13 днів Трамполітики: «Америка передусім»?

Обраний президент США 20 січня вступив на посаду з рекордно низьким рейтингом. Його інавгурація зібрала лише третину кількості відвідувачів інавгурації Обами у 2009-ому, на яку прийшли майже 1,8 млн людей. Мільйонний марш жінок, що відбувся наступного дня, став масовішим аніж прийняття присяги Дональдом Трампом напередодні.

Чутливий до реакції публіки, Трамп не забарився із нападами на пресу, яка начебто «свідомо занизила кількість відвідувачів інавгураційної церемонії». Ніби в погоні за електоральними симпатіями, перші 13 днів Трампа минули під гаслом, проголошеним на прийнятті присяги 20 січня — «Америка передусім».

Глава Білого Дому підписав низку указів, які, на його думку, служать виключно інтересам Сполучених Штатів. Громадське проаналізувало перші кроки Трампа на посаді президента США.

Скасування Obamacare

Усього через кілька годин після інавгурації, президент Трамп підписав свій перший указ. Ним стало розпорядження про підготовку до скасування ініціативи попереднього президента Барака Обами - реформи охорони здоров’я під назвою Obamacare. Саме із цією обіцянкою Трамп йшов на вибори, він зобов’язався відмовитись від реформи, що «лягає податковим тягарем на громадян та додатковими витратами на державу» . Документ, підписаний Трампом, наказує урядовим службам ігнорувати деякі положення, запроваджені законом про Obamacare — зокрема, податкові вимоги та штрафи.

Найпершим совоїм указом новій президент США Дональд Трамп скасував  ініціативу попереднього президента Барака Обами (на фото) - реформу охорони здоров’я Obamacare

Фото: сторінка Organizing for Action у facebook

При цьому багато з цих положень були ухвалені конгресом і мають статус законів, тому неясно, які саме заходи можуть бути ухвалені на рівні президентського указу, зазначає The Washington Post. Підписання указу про скасування Obamacare не означає негайної відмови від реформи, найімовірніше нова адміністрація таким чином дала зрозуміти, що скасування реформи охорони здоров'я стане одним з її пріоритетів. Віце-президент Майк Пенс обіцяв, що адміністрація Трампа розробить альтернативу реформі Обами, програму що зробить «страхування доступним для всіх», вже у перші дні президентства, втім поки що заміни для Obamacare немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке Obamacare і чому Трамп хоче його скасувати

Вихід США з Транстихоокеанського партнерства

Одним з перших розпоряджень Трампа став також указ про формальний вихід держави із Транстихоокеанського партнерства. Вихід США з цієї міжнародної торгово-економічної організації, створеної для просування вільної торгівлі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, був одним із пунктів передвиборчої кампанії Трампа.

Саму угоду підписали в жовтні 2015 року 12 держав включно із США, втім, вона так і не встигла набути чинності. На країни-учасниці Транстихоокеанського партнерства припадає 40% усієї світової економіки. Угода передбачала скорочення торгових тарифів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та створення найбільшої в світі зони вільної торгівлі з населенням близько 800 мільйонів людей. На переконання екс-президента Обами, ця угода мала б посилити зв'язки Сполучених Штатів з країнами регіону, а також збалансувати вплив Китаю. На думку ж Трампа, Транстихоокеанське партнерство  є  «потенційною катастрофою для США».

Указ про формальний вихід США із Транстихоокеанського партнерства, підписаний Трампом, став перемогою стратегічних інтересів Китаю (на фото - президент Китаю Сі Цзіньпін)

Фото: Valeriano Di Domenico/офіційний сайт The World Economic Forum

За його словами, Вашингтону вигідніше укладати «двосторонні торгівельні угоди, які дозволять повернути промисловість і робочі місця до США». Варто додати, що проти членства США в цьому партнерстві також виступають демократи Гілларі Клінтон та Берні Сандерс, колишні суперники Трампа у передвиборчих перегонах.

На переконання лідерів азійських держав, зокрема прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе, без США Транстихоокеанське партнерство втратить будь-який сенс. Низка учасників договору, що залишилися, сказали, що тепер розглянуть можливість включення Китаю у переформатований пакт або ж подумають над тим, щоб приєднатися до альтернативних угод про вільну торгівлю з Пекіном.

Китай вже давно веде переговори про створення своїх власних торгових об’єднань, тож послаблення Транстихоокеанського партнерства дасть шанс Пекіну заповнити порожнечу в регіоні, що утворилася із виходом із пакту США. Таким чином указ підписаний Трампом став не скільки перевагою для Штатів, скільки перемогою стратегічних інтересів Китаю.

Заборона фінансування міжнародних організацій, пов’язаних з абортами

В рамках послідовного «знищення» спадку Обами, Трамп також повернув скасовану своїм попередником заборону на державне фінансування міжнародних організацій, що надають за межами США послуги, пов'язані з абортами.

Американську грошову підтримку до цього отримували сотні міжнародних організацій, які працюють в найбідніших країнах світу з високою материнською та дитячої смертністю. В рамках консультації жінок з цих країн, такі організації, зокрема, інформували щодо безпечної процедури переривання вагітності. За американським законодавством гуманітарним організаціям заборонено фінансувати аборти з коштів, виділених державою.

Через заборону фінансування міжнародних організацій, пов'язаних з абортами, багатьох жінок з найбідніших країнах світу позбавили матеріальної можливості відновлювати здоров’я після абортів

Фото: Eskinder Debebe/офіційний сайт Організації Об'єднаних Націй

Втім, за часів Обами такі НПО могли використовувати кошти на інші проекти, зокрема на допомогу із ефективною контрацепцією та відновленням здоров’я після абортів. Тепер же, згідно із указом Трампа, фінансування таких організацій Сполученими Штатами припиняється.

Зміна підходу до цього питання відбуваєтсья залежно від  «перестановок» в Білому Домі. Вперше цю заборона ввів в 1984 році президент-республіканець Рональд Рейган. Демократ Білл Клінтон скасував його ініціативу в 1993 році, а представник Республіканської партії, Джорж Буш-молодший ввів її знову. У 2009 році демократ Барак Обама вкотре відновив фінансування таких неурядових організацій.

Позиція Трампа щодо НПО, які допомагають з абортами схвилювала американських активістів за права жінок. Ще під час передвиборчої кампанії Трамп заявляв, що виступає проти абортів, і обіцяв зробити їх незаконними, аби лікарі, що їх роблять, понесли відповідальність.

Поки що переривання вагітності в США є легальним, право на це зафіксоване в законодавстві всіх штатів згідно із рішенням Верховного суду в 1973 року. Але правозахисники побоюються, що на одне вакантне місце, яке нині є у Верховному суді, Трамп призначить консервативного суддю, завдяки чому консерватори отримають більшість і зможуть ініціювати перегляд законодавства про аборти.

Відновлення будівництва нафтопроводів Dakota Access і Keystone XL

Нафтопроекти Dakota Access і Keystone XL викликали хвилю протестів ще за часів президентсва Барака Обами. Адміністрація 44-го президента змушена була заморозити будівництво нафтопроводів Keystone XL із Канади та Dakota Access Pipeline, що мав ‎простягтися від Альберти до Техасу, після масових виступів корінних американців, а також захисників навколишнього середовища. Маршрут будівництва пролягав через території, де колись розташовувались резервації із похованнями індіанських племен.

Нафтопроекти Dakota Access і Keystone XL викликали хвилю протестів ще за часів президентсва Барака Обами

Фото: Pax Ahimsa Gethen

Крім того екологічні активісти побоювались забруднення питної води у разі пошкоджень нафтових труб. Попри ці застороги, чинний президент США Дональд Трамп 24 січня реанімував призупинені нафтопроекти.

Причиною цьому він назвав перспективу створення 28 тис робочих місць. Він також підкреслив, що влада готова обговорити  «деякі умови будівництва». Втім це може бути не єдиною підставою для відновлення будівництва: виконавчий директор компанії ETP, що відповідає за проект нафтопроводу Dakota Access, пожертвував на передвиборчу кампанію Трампа 100 тис доларів. Втім президент США відкидає будь-які підозри в спробах «подякувати» своєму спонсору.

Будівництво стіни на кордоні з Мексикою

Одна з найгучніших заяв Трампа під час передвиборчої кампанії отримала друге життя на папері. Президент Сполучених Штатів підписав два укази про охорону державного кордону та імміграції, які зокрема передбачали будівництво стіни завдовжки 3 тисячі 200 кілометрів на кордоні США та Мексики. За підрахунками Трампа, стіна коштуватиме 10 млрд доларів, тоді як незалежні експерти оцінюють її будівництво в 15 млрд чи навіть 25 млрд доларів.

Офіційний представник Білого Дому Шон Спайсер на брифінгу у Вашингтоні заявив, що зведення такої стіни «попередить наркотрафік та нелегальну міграцію, крім того стане першим кроком до забезпечення реальної безпеки нашого прозорого кордону».

Експерти ставлять під сумнів, чи дійсно загородження здане виконати такі функції: Згідно з «оцінкою наркозагрози», проведеною урядом США у 2015 р., більшість наркотичних речовин потрапляють в країну через прикордонні пропускні пункти у вантажівках, сховані серед різноманітних товарів.

Виконуючи свою передвиборну обіцянку, Дональд Трамп підписав указ про будівництво стіни на південному кордоні США

Фото: Josh Denmark/U.S. Customs and Border Protection, Phil Gingrey

Подолати нелегальну міграцію за допомогою стіни буде також важко, адже більшість нелегалів із Мексики потрапляють в США законно, при чому за допомогою авіаперельотів, але пізніше, після закінченні терміну дії візи, не покидають територію Сполучених Штатів.

Президент США вкотре запевнив громадян, що будівництво загороджувальної споруди відбудеться за рахунок Мексики, втім додав, що змусить сусідню країну заплатити за це згодом, поки що ж проект фінансуватиметься з федерального бюджету. Джерелом фінансування проекту Трамп пропонує зробити спеціальне 20-відсоткове мито на товари, імпортовані з Мексики. Після цієї заяви в Білому домі поспішно заявили, що йдеться лише про ідею президента, але не про вказівку законодавцям у Конгресі.

При цьому офіційний Мехіко продовжує категорично відмовлятися фінансувати цей проект, а президент країни Енріке Пена Ньєто навіть скасував запланований візит до Вашингтону та переговори із американським колегою. Щоправда у своєму твітері Трамп запевнив, що рішення скасувати зустріч було «взаємним».

Заборона на прийом біженців

Одним із найбільш суперечливих указів Трампа стала заборона на прийом біженців у США на період у 120 днів. Відповідне рішення Трамп підписав 27 січня. При цьому президент США наказав державному департаменту переглянути програму в цей період, і змінити правила на більш жорсткі, щоб переконатися, що особи, які претендують на статус біженця «не становлять загрози безпеці та добробуту Сполучених Штатів». В указі на невизначений термін забороняється в'їзд до США мігрантів з Сирії. Також протягом 90 днів в країну не зможуть потрапити вихідці з Ірану, Іраку, Судану, Сомалі, Лівії та Ємену.

За визначенням Державного департаменту, ці країни або є спонсорами тероризму, або ж надають притулок радикальним ісламістам. Власники так званих «зелених карток» (Green Card), які походять із зазначених країн, також не зможуть потрапити до США. Саудівська Аравія та ОАЕ, а також інші країни, в яких Трамп веде бізнес (Єгипет, Туреччина, Азербайджан) до списку Трампа не увійшли.

Згідно із даними консервативного Інституту Като, жоден виходець з семи вказаних країн не скоїв теракту на території США за 40 років, з 1975-го по 2015-ий рік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Список Трампа: Що означають обмеження на в’їзд до США

Рішення Трампа викликали масові протести в країні, втім, указ засудили не лише правозахисники та активісти. Генпрокурори 16 штатів заявили, що президентський указ є неконституційним. Кілька федеральних суддів призупинили депортацію власників віз. Згодом стало відомо, що своєї посади через незгоду із указом Трампа позбулася тимчасовий глава Міністерства юстиції і генеральний прокурор США Саллі Йейтс. Її призначили ще за часів адміністрації Барака Обами, Трампу ж не сподобалося, що Йейтс відмовилася підтримати указ про обмеження імміграції. Вона направила працівникам свого міністерства лист, в якому написала про незаконність дій республіканця.

Йейтс повинна була виконувати свої обов'язки до моменту призначення нового керівника. Зараз її місце тимчасово зайняв окружний прокурор Східного округу штату Вірджинія Дана Боенте. Рішення Трампа критикують також закордонні уряди, занепокоєння висловив офіційний Берлін та Париж. Профільні організації ООН — управління у справах біженців та Міжнародна організація міграції виступили із спільною заявою, в якій висловили сподівання, що США «залишаться провідним захисником тих, хто втікає від конфліктів та переслідування».

Тим часом Іран оголосив про контр-санкції у відповідь: офіційний Тегеран припинив видачу в'їзних віз в країну громадянам США.