По той бік слухавки. Як психологи працюють на гарячих лініях і чому до них треба звертатися

Приблизно 14 мільйонів українців відчувають вплив війни на свій психоемоційний стан, за оцінками Міністерства охорони здоров’я. Багато з них потребуватимуть психологічної підтримки.

А втім, близько половини українців вважають, що така допомога — лише для людей із психічними розладами. Про це МОЗ повідомило з посиланням на опитування, яке провели торік у вересні.

Майже 70% українців зазначили, що відчували стрес чи сильну знервованість. Для більшості з них основною причиною стала війна. Проте лише 2% звернулися по психологічну допомогу.

«Експерти стверджують, що культури піклування про своє психічне здоров'я в Україні практично немає. Понад 80% українців ніколи в житті не зверталися до психолога», — казали в міністерстві.

Гаряча лінія фонду «Запорука» надає безоплатну психологічну підтримку для українців, які відчувають на собі наслідки війни. Хто ті психологи, які надають допомогу, та з чим люди звертаються на гарячу лінію — у матеріалі hromadske.

Чим та як може допомогти психолог?

Психологиня Лілія Сіроха розповідає, що на гарячій лінії психологи допомагають людям зі станами, які заважають нормально жити та впливають на ментальне здоров’я. Наприклад, якщо людина відчуває, що її психологічний стан погіршується, виникають труднощі у спілкуванні з друзями та рідними, є затяжна апатія й немає бажання виходити з дому, з’являються суїцидальні думки, постійна тривожність.

Або ж бувають панічні атаки, і людина не знає, як із ними справлятися. Якщо є порушення сну та апетиту, часті нав’язливі думки. Чи непрожита втрата або згадки про травматичні події, які з часом залишаються такими само яскравими.

«Психолог не ставить діагнози. Але він може допомогти почуватися краще», — пояснює Лілія.

«Психолог має дати людині відчуття, що вона не самотня, що в неї є можливість кудись звернутися», — додає її колега, психологиня Наталя Гаєвська.

Наталя працює на гарячій лінії з початку повномасштабної війни. До 24 лютого мала свій кабінет та розписану чергу клієнтів.

«Далі світ поділився на до й після. Все руйнується. Хай як добре ти знаєшся на тому, що відбувається з нашою психікою, все одно залишаєшся людиною і стикаєшся з тими ж проблемами, що й інші», — каже психологиня.

Вона виїхала до Канади з молодшою донькою. Їй запропонували працювати на гарячій лінії. Через різницю в часі — 7 годин — Наталя відповідає на дзвінки, які надходять з України та Європи вночі.

«Ця робота захоплює, але водночас мусиш бути весь час зібраний. Треба включати всі свої сенсори та радари, щоб зрозуміти, хто по той бік слухавки, щоб бути максимально ефективним. Це сильна консолідація усіх сил. Вона заворожує, але й виснажує», — ділиться Наталя.

«Є дзвінки, які надовго залишаються з тобою»

Психологиня пригадала один нічний виклик. Жінка втратила на війні чоловіка. Подружжя прожило разом 1,5 року. До цього Наталя старалася оминати виклики, що стосувалися втрати близьких у зоні бойових дій, тому що вони посилювали її власні страхи: чоловік теж служить у ЗСУ.

«Клієнтка сказала, що спілкується з іншими жінками, які теж втратили рідних: "Вони їм сняться, а мені чоловік не приходить у снах. Я так хочу хоч трішки побути з ним". Ця її фраза мене переслідувала», — пригадує Наталя Гаєвська.

У тій ситуації психологиня відчула безсилля. Та водночас розуміла, що може бути поруч із цією жінкою, дати їй відчуття, що вона не самотня.

За словами Наталі, цей випадок став для неї поворотним. Вона створила онлайн-групу взаємопідтримки для тих, хто чекає рідних із війни. Її учасники збираються в Zoom.

«Я цю групу бачу як хатиночку, до якої може підійти будь-хто, хто відчуває потребу бути почутим. Як дружина військовослужбовця я теж відчула, що часто люди не розуміють тебе й те, що з тобою відбувається. У групі ми можемо бути в колі тих, хто проживає схожі почуття й проблеми», — розповіла вона.

«Іноді важливо бути почутими, не говорячи нічого»

До Наталі одного разу зателефонував військовослужбовець. Зробити це його попросила дружина. У воїна загинув побратим. Психологиня зазначила, що для неї такий тип звернень — найважчий.

«Питати, що ви відчуваєте, як ви, — некоректно. Людині болить. Основне — бути поруч, співпереживати. Про що ми ним говорили? Скільки кілометрів від Землі до Місяця. Це, з одного боку, дурня, а з іншого — було відчутно, що йому потрібно відволіктися від болю. А паралельно в чаті він писав про те, що відчуває», — поділилася вона.

Наталя додала, що це було своєрідне розщеплення. Вона чула військового й розуміла: говорити про те, що з ним відбувається, він не може.

«Важливо дати відчуття, що людина може з цим впоратися. Іноді важливо бути почутими, не говорячи нічого», — наголосила психологиня.

Вона зауважила, що серед тих викликів, які вона приймає, часто звертаються з проблемами у стосунках, з адаптацією за кордоном або коли мають проблеми із залежностями.

«Часом помічаю за собою, що під час дзвінків змінююся: тембр голосу чи міміка. Часто ходжу по кімнаті, уявляю цю людину й ніби разом із нею проживаю її моменти в житті», — поділилася психологиня.

Що психологам допомагає відновитися?

У Наталі є свій психотерапевт. За її словами, коли багато ресурсу витрачаєш на допомогу іншим, мусиш його поповнювати. Вона є учасницею групи взаємопідтримки для психологів і психотерапевтів. Там можна поділитися переживаннями й отримати допомогу від колег. Також фахівці на гарячій лінії «Запоруки» мають супервізійні групи, спрямовані на специфіку такої роботи.

Як пояснила Наталя, робота з людьми може підіймати на поверхню власні страхи й травматичні переживання. Це робота, яка потребує одночасно високого рівня співпереживання та нейтральності. Це буває складно, оскільки так чи інакше психолог ідентифікується з історією людини.

«Якщо ви щось "підчепили" від клієнта, найімовірніше ви прокручуватимете його історію в голові, будете занурюватися у схожі власні переживання. Іншими словами, ви давно поклали слухавку, але клієнт ніби залишився з вами», — зазначила психологиня.

Вона додала, що в такому разі необхідно йти на супервізію й розбирати цей випадок, щоб залишатися ефективним у допомозі іншим.

А як узагалі працює лінія?

Під час відбору психологів для роботи на гарячій лінії від «Запоруки», обов’язковою умовою для кандидатів була наявність професійної психологічної освіти. Психологи проходили місяць навчань, які враховували специфіку такої роботи.

Гаряча лінія працює 24/7. Слухавку бере оператор. Він ставить стандартні запитання: наприклад, ваш вік, ім’я та який маєте запит, якщо можете цим поділитися. Може запитати, наскільки терміново необхідна консультація та в якій формі зручніше спілкуватися: телефоном, у чаті чи через відеодзвінок. Це конфіденційно.