Понтонний міст через Прип’ять. Чи можливе вторгнення Росії через Чорнобильську зону

Російські танки Т-72Б3 проїжджають через ріку по понтонному мосту під час Міжнародного військово-технічного форуму в Алабіно, під Москвою, Росія, 6 вересня 2016 року
Російські танки Т-72Б3 проїжджають через ріку по понтонному мосту під час Міжнародного військово-технічного форуму в Алабіно, під Москвою, Росія, 6 вересня 2016 рокуAP / Pavel Golovkin

Днями видання журналістських розслідувань The Insider повідомило, що російські військові за 4 кілометри від українського кордону з боку Білорусі спорудили понтонний міст через річку Прип’ять. Міст дозволяє скоротити шлях до українського кордону на понад 70 кілометрів. Це стало помітно із супутникових знімків. Вони засвідчили роботи на ґрунті по обидва боки річки Прип'ять. Подальші фото вже зафіксували розгорнутий міст.

The Insider розповів, що перша активність із накопичення техніки розпочалася 10 лютого. Раніше тут не відбувалося нічого. Роботи військових конкретно в цій зоні підтвердило й Міністерство оборони Білорусі. За офіційною версією, тут проходили спільні російсько-білоруські військові навчання «Союзна рішучість-2022».

Перекинуть війська через міст?

Переправа скорочує шлях від білоруського міста Ямпіль до кордону з Україною зі 167 км до 96 км — військовим не треба буде робити гак. Раніше саме в районі Ямполя були помічені російські 5-та танкова та 37-ма мотострілецька бригади з Бурятії.

Як пояснили розслідувачам із The Insider аналітики Conflict Intelligence Team (CIT), міст можна застосувати для перекидання військ на територію України через зону ЧАЕС.

«Ми згодні, що активність у цьому районі пов'язана зі зведенням моста, який помітний на супутникових знімках Planet, — повідомили експерти. — Найімовірніше, для цього використовувався один із понтонних парків, перекинутих зі Східного військового округу та помічених на півдні Гомельської області. З одного боку, зведення цього мосту відповідає легенді навчань, опублікованій Міноборони Білорусі, де згадується переправа через Прип'ять. З іншого боку, він може використовуватися для створення ще одного вектора наступу на Київщині — через зону відчуження ЧАЕС», — повідомляють аналітики CIT.

Уже 15 лютого скупчення військ поблизу мосту не спостерігалось, а сам він виявився дещо осторонь від основних локацій російсько-білоруських навчань. Крім того, до самої Чорнобильської зони ведуть ще кілька кращих асфальтних доріг. Але міст наразі не розібрали. Чому?

Чого Лукашенко заговорив про «українських нациків»?

Український воєнний кореспондент Андрій Цаплієнко вважає, що в зоні ЧАЕС можлива російська провокація: «Схема проста й ефективна: спроба підриву або підрив одного з чорнобильських об'єктів “нациками”, як наперед виконавців уже назвав Лукашенко. Про можливість провокацій страшних “націоналістів” білоруський керманич вже заявив минулого тижня, тобто винні призначені».

І справді, самопроголошений президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко кілька днів тому сказав, що українські «нацики» можуть спровокувати російсько-українську «велику» війну. Білорусь, мовляв, буде змушена захищатися на боці союзниці-Росії.

«Провокація нациків» потягне за собою чимало інших подій. Зокрема, вважає Цаплієнко, далі зайдуть білоруські рятувальники. Вони покличуть на допомогу росіян. Пролунає заява, що Київ не контролює небезпечну для всієї Європи Чорнобильську зону.

І тоді певна частина світової спільноти може цілком підтримати російсько-білоруську провокацію із введенням військ на українську територію і не вважатиме це агресією. Сценарій доволі загрозливий, адже будь-які дії України щодо перешкоджання входу росіян і білорусів в зону ЧАЕС спровокують загострення ситуації на інших напрямках, де зосереджені війська поблизу українських кордонів. Тобто міст залишили там не спроста, хоч і навчання в цьому районі вже завершилися.

Військовослужбовці Національної гвардії беруть участь у тактичних навчаннях у покинутому місті Прип’ять поблизу Чорнобильської АЕС, 4 лютого 2022 рокуAP / Mykola Tymchenko

Що про провокацію в Чорнобильській АЕС каже українська влада?

Інформацію про ймовірну провокацію в Чорнобильській зоні підтвердила й американська розвідка. Подібні дані має і Рада нацбезпеки та оборони. За словами секретаря Радбезу Олексія Данілова, серед об'єктів, на яких може бути здійснена провокація, — Кримський міст, Чорнобильська АЕС та об'єкти на окупованих росіянами територіях. МВС відреагувало на дані про можливу провокацію в зоні відчуження і провело в Прип’яті спеціальні тактичні навчання. А міністр Денис Монастирський запевнив, що українські силовики докладуть усіх зусиль, аби Чорнобильську зону для провокацій не використали.

НАТО допоможе?

У зв’язку з цією інформацією Україна звернулася до НАТО по допомогу. Попросила техніку й оснащення. 10 важких бульдозерів, автокранів, екскаваторів та 20-тонних вантажівок, 100 фургонів-позашляховиків різного типу, 760 надувних моторних човнів. Крім того, у переліку зазначені спеціальні засоби, рятувальне оснащення й апарати, зокрема безпілотні, для пошуку мін та розмінування, дезактивації території, хімічної та радіологічної розвідки, засоби пожежогасіння, серед яких десятки насосів, цистерни, а також пожежні рукави різних типів і діаметрів загалом завдовжки 240 км.

Україна також просить про 70 тисяч костюмів хімзахисту та десятки тисяч одиниць різного пожежного спорядження, 180 водолазних костюмів, тисячі пристроїв радіозв'язку та десятки тисяч доз різних медикаментів та медичних засобів. Останнім пунктом у цьому списку на чотири аркуші є 30 мобільних модульних комплексів для розгортання мобільних медичних центрів.

НАТО на прохання України поки не відреагувало.

На території України, крім Чорнобильської АЕС, — ще чотири атомні станції, які працюють, із 15 робочими та кількома законсервованими енергоблоками. Крім того, є близько пів сотні різних підприємств і об’єктів, терористичний акт на які призведе до техногенної чи екологічної катастрофи. Те, що Росія може зробити ці об’єкти мішенню для провокацій, в Україні та за її межами розуміють.