Понад 100 країн погодилися скоротити викиди метану до 2030 року. Росія, Китай та Індія ініціативу не підтримали

США та ЄС у вересні презентували ініціативу зі скорочення викидів метану до 2030 року (Global Methane Pledge). Наразі її підтримали 102 країни, зокрема Україна. Однак три держави, на які припадає 35% викидів, до ініціативи не долучились.

Про це повідомляє BBC.

Мета ініціативи — скоротити глобальні викиди метану принаймні на 30% до 2030 року. За прогнозами, досягнення цілі зменшить глобальне потепління на 0,2 градуса за Цельсієм до 2050 року.

За словами президента США Джо Байдена, країни, які підтримали ініціативу, відповідальні за понад половину викидів метану в атмосферу. Однак Росія, Китай та Індія не зобов'язалися скоротити викиди, хоча саме на них припадає 35% усіх викидів метану від діяльності людини.

Викиди метану

Метан є одним із найпотужніших парникових газів і відповідає за третину поточного потепління від діяльності людини. Основними джерелами викидів метану є нафта і газ, вугілля, сільське господарство та сміттєзвалища.

40% викидів надходять із природних джерел, наприклад від водно-болотних угідь, але більшість — від діяльності людини. Одним із найбільших джерел викидів є видобуток, транспортування та використання природного газу.

Попри те, що на глобальне потепління більше впливають викиди вуглекислого газу, деякі молекули метану потужніше поглинають тепло, а отже мають сильніший ефект на зігрівання атмосфери.

Однак метан залишається в атмосфері менше часу, ніж вуглекислий газ. Тож будь-які дії щодо його скорочення можуть мати позитивний вплив на клімат, пише National Geographic.

BBC зазначає, що за допомогою зменшення викидів метану політики намагаються отримати додатковий час для боротьби зі змінами клімату.

З 31 жовтня до 12 листопада у Глазго (Велика Британія) відбувається 26 сесія конференції ООН зі зміни клімату. На саміт поїхав і президент України Володимир Зеленський.

Головною метою конференції є домовитися про зобов'язання скоротити викиди вуглекислого газу до 2050 року.

За оцінками Міжурядової групи з питань зміни клімату при ООН, до середини XXI століття середня температура у світі зросте на 1,5 градуса за Цельсієм. Це теоретично допустима норма, перевищення якої призведе до катастрофічних наслідків для природи й неприйнятних змін у різних сферах людського життя.