ENRU

Чи можливо заробити на українському смітті?

Кожен українець щороку виносить на смітник близько 300 кілограмів відходів. Торік на українських сміттєзвалищах опинилося 10 мільйонів тонн сміття — це 52 мільйони кубічних метрів.

Водночас майже третина офіційних майданчиків перевантажені або не відповідають нормам екологічної безпеки.

«Офіційних легальних сміттєзвалищ — 6148. Близько 33 тисяч — нелегальних», — констатує директорка з розвитку Української асоціації відновлювальної енергетики Олена Колтик.

В Україні потужностей з переробки більше, ніж ми можемо заготовити вторинної сировини. Тому сьогодні ми завозимо макулатуру з Росії, полімерні матеріали — з Польщі, Словенії, Чехії, Австрії. Склобій постачає Білорусь 

Лише 6,6% усього українського сміття у 2017 році переробили або утилізували. Із них 2,48% спалили, ще 4,18% побутових відходів потрапили на заготівельні пункти вторинної сировини.

«Частка вторсировини, яку можна використати, тобто переробити і щось із неї виготовити, становить 15-20%. На цьому маленькому проценті можна дійсно заробляти. Тому що пластик, скло, алюміній — це корисний вартісний матеріал, який купують, на який є попит. Якщо система збору не коштує більше, ніж те, за що можна продати цей матеріал», — каже Олена Колтик.

Переробкою вторинної сировини вже понад 50 років займаються підприємства, що нині входять до виробничого об'єднання «Укрвторма». Використаному паперу, склу та полімерам тут дають друге життя. Саме зі вторинної сировини виготовляють, приміром, туалетний папір. Утім, українського відсортованого сміття виявляється недостатньо, щоб підприємства працювали на повну потужність.

Сміттєспалювальний завод «Енергія», Київ, 16 травня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

«В Україні потужностей з переробки більше, ніж ми можемо заготовити вторинної сировини. Тому сьогодні ми завозимо макулатуру з Росії, полімерні матеріали — з Польщі, Словенії, Чехії, Австрії. Склобій постачає Білорусь», — розповідає генеральний директор «Укрвторма» Петро Семко.

Торік Україна імпортувала понад 400 тисяч тонн вторинної сировини, вартістю понад 85,3 мільйонів доларів США. Зокрема макулатури придбали на 70 мільйонів, вторинних полімерних матеріалів — на 14,4 мільйонів, а битого скла майже на 850 тисяч доларів. Виробники стверджують, що всі ці гроші могли б лишитися в Україні, якби сортування українського сміття дозволяло отримувати більше вторинної сировини.

«Лише запровадженням роздільного збору сміття ми зможемо збільшити кількість вторинної сировини і завантажити наші переробні підприємства. Ми могли б одразу на 30% зменшити навантаження на полігони сміття і на 20% збільшити обсяг вторинної сировини», — стверджує Петро Семко.

Від 1 січня 2018 року закон «Про відходи» не лише зобов'язав усіх громадян сортувати сміття, а й встановив штраф за його невиконання. Втім, виконувати цей прогресивний закон наразі неможливо. Біля житлових будинків немає контейнерів для роздільного збору сміття, а на всю країну — лише 25 сортувальних ліній.

Якщо європеєць утворює 500 кілограмів на рік, то сплачувати за переробку він має приблизно 40 євро на рік або 3,5 євро на місяць. В Україні це може бути 100 гривень на місяць на людину 

Становлення галузі сортування сміття потребує чималого фінансування. В об'єднанні «Укрвторма» впевнені, що фінансувати роздільний збір повинні підприємства, які займаються виготовленням тари-упаковки.

Сміттєспалювальний завод «Енергія», Київ, 16 травня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/ГромадськеСміттєспалювальний завод «Енергія», Київ, 16 травня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

Торік за послуги з вивезення та захоронення сміття українці сплатити понад 3 мільярди гривень. Але перевізникам сміття та операторам полігонів грошей бракує. Розмір тарифів на вивезення сміття та за його захоронення на полігонах постійно відстає від собівартості послуг. Тепер у Києві планують підвищити вартість за вивезення сміття на третину. А ось на підприємстві «Київспецтранс», що є оператором найбільшого столичного полігону в Підгірцях, скаржаться, що тариф на захоронення втричі менший за економічно обґрунтовану ціну.

«Ми отримуємо 13 гривень 35 копійок за один кубометр сміття. Для нас кожен кубометр, кожна тонна сміття, які ми отримуємо на захоронення, несуть не прибуток, а збиток. Ми не сплачуємо екологічний податок, і лише таким чином ми утримуємо себе на плаву. Але цей борг росте, на нього наростають штрафні санкції. І рано чи пізно нам доведеться його заплатити. Ми лише сподіваємося, що міський бюджет це компенсує», — розповідає голова правління ПрАТ «Київспецтранс» Андрій Грущинський.

Допомогти з вирішенням проблеми сміттєвої навали мали б сміттєпереробні заводи, які в країнах Європи переробляють майже 100% відходів. Нині вартість сучасного сміттєспалювального заводу оцінюється в 150 мільйонів євро, а заводу з механіко-біологічною переробкою сміття — в 50-60 мільйонів євро. Але рентабельність можлива за умови оплати територіальними громадами їхніх послуг за спеціальними місцевими тарифами.

«Якщо європеєць утворює 500 кілограмів на рік, то сплачувати за переробку він має приблизно 40 євро на рік або 3,5 євро на місяць. В Україні це може бути 100 гривень на місяць на людину», — пояснює Андрій Гущинський.

Сміттєспалювальний завод «Енергія», Київ, 16 травня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

За прикладом провідних країн світу в Україні вироби з пластику можуть обкласти акцизом, зобов'язавши виробників упаковки відповідати за повний цикл їхніх виробів. А кошти на переробку сміття закласти у вартість товарів, які купують українці.

«Вартість продукту, наприклад, пластикової пляшки виросте на 10 копійок. І цих 10 копійок, які часто не забирають навіть з каси, просто не помітять у загальному бюджеті. Але оплачуватимуть частину вартості переробки своїх відходів», — запевняє Олена Колтик.

Як зробити переробку сміття прибутковою, знають на київському заводі «Енергія» — єдиному в Україні сміттєспалювальному підприємстві. Там у 2014 році змінили бізнес-модель: якщо раніше на підприємстві майже 30 років просто спалювали сміття, тепер встановили бойлерну, де гріється вода.

Раніше ми обігрівали повітря, нагрівали атмосферу десятками тисяч гігакалорій. Тепер 300 будинків на масиві Позняки отримують гарячу воду без спалення природного газу 

Відтоді підприємство компенсує збиткове спалення сміття прибутковим постачанням тепла мешканцям київського житлового масиву Позняки. На підприємстві не виключають, що з часом встановлять турбіни для генерації електроенергії.

Директор сміттєспалювального заводу «Енергія» Сергій Крикун, Київ, 16 травня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

«Це — ТЕЦ. Тільки ми використовуємо сміття. От і вся відмінність, — каже директор «Енергії» Сергій Крикун. — Раніше ми обігрівали повітря, нагрівали атмосферу десятками тисяч гігакалорій. Тепер 300 будинків на масиві Позняки отримують гарячу воду без спалення природного газу».

Обігріваючи мешканців Києва, завод «Енергія» економить понад 30 мільйонів кубометрів газу, водночас знищує близько чверті всього сміття, яке утворює столиця. Щороку це близько 250 тисяч тонн відходів.