ENRU

Голоси сусідів: куди прямує Центрально-Східна Європа?

Нещодавній скандал з українським законом про освіту, проти якого виступили Угорщина, Румунія і Польща, актуалізував інтерес українців до відносин між Україною та сусідніми країнами.

Чому реакція була такою бурхливою і як це пов’язано з останніми політичними тенденціями в країнах Центрально-Східної Європи? Куди рухається регіон? Щоби відповісти на ці питання, Громадське поспілкувалося з експертами з Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини.

Більше НАТО, але менше ЄС​

Настрої Східної Європи часом суперечливі. З одного боку, деякі країни більше залучаються до НАТО. Понад рік тому, на саміті НАТО у Варшаві, оголосили про розміщення контингентів союзників у прикордонних із Росією Польщі, Естонії, Латвії та Литві.

«Метою передислокації було відчуття безпеки для громадян країн, розташованих на кордонах НАТО. Адже безпека та стабільність надзвичайно важливі», — каже в ефірі Громадського Войчек Пшибильський, польський експерт аналітичного центру «Республіка».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Екс-заступник ГенСека НАТО: Цивільний міністр оборони — знак, що Україна готова вступити в Альянс

Отже, посилення присутності НАТО на східних кордонах — реакція на загрози з боку Російської Федерації.

Водночас протилежний тренд пов’язаний з Європейським Союзом. Оновлення європейського політичного істеблішменту, зокрема в Німеччині та Франції — ключових країнах ЄС — наблизило  довгоочікувану реформу ЄС.

Новий президент Франції Еммануель Макрон, який користується цілковитою підтримкою переобраної на посаді канцлерки Німеччини Ангели Меркель, мріє про глибинну реформу Євросоюзу. Заразом зміни повинні торкнуться країн у зоні євро. Передбачається, що «вони матимуть більше ваги в ухваленні рішень, аніж країни, які в цю зону не входять», — коментує процес Войчек Пшибильський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вибори в Німеччині: 10 головних результатів

У Східній Європі до зони євро належать нині Естонія, Латвія, Литва й Словаччина. Не входять до неї Польща, Угорщина та Румунія, тож реформаторські спроби «перезавантаження ЄС» можуть призвести до ізоляції цих держав.

Військові альянсу на латвійсько-литовському кордоні. За результатами саміту НАТО у Варшаві, у червні 2016 року ухвалене рішення про передислокацію контингентів союзників до прикордонних із Росією країн — Польщі, Естонії, Латвії та Литви Фото: EPA/VALDA KALNINA

Погляд із Заходу: ізоляція Сходу

Польща та Угорщина, де після останніх виборів до влади прийшли консервативні сили, уже деякий час перебувають під прицілом критиків не лише з Брюсселя, а й інших західно-європейських столиць.  

Захід закидає їм відсутність загальноєвропейської солідарності, приміром, у питанні квот на мігрантів або трудової міграції всередині ЄС, критикує законодавчі ініціативи, що суперечать європейським принципам.

Під час візиту до Східної Європи наприкінці серпня, Еммануель Макрон різко критикував Польщу та Угорщину. Президент Франції заявив, що Польща рухається шляхом ізоляції.

«Раніше ніхто не наважувався так відкрито критикувати Польщу в питаннях, важливих для Європейського Союзу. Фактично Макрон повністю підтримав Європейську Комісію в Брюсселі. Він звинуватив Польщу в тому, що їй бракує духу партнерства, і вона відмовляється відповідати європейським стандартам», — каже  Громадському Пшибильский.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Як Європа намагається зупинити потік мігрантів

Французького президента підтримала й канцлерка Німеччини Ангела Меркель.

Водночас ця ізоляція радше політична — вона присутня в заявах політиків, але наразі мало впливає на повсякденне життя більшості людей.

«Угорщина не відчуває себе ізольованою в Європі. Це досить складно відчути в повсякденному житті. Угорське суспільство надто далеке від постійної політичної суперечки між Брюсселем і Будапештом. Але політичні партії дійсно багато говорять про стосунки Угорщини з Європейським Союзом», — розповідає Громадському Мартон Гергей, редактор угорського щотижневика HVG.

Утім, причини для занепокоєння насправді є.

«Можливо, це призведе до меншої залученості Польщі та Угорщини до процесів ухвалення рішень в ЄС», — побоюється Войчек Пшибильський. На його думку, ізоляція в ЄС може поглибитися і стати реальною проблемою для громадян цих країн.

Французький президент Еммануель Макрон закидає Польщі та Угорщині відсутність загальноєвропейської солідарності, у цьому питанні з ним погоджується канцлерка Німеччини (на фото — Меркель (праворуч) та Макрон під час зустрічі на відкритті Франкфуртського книжкового ярмарку, Франкфурт, Німеччина, 10 жовтня 2017 року) Фото: REUTERS/RALPH ORLOWSKI

Погляд зі Сходу: зрада Заходу

Заразом мешканці країн Східної Європи відчувають розчарування в ЄС.

«Розчарування більше в Польщі та Угорщині, аніж у Словаччині. Воно також є в Чехії», — розповідає Громадському Мартін Шимечка, словацький інтелектуал і журналіст.

Причина в тому, пояснює Шимечка, що «після майже 15 років членства в ЄС, ми все ще відчуваємо себе громадянами другого сорту. Ми заробляємо менше за німців. Чому за 25 років після падіння комунізму, ми все ще «бідні брати»​ країн Західної Європи?». Є відчуття, що Захід зрадив Схід, що Захід не є справедливим.

Як приклад несправедливості Шимечка наводить відмінності між товарами із Західної Європи, які йдуть на внутрішній ринок і тими, що експортуються до Східної та Центральної Європи.

«Продукти харчування у Східній чи Центральній Європі, які можна придбати у звичайнім супермаркеті, відрізняються від тих, що продаються в Західній. Вони гіршої якості», — нарікає він.

Європейська Комісія, зазначає експерт, наразі бореться за те, щоби товари були однакової якості, але для звичайних людей усе це доказ того, що вони — «другий клас».

Громадська думка: «за» чи «проти» ЄС?

Країни Центральної та Східної Європи — члени ЄС із 2004 року. Попри ріст антиєвропейських настроїв останнім часом, населення переважно залишається проєвропейським.

Польща. 80% поляків підтримують членство країни в ЄС та прагнуть, щоби Польща залишалася в Союзі й надалі. Попри все, польський уряд також постійно наголошує на тому, що він є проєвропейським, — розповідає польський експерт Войчек Пшибильський.

Угорщина. Джерелом антиєвропейської риторики тут також є уряд, а не громадяни.

«Наше дослідження показало, що угорські громадяни, зазвичай, прихильні до Європи. Тоді як уряд просуває ідею, що Брюссель — це синонім бюрократії і багато угорців уважають, що це й справді так. Водночас пересічні угорці навряд чи достатньо обізнані у справах Брюсселю, щоби робити якісь висновки», — розповідає редактор з Угорщини Мартон Гергей.  

Словаччина. Словаччина, на відміну від більшості інших країн Східної та Центральної Європи, приєдналася до зони євро. Тому Братислава глибше залучена до євроінтеграційних процесів.

«Більшість населення чудово розуміє, що означає членство в ЄС для Словаччини. Словаки знають, що незалежно від їхнього бажання вони вже частина дуже потужної зони євро», — розповідає Мартін Шимечка.

Водночас і в Словаччині дедалі гучніше лунають голоси євроскептиків. Одна з головних причин — корупція, яка є джерелом фрустрації для населення. У ситуації, коли проєвропейські сили в країні корумповані, невдоволення торкається й ідеї єдиної Європи загалом.

Пересічні угорці та поляки недостатньо обізнані у справах Брюсселю, джерело антиєвропейської риторики в цих країнах — їхні уряди (на фото — прем'єрка Польщі Беата Шидло (праворуч) та угорський прем’єр Віктор Орбан під час зустрічі у Варшаві, 22 вересня 2017 року) Фото: EPA-EFE/JACEK TURCZYK

Погляд з України: наскільки сильний вплив Росії?

Не секрет, що в деяких країнах Центральної та Східної Європи проросійські сили надзвичайно потужні. Тому нерідко влада займає проросійську позицію в зовнішній політиці. Цей вектор часто використовує антиєвропейські настрої на свою користь.

«Віктор Орбан є великим шанувальником Путіна, вони вдвох планують розмістити ядерні АЕС в Угорщині. Це те, що обидва лідери бачать як обопільний стратегічний інтерес. Путін хотів би стояти однією ногою в Європейському Союзі, і Орбан дає йому можливість це зробити. Натомість сам Орбан уважає, що АЕС дасть можливість довше керувати Угорщиною», — розповідає Громадському Мартон Гергей.  

Проросійська позиція Віктора Орбана мала вплив й на угорське бачення російсько-українського конфлікту. Угорський уряд меншою мірою прихильний до України, аніж уряди інших європейських країн.

Заразом угорська опозиція традиційно підтримувала Україну. Та Україна втратила й цю підтримку після ухвалення закону про освіту.

«Стосунки між Угорщиною та Україною дійсно погіршилися. Угорці сприйняли закон про освіту як спробу наступу на права національної меншини. Жоден угорець не може промовчати, коли бачить, що права нацменшин опинилися під загрозою. Саме тому сьогодні угорська опозиція на боці угорського уряду та критикує Україну», — пояснює Мартон Гергей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Мовний закон»: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

У Чехії також помітний російський вектор у зовнішній політиці. Але скоро це може змінитися — у країні наближаються парламентські вибори. Президента чехи обиратимуть у січні 2018 року. Саме з метою збереження впливу Росія намагатиметься втрутитися в хід виборів, — переконаний Якуб Янда, редактор Kremlin Watch.

«Президент Чехії, згідно з Конституцією, є радше символічною фігурою, але має політичний вплив. Ми це бачимо на прикладі президента Мілоша Земана. Наразі його напряму підтримують різні російські організації», — розповідає він Громадському.

Експерт очікує, що конкурентів чинного президента накриє хвиля дезінформації. Наразі лише Земан є ідеальним кандидатом для Росії на виборах у Чехії.  

 

Підписуйтесь на наш канал у Telegram