Перша жертва антиолігархічного закону. Спікера Разумкова попросять «на вихід»

Антиолігархічний законопроект Зеленського ще не набрав чинності, а вже має певні наслідки. І стосуються вони не стільки олігархів, скільки команди Зеленського. Точніше тієї команди, яку українці бачили у 2019-му.

Дії голови Верховної Ради Дмитра Разумкова щодо цього законопроекту «слуги» вважають недружніми. Одразу після того, як спікер відправив президентський законопроект на експертизу до Венеційської комісії, команда президента почала планувати кампанію з відставки Разумкова.

По суті, це кампанія з дискредитації колишнього голови партії «Слуга Народу». Хоч про його протиріччя з Банковою відомо давно, значна частина рядових «слуг» досі не розуміє, в чому «зрада» й навіщо його зараз змінювати на Руслана Стефанчука.

Як і чому Разумков може перетворитися на першу жертву антиолігархічного закону — у матеріалі hromadske.

Скринька Пандори-Стефанчука

У четвер, 23 вересня, спікер Дмитро Разумков не брав участі в засіданні Ради через самоізоляцію після позитивного тесту на коронавірус. За його відсутності «слуги» у спрощений спосіб ухвалили так званий антиолігархічний закон.

Плани змінити процедуру розгляду у «Слузі Народу» озвучували ще на початку тижня. Задум був у тому, щоб замість розгляду усіх 1230 поправок провести постатейне голосування. Тобто лише 13 голосувань — за кількістю статей у документі. Кожне таке голосування включало затвердження тих правок, які підтримав комітет, і відхилення всіх інших. Тобто замість кількох днів розгляду увесь процес планували скоротити до однієї години.

Протягом тижня «слуги народу» щовечора збирали умовну «координаційну раду», де обговорювали порядок розгляду і ухвалення антиолігархічного законопроєкту. До складу цієї «ради» входили віцеспікер Руслан Стефанчук, голова фракції Давид Арахамія, голова партії Олександр Корнієнко, а також Федір Веніславський, Андрій Мотовиловець та Олександр Завітневич. Проте ще на ранок четверга у «слуг» залишалися сумніви, чи вдасться їм піти за такою процедурою.

Напередодні Ярослав Железняк з «Голосу» ініціював переговори серед опозиціонерів. Мета — спільно переконати «слуг», що відхід від стандартної процедури розгляду кожної з поправок — це поганий прецедент. Железняку вдалося переконати Юлію Тимошенко. І вже зранку у четвер опозиціонери почали переконувати «слуг».

Але вирішальну роль зіграло те, що серед опозиційних фракцій не було єдності.

«Якби ЄС і ОПЗЖ були більш договороздатні, то це б проканало, бо ми коливалися», — каже hromadske один з керівників фракції «Слуга Народу».

Представники двох опозиційних фракцій відкинули «план Тимошенко», як його назвав Давид Арахамія. Цей план передбачав, що обговорення кожної окремої правки замінять на загальні виступи від фракцій тривалістю до 10 хвилин та авторів правок тривалістю до 3 хвилин.

У підсумку «слуги» пішли на засідання своєї фракції, де і вирішили остаточно: процедуру розгляду змінювати. І протягом години без жодного обговорення запропонованих депутатами поправок до законопроєкту провели постатейне голосування і ухвалили документ.

Опозиційні фракції намагалися протестувати. Заявляли про порушення законодавства, знищення парламентаризму, побудову «путінізму» в Україні.

«Усі противаги у суспільстві руйнуються… Це інструмент (антиолігархічний закон — ред.) для розправи з незгодними. Це шлях Путіна, як він розправлявся зі своїми ФПГ. Так тут будуть через сумнівні інструменти і підім’яння медіа розправлятися з альтернативними поглядами», — заявила в ефірі телеканалу «Прямий» нардепка «Європейської Солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«У сухому залишку: відкрили скриньку Пандори. Створили прецедент, за допомогою якого парламент можна зламати на будь-якому питанні і застосувати цю процедуру — абсолютно неконституційну, злочинну», — сказав представник «Голосу» Сергій Рахманін.

«Слуги» ці закиди відкидають. Згадують прецеденти з попередніх скликань парламенту, коли також відходили від визначеної регламентом процедури.

«Ручний» віцеспікер

У чому сходяться позиції і владної більшості, і опозиціонерів, то це в тому, що за присутності в залі Дмитра Разумкова спрощеного голосування не відбулося б.

«Сьогодні побачили, як працюватиме Верховна Рада в разі, якщо людини, яка принаймні намагалася балансувати між різними силами, відстояти хоча б зовнішні контури незалежності парламенту, не буде. Тоді у нас справді не буде парламентаризму», — висловився Сергій Рахманін з «Голосу».

Те, що все вирішила саме відсутність спікера, у розмові з hromadske підтвердило й джерело у фракції «Слуга Народу». Ба більше, цей співрозмовник повідомив, що протягом дня Разумков виходив на зв’язок із лідерами «слуг».

«Він телефонував і кричав на Давида, що це — 16 січня. Висловлював емоційну думку. Взагалі дуже багато телефонував: так правильно зробити, так неправильно», — розповів hromadske нардеп «Слуги Народу». І підтвердив: якби не головування Стефанчука, то «слуги» не змогли б пришвидшити розгляд антиолігархічного законопроєкту.

Під час підготовки цього матеріалу hromadske зверталося за коментарями до Разумкова. Його прессекретарка повідомила, що через самоізоляцію процес отримання коментарів ускладнений. Проте це не завадило Разумкову напередодні голосування мати півгодинний ефір на телеканалі Петра Порошенка «Прямий». Під час цього ефіру спікер висловився проти окремих норм законопроєкту і висловив побажання, щоб розгляд документу відбувався відповідно до регламенту.

У підсумку антиолігархічний законопроєкт підтримали 279 депутатів: 229 «слуг» (загалом у фракції 244 депутати), 11 депутатів фракції «Голос», 18 — з групи «За майбутнє», 15 — з групи «Довіра» і ще 6 позафракційних. Пов’язані з Ігорем Коломойським депутати законопроект підтримали, а з Рінатом Ахметовим — натиснули кнопки «проти».

Опозиціонери ще можуть спробувати заблокувати підписання законопроекту, зареєструвавши постанови про порушення процедури розгляду. Проте це лише на певний час пригальмує процес. А от у Разумкова вже механізмів блокування документа немає, переконують «слуги».

Протягом розгляду законопроєкту опозиційні фракції вимагали відсторонити Стефанчука, який головував на засіданні, через порушення регламенту. Проте ця пропозиція отримала підтримку лише 61 депутата.

Загалом роль першого віце-спікера в ухваленні законопроєкту підвищує його шанси пересісти у головне парламентське крісло.

«Ми і так не сумнівалися у Стефанчуку як у спікері», — підсумував у розмові з hromadske представник команди Зеленського.

Опозиціонери ж нарікають, що у четвер Стефанчук продемонстрував, що готовий робити в парламенті все, що потрібно Банковій.

«Стефанчук ручний. Йому команду буде давати навіть не Зеленський, а Єрмак. У нього немає власного я. Він не збирається вибудовувати політичну кар’єру. Йому не потрібна репутаційна історія, яку намагався вибудувати Разумков, повіривши, що може стати наступником Зеленського», — висловився у розмові з hromadske представник команди Петра Порошенка.

Як і коли Стефанчук замінить Разумкова

Про можливість заміни Разумкова на більш лояльного Стефанчука говорять ще з 2019-го. Тоді незадоволення роботою парламенту висловлював керівник Офісу президента Андрій Богдан.

Ці розмови посилювалися на тлі активності спікера з розбудови власного політичного іміджу. І загострювалися, коли дії Разумкова йшли у розріз з позицією Зеленського, як-то голосування на РНБО або внесення альтернативного президентському законопроєкту щодо Конституційного суду.

Останнє сталося восени 2020-го. Тоді автору довелося почути слова одного зі «слуг», що далі шляхи президентської команди і Разумкова розходяться.

Проте розмови про відставку спікера так і залишалися розмовами. Аж до розгляду антиолігархічного законопроєкту авторства Зеленського. Разумков відправив цей документ до Венеційської комісії, що могло стати підставою для блокування розгляду у парламенті ініціативи президента аж до грудня. І це вже стало останньою краплею для команди Зеленського.

«Відправлення до Венеційки було останнім китайським попередженням. Зеленський дзвонив Разумкову, той його “послав”, почав нести єресь, що чотири фракції звернулися до нього з таким проханням. Розмови не вийшло», — розповідає hromadske представник президентської команди.

Натомість сам Разумков в ефірі телеканалу «Прямий» цієї телефонної розмови не згадав.

«На тему цього законопроєкту (з Зеленським — ред.) не спілкувалися. На минулому тижні в онлайн-режимі була спільна нарада. Але окремої дискусії щодо цього законопроєкту не було», —сказав тоді Разумков.

Саме після історії зі зверненням до Венеційської комісії президентська команда почала предметно обговорювати план усунення Разумкова з посади голови Верховної Ради.

«Усі ці “концерти” у Шустера, на погоджувальній раді (йдеться про публічні сварки спікера зі “слугами” — ред.) — це ж все не спонтанно. Це все частина плану», — розповів hromadske представник президентської команди.

Кампанія проти Разумкова

Чому не можна зараз просто винести питання зміни спікера на голосування? Річ у тім, що серед значної частини фракції «Слуга Народу» немає розуміння, що не так із Разумковим і чому його потрібно змінювати.

«Нині ще не та ситуація, щоб можна було для загалу це вважати справжньою зрадою. Усі розуміють, що конфлікт давно, але очевидної зради нема», — розповів про настрої серед «слуг» один із депутатів.

Тож депутатів активно переконують, що Разумков — уже не той. Зокрема, голова партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко цього тижня розповів журналістам, що останні дії Разумкова вважає некомандними.

Проте подібні заяви не знаходять відгуку в думках «слуг». Так, Ірина Верещук у розмові з hromadske продовжує називати Разумкова частиною команди президента.

«Нічого такого не сталося, щоб було по-іншому. Я не бачила аргументів, чому ми б мали між собою сваритися. Я сподіваюсь, на голосування відставку Разумкова не винесуть», — заявила Верещук.

А Василь Мокан, який співпрацював із Разумковим у сфері політичного консалтингу ще до приходу в парламент, переконує, що спікер «не відійшов від генеральної лінії партії».

«Якщо подивитись по голосуваннях, то ця лінія витримується. Але я не поділяю підхід, коли програмні засади хочуть реалізувати в обхід процедури парламентських правок», — розповів hromadske Мокан.

Також соратник Разумкова останні події навколо спікера вважає ледь не компанією з дискредитації.

«Медійна кампанія, яка зараз ведеться, нав’язує ярлики і неправильне сприйняття, що Дмитро Олександрович підігрує олігархам. Це не відповідає дійсності», — каже Мокан.

Один з лідерів «слуг» вважає, що значна частина депутатів не сформували негативної думки щодо спікера через те, що рідко перетинаються з ним у парламентській роботі.

«Разумков одразу після обрання спікером почав вдавати з себе головного у парламенті, усіх повчати. Потім пересварився з головами комітетів, почав їх шикувати, кричати на них. Пересварився з керівництвом фракції», — розповів представник президентської команди.

Щоб конфлікт Разумкова зі «слугами» став більш явним для ширшого кола депутатів, вирішили «підвісити» спікера на крючок з призначенням керівника апарату Верховної Ради. Фракція звернулася до нього з пропозицією винести на голосування в залу парламенту одну з трьох запропонованих кандидатур. Тут навіть не важливо, хто ці три люди. Важливіше було отримати від Разумкова відмову.

«Пропозиція щодо керівника апарату — це частина нашого плану. Це підтримала фракція. Ми розуміємо, що Діма не внесе, бо для нього це — самогубство. Але якщо Разумков не буде призначати керівника апарату — то він проти фракції. Це так готуємо ґрунт», — пояснив hromadske представник президентської команди.

Хоча один з нардепів «Слуги Народу» вважає, що призначення керівником апарату когось із запропонованих фракцією може забезпечити Разумкову подальше «цивілізоване співіснування, але дружбу не поверне». Він же додає, що у стосунках Разумкова і команди Зеленського обидві сторони наробили стільки помилок і хибних рішень, що компроміс вже неможливий. І питання відставки спікера таки постане перед Радою.

Уже в п’ятницю «слуги» запланували обговорити подальшу долю Разумкова із Зеленським. Президент саме має повернутися зі США. За планом, далі має відбутися зустріч із Разумковим та Зеленським на фракції «Слуга Народу».

«Буде пряма пропозиція Разумкову піти, а він не піде. І далі вже запустимо процедуру», — ділиться планами представник команди Зеленського.

Разумков каже, що у відставку йти не планує. Але готовий до початку його усунення. Для цього потрібно зібрати 150 підписів депутатів, потім — звіт, і далі — голосування.

Щоб зняти голову Верховної Ради, потрібно лише 226 голосів. У «Слузі Народу» переконують, що така кількість голосів у них є. За підрахунками, фракція дасть 200 голосів, плюс допоможуть інші депутатські групи. У разі проблем з голосами розмінною монетою може стати посада першого віце-спікера, яка звільниться з обранням Стефанчука головою парламенту.

Чи може щось врятувати Разумкова, якщо Банкова погодить його звільнення? Один з керівників комітетів з числа «слуг» висловив припущення, що рятівний круг може кинути Рінат Ахметов. А саме — вплинути на значну частину депутатів, щоб ті не підтримували відставку.

«Олігарх не хоче посилення президента. Бо сильний президент може зробити з олігархами те, що відбулося в РФ», — вважає співрозмовник hromadske.

Проте в захисті спікера олігархом сумніваються в команді президента. Кажуть, що це буде сприйнято Офісом президента як дуже недружній крок. І додають: ми спочатку вирішимо долю Разумкова, а після — ухвалимо законопроект № 5600, і якщо Ахметов буде протидіяти, то в документ можуть повернути якісь норми, які вдарять по кишені Ріната Леонідовича.

* * *

Під час підготовки цього матеріалу hromadske поспілкувалося з багатьма депутатами «Слуги Народу». У цих розмовах відчувається, що значна частина хоч і знає про конфлікт Разумков — Зеленський, проте або не розуміє, або не підтримує відставки спікера. Зокрема і через побоювання, що парламент перетвориться на абсолютного виконавця волі Банкової. Відповідно, і роль кожного окремого нардепа знизиться.

Проте якщо Зеленський таки ухвалить остаточне рішення позбутися колишнього соратника, то мало хто зі «слуг» буде відкрито виступати проти цього. А протести опозиції не зможуть зупинити звільнення.

Отже, Разумков може стати ще одним представником команди Зеленського зразка 2019-го, який через конфлікт всередині цієї команди перетвориться на відкритого ворога. І хоч у команді президента це можуть назвати черговим очищенням, це не зможе приховати тенденції: кадровий потенціал Банкової стає все вужчим і в команді залишаються лише ті, хто погоджується беззаперечно виконувати волю лідера. 

Це може подобатися лідеру, але неминуче веде до послаблення влади. І збільшує можливість узурпації влади.