Під нові санкції США потрапили кримські санаторії та екс-співробітник СБУ

Під нові обмеження США потрапили:

• екс-підполковник Служби безпеки України, теперішній працівник ФСБ Росії в анексованому Криму Сушко Андрій Володимирович (йогог підозрюють у причетності до побиття кримськотатарського активіста Параламова);
• бойовик, так званий «заступник міністра держбезпеки ЛНР», Басов Олександр Васильович;
• екс-головнокомандуючий ракетних військ та артилерії РФ Зарицький Володимир Миколайович.

Під санкції також потрапил санаторії в анексованому Криму, такі як «Ай-Петри», «Дюльбер», «Мисхор» і санаторного комплексу «Мрия Резорт & СПА».

Крім того, американські санкції запроваджені проти підприємства в Криму «Гарант-СВ», товариство «КрымТЭЦ» та «Управляющая компания инфраструктурных проектов».

Власником «Управляющей компании инфраструктурных проектов» є Володимир Зарицький. У липні цього року його компанія викупила санаторії «Ай-Петри», «Дюльбер», «Мисхор» за 1,5 млрд рублів.

За даними РБК, компанія Зарицького займається будівництвом нового 5-зіркового готелю на місці санаторію «Перлина» неподалік від окупованої Ялти за 1,2 млрд рублів.

Також США запровадили санкції проти російськогї компанії у Санкт-Петербурзі «Южный проект». За даними ЗМІ, ця компанія підконтрольна Сбербанку та причетна до придбання заводу «Новый свет» у Криму.

Санкції США також торкнулись так званого «Міністерство державної безпеки «ЛНР».

Ці особи та компанії потрапили до так званого блокуючого списку санкцій SDN («Список особливо відзначених іноземних громадян»). Він передбачає, що за умови відсутності особливого дозволу, особам заборонені операції, пов'язані з передачею, оплатою, експортом, зняттям коштів або іншими бізнес-процедурами щодо власності або бізнес-інтересів організацій та осіб, зазначених у списку.

Раніше розширення санкцій щодо Росії анонсував спецпредставник Держдепу США щодо Українм Курт Волкер. За його словами, йдеться про внесення до санкційних списків ще 3 фізчиних та 9 юридичних осіб.

Волкер нагадав, що США ніколи не визнавали і не визнають анексії Криму Росією. Також він заявив, що Вашингтон зберігає санкції проти РФ, щоб сприяти просуванню Мінських домовленостей.

Раніше повідомлялось, що США розглядають додаткові жорсткі санкції проти Росії через використання хімзброї. Ці санкції стануть другим пакетом санкцій, введених проти РФ через ймовірну причетність Москви до отруєння екс-російського розвідника Сергія Скрипаля.

Перший пакет санкцій був введений проти РФ у серпні. Конгрес США дав Росії 90 днів на те, щоб пояснити ситуацію з отруєнням Скрипаля, а також надати гарантії, що більше не буде виробляти і використовувати хімічну зброю. Росія не виконала цих умов.

Другий пакет ймовірних санкцій передбачає введення жорстких обмежень щодо Росії.

Раніше повідомлялось, що Росія нарощує валютні резерви через ризик нових санкцій США. Також раніше у Росії заявляли, що почнуть зменшувати розрахунки у доларах через побоювання запровадження санкцій США.

Перші санкції проти РФ за анексію Криму та війну на Донбасу США запровадили у 2014-му. Обмеження торкнулися ключових секторів російської економіки. Під санкції потрапили «Роснафта», газова компанія «Новатек», державні Зовнішекономбанк і Газпромбанк, а також підприємства російського оборонно-промислового комплексу.

16 березня 2014 року на території Автономної Республіки Крим провели невизнаний світовою спільнотою референдум про статус півострова. Президент Росії Володимир Путін 18 березня 2014 року оголосив про «включення Криму до складу РФ» — таким чином Росія анексувала український півострів. Україна, Європейський союз та Сполучені Штати не визнали результати голосування на так званому «референдумі».

В Росії та в анексованому Криму утримують 64 українських політв'язня, 27 з яких перебувають на території Росії.

58 — затримані у Криму чи у справах, пов'язаних з Кримом. Ці цифри не враховують в'язнів, що утримуються на території самоназваних республік.