ENRU

Ким був суддя Бобровник

D963aa04bb6327084
Суддя Солом’янського райсуду Києва Олександр Бобровник під час засідання у справі Миколи Мартиненка, Київ, 22 квітня 2017 року Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське
У неділю 13 травня помер суддя Солом’янського райсуду Києва Олександр Бобровник. Йому було 37 років. Бобровник був відомий тим, що розглядав низку гучних кримінальних справ, які розслідувало Національне антикорупційне бюро.

За даними поліції, Олександр Бобровник помер у Житомирській області за кермом власного автомобіля. Точна причина смерті поки що не встановлена, оскільки немає результатів судово-медичної експертизи.

«На момент смерті він перебував у власному автомобілі, відчув погіршення самопочуття. Викликали швидку, але медики лише констатували смерть», сказала речниця Нацполіції у Житомирській області Алла Ващенко, пише «Українська правда».

Суддя Бобровник виріс у родині юристів: батько працював адвокатом, мати – завідувачкою кафедри теорії права та держави юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка. Олександр Бобровник був призначений суддею Солом’янського суду Києва у 2007-му році, із 2012-го постановою Верховної Ради він обійняв цю посаду безстроково.

Антикорупційні справи

Бобровник розглядав велику «газову справу», у якій фігурувало кілька високопосадовців, зокрема, народний депутат-утікач Олександр Онищенко і тодішній голова Державної фіскальної служби Роман Насіров.

7 березня 2017-го суддя Бобровник ухвалив взяти Насірова під варту строком на два місяці, також він призначив голові ДФС рекордну для України заставу – 100 мільйонів гривень. Цьому рішенню передувало майже 100 годин судового засідання, акції під судом і «картата ковдра» Насірова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Газова справа» на 3 мільярди: Чи вдасться антикорупційним органам довести свою незалежність

Суддя Солом’янського райсуду Києва Олександр Бобровник під час судового засідання з розгляду клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу відстороненому від посади голови фіскальної служби Роману Насірову, Київ, 4 березня 2017 року Фото: Інна Соколовська/УНІАН

Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу відстороненому від посади голові Державної фіскальної служби Роману Насірову в залі засідань Солом'янського райсуду у Києві, 6 березня 2017 року. На фото за суддівським столом — суддя Солом’янського райсуду Києва Олександр Бобровник Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

Уже за місяць, у квітні 2017-го, Бобровник розглядав гучну справу щодо впливового екс-депутата Миколи Мартиненка. У суд прийшло 18 народних депутатів і міністрів з партії «Народний фронт», аби взяти Мартиненка на поруки. Попри те, що прокурори Антикорупційної прокуратури просили взяти Мартиненка під варту, Бобровник відпустив екс-депутата на поруки політиків.

Адвокати Мартиненка і Насірова кілька разів просили про відвід Бобровника через те, що суддя надто часто розглядає справи Національного антикорупційного бюро.

Але цьому є пояснення: ще в грудні 2015-го року автоматизована система розподілила на Бобровника «справу Онищенка» і «справу Мартиненка». Оскільки у цих кримінальних провадженнях було багато підозрюваних, то й розглядав їх саме Бобровник.

Останнє гучне засідання за участі Бобровника відбулося у минулий четвер 10 травня. Тоді він розглядав справу судді Господарського суду Харківської області Тетяни Денисюк, яка є підозрюваною у «газовій справі Онищенка». Бобровник призначив пані Денисюк запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання із носінням електронного браслету.

Колишній народний депутат України Микола Мартиненко (в центрі) під час розгляду клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та обрання йому запобіжного заходу у Солом'янському райсуді міста Києва, 21 квітня 2017 року Фото: Дмитро Реплянчук/ГромадськеСуддя Солом’янського райсуду Києва Олександр Бобровник під час розгляду «справи Мартиненка», Київ, 21 квітня 2017 року Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

Сумнівні рішення

Згідно розслідування Слідство.інфо, суддя Олександр Бобровник виніс рішення, яким позбавив 67-річного киянина Олександра Кучерявенка власності на квартиру, яку він отримав за заповітом у спадщину від покійної тітки. Це рішення Бобровник виносив заочно на підставі позову колишньої співмешканки покійної, яка через 6 років після смерті жінки, доводила, що проживала із тією однією сім'єю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Іменем України: Як стати безхатченком рішенням українського суду

Вже у листопаді 2013 року Апеляційний суд м. Києва скасував рішення Бобровника. Після цього Генпрокуратура розпочала кримінальне провадження щодо цього рішення судді.

У січні 2018 року Вища Рада правосуддя відкрила провадження стосовно судді Бобровника через оприлюднені відеозаписи, зроблені під час негласних слідчих дій. На відео начебто Бобровник «вживав спиртні напої на робочому місті, безпідставно відкладав розгляд призначених справ, у непередбачений процесуальним законом спосіб вирішував питання, пов’язані зі здійсненням ним судочинства».