«Перемога буде. Але без Даниїла». Остання дорога загиблого на «Азовсталі»

«Він до останнього боронив місто. Був упевнений, що перемога за нами. Вона обов'язково колись буде, але вже без нього», — ледь стримуючи сльози, розповідає патрульна Євгенія Сальнікова, колега Даниїла Сафонова. Змовкає, її погляд губиться вдалині. Євгенія навчалась і служила разом із Даниїлом. Каже, він був дуже відвертою, справедливою і світлою людиною.

На подвір'ї храму, де готуються зустрічати тіло бійця і патрульного, який боронив Маріуполь, більшає поліцейських. Проводжати Даниїла приїхала сотня патрульних. Із нашивок на рукавах синьої робочої форми видно: тут правоохоронці з Маріуполя, Запоріжжя, Дніпра, Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова та Києва.

На вулиці зупиняються перехожі. Коли під'їжджає похоронний кортеж, усі стають навколішки.

Йому не треба було пояснювати, навіщо захищати місто

Даниїл Сафонов народився 23 жовтня 1993 року в Донецьку. У 2014-му, коли місто окупували, виїхав до бабусі в Маріуполь. Вступив у 44-ту окрему артилерійську бригаду і три роки воював на сході Україні. У Маріуполі Даниїл одружився і став батьком сина Владислава.

У 2019-му вступив у патрульну поліцію. Євгенія Сальнікова пригадує, що в Даниїла з АТО було поранення — некроз ноги. «І оскільки він на лінії, я йому запропонувала сісти в кабінет. Не аж якась робота. Але він відмовився. Сказав: “Чого я, чоловік, буду сидіти в кабінеті? Ні, я хочу на лінію, хочу рятувати людей”. Легких шляхів він не шукав».

Маріуполь був для Даниїла його другим рідним містом. Після початку повномасштабного вторгнення він відправив дружину з сином до Теребовлі на Тернопільщині, де його рідна сестра оселилася після окупації Донецька. І хоча багато його колег-поліцейських виїхали з Маріуполя 16 березня, він покинути місто відмовився.

«Даниїл одразу ж поїхав на “Азовсталь”. Він знав, куди йде. У нас багато виїхали зразу, він ні. До останнього залишався на службі», — каже колега Ліна Приходько.

18 квітня hromadske спілкувалося з чоловіком. Тоді він уже був на «Азовсталі». На питання, чому не виїхав, відповів: «Бо це — моє рідне місто. Вже одного разу я залишав свій дім, вдруге не хочу, тож будемо боротися до кінця! Можливість була вийти (з міста — ред.), але як я дивитимуся в очі своїм побратимам, із якими стою пліч-о-пліч?»

Даниїл був популярним у твіттері. За його сторінкою стежили кілька тисяч фоловерів. Він описував події на «Азовсталі» й загалом у місті. Викладав фото. В одному з останніх своїх постів жартував, що нарешті після двох днів голодування вдалося поживно пообідати — кашею з комбікорму та голуба.

Колеги з патрульної поліції Маріуполя згадують, як у перші дні війни їм не дозволяли їздити у мікрорайон «Восточний» — його почали обстрілювати першим. Але Даниїл туди, попри це, їздив.

«Він був одним із тих поліцейських, що допомагали людям рятувати немовлят із пологового будинку, який обстріляв ворог. Він та людина, яка доставляла паливо, медикаменти до лікарень, які були ізольовані й у яких було багато постраждалих», — каже Олександр Чернов, заступник командира батальйону патрульної поліції Маріуполя.

Він залишився вірним присязі до останнього подиху

2 травня стало відомо, що Даниїл Сафонов загинув на «Азовсталі», виконуючи бойове завдання. Лише через півтора місяця його тіло вдалося евакуювати з окупованого Маріуполя.

«Дуже важко ховати своїх підлеглих, які були, як діти. Але я радий, що ми його поховали на українській землі. Він залишився вірним присязі до останнього подиху», — говорить заступник командира батальйону патрульної поліції Маріуполя.

«Шлях кожного воїна подібний до швидкого палахкотіння зірки», — скаже священник під час церемонії поховання. Потім розгорне аркуш, на якому на декілька рядків — список тих, із ким прощається покійний, і довго всіх зачитуватиме. Без батька залишився маленький син Владислав, без чоловіка — дружина, без брата — сестра Ольга.

****

«Передайте на велику землю, що Маріупольська фортеця тримається і що Маріуполь — це Україна». 18 квітня Даниїл Сафонов просив hromadske, щоб ми переказали ці його слова людям.

Хай колись в українському Маріуполі буде вулиця імені Даниїла Сафонова.