Праймеріз по-українськи. Складнощі адаптації

Президентські вибори весни 2019 року були першим раундом фінального поєдинку за те, хто наступні 5 років керуватиме країною. Другий та третій раунди — переобрання Верховної Ради цієї осені та місцеві вибори наступної. І перемога в них не менш важлива, ніж змагання за президентську булаву. Учасникам президентської кампанії варто закріпити здобутий результат. І якщо переможець виборів Володимир Зеленський хоче піти на дострокові парламентські вибори, щоб на хвилі отримати ще й потужну фракцію у Верховній Раді, то поки що чинний президент Петро Порошенко задумався над відбілюванням іміджу своєї політсили. Для цього він навіть готовий провести праймеріз, щоб у список БПП потрапили найдостойніші.

Громадське розповідає як працює система попередніх виборів та які партії в Україні намагалися її впровадити.

Що таке праймеріз

Праймеріз або ж так звані внутрішньопартійні вибори — це спосіб, у який політична сила обирає якого кандидата висунути на президентських виборах, або ж формує передвиборчий список до парламенту.

Такий спосіб попереднього голосування започаткували в Сполучених Штатах Америки ще в позаминулому столітті, аби обмежити вплив на партію з боку його керівництва, спонсорів, конгресменів та інших впливових осіб, збільшивши вагу її рядового члена.

Праймеріз — це фактично конкурс для тих, хто хоче зайняти керівну виборну посаду. І партія у цьому конкурсі відбирає найсильніших своїх представників. Тут не спрацює варіант зробити великий спонсорський внесок, прийти до керівника партії і попросити прохідне місце в списку. Бо керівництво не має впливу на пересічних партійців, а саме вони будуть оцінювати наскільки кандидат вартий балотування від їхньої політсили.

Праймеріз у кожну область. Місцеві вибори 2010 року

В Україні слово «праймеріз» було популярне хіба в політологів-ідеалістів, які зітхали, дивлячись як працюють політичні соціальні ліфти на Заході. До 2010 року, коли одразу кілька політичних партій заявили, що списки на місцеві вибори формуватимуть саме через внутрішньопартійні вибори.

Ідея праймеріз сподобалася лідерові «Єдиного Центру» Ігорю Крілю та очільниці «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Обидві сили щоправда обмежилися тільки політичними заявами про те, що рядові партійці повинні активно впливати на те, кого висувати як на місцевих виборах, так і на загальноукраїнських.

Далі пішов Сергій Тігіпко, який свій третій результат у президентській кампанії 2010 року вирішив конвертувати у місцеві вибори. І праймеріз зробив наріжним каменем виборчої кампанії. Внутрішнє партійне голосування для членів «Сильної України» організували на партійному сайті. У попередніх виборах могли взяти участь і звичайні громадяни, які голосували у мобільних пунктах «Народний праймеріз», розміщених у більшості населених пунктів.

Результати трьохтижневої кампанії озвучили на партійному з’їзді у вересні, а сам Сергій Тігіпко, який на той час був віце-прем’єром, міністром соціальної політики в уряді Азарова, очолив список до Дніпропетровської облради. І в рідному для себе регіоні отримав третій результат та 12 депутатських портфелів.

На виборах 2010 року «Сильна Україна» провела 4 766 депутатів до місцевих рад усіх рівнів. Більшість тих, хто потрапив до прохідної частини місцевих списків — це керівники підприємств, бізнесмени. Через це політичні експерти скептично поставилися до праймеріз від Сергія Тігіпка, назвавши таку ініціативу піаром та бізнес-пропозицією для місцевих еліт, але аж ніяк не спробою побудувати партію нового типу. І вони були праві — через два роки (у 2012) «Сильна Україна» саморозпустилася, а Сергій Тігіпко пішов на парламентські вибори з «Партією регіонів».

Люди від «Сили людей». Дострокові парламентські вибори 2014

Отримали посвідчення Мін’юсту 20 серпня 2014 року, провели праймеріз 14 вересня, а через 10 днів подали документи до Центрвиборчкому для участі в позачергових виборах до Верховної Ради. Співзасновник партії «Сила людей» Олександр Солонтай розповідає, що коли з однодумцями створювали політсилу, то одразу знали, що будуть її розбудовувати за західними стандартами. Звідси і праймеріз на 25 день після заснування партії. У ньому взяло участь біля двох сотень її членів. А положення, яке регулювало проведення праймеріз, складалося з 4 абзаців і вміщалося на одному аркуші А4.

Ті з партійців, які захотіли взяти участь у праймеріз, подавали свої кандидатури і перераховували на партійний рахунок суму, яку вони були б змушені внести як заставу в ЦВК, якби балотувалися на мажоритарному окрузі. Так «Сила людей» зібрала гроші для партійної застави та склали список із 30 членів партії для внутрішнього голосування. Окремо сформували перелік тих, хто хотів балотуватися від партії, але не міг отримати квиток «Сили людей». Наприклад громадські діячі, військовослужбовці, добробатівці. Всі члени партії отримали обидва списки кандидатів. На партійному з’їзді кожен із висуванців мав можливість виступити перед учасниками і відповісти на їхні запитання. Далі саме голосування. Можна було вибрати до 10 осіб із кожного списку і за підсумками голосування формували вже список передвиборчий із порядковими номерами: хто більше голосів набрав, той і вище.

Не всіх влаштували результати праймеріз, каже Олександр Солонтай. Частина людей вирішили балотуватися в мажоритарних округах, частина відмовилися брати участь у виборах. До реєстрації в ЦВК дійшли 37 кандидатів від «Сили людей». За них у 2014 році проголосувало 0,11% виборців. Це в 50 разів менше, ніж потрібно, щоб потрапити до парламенту.

Вибори президента 2019. Домінування Шевченка в УКРОПі

Праймеріз напередодні президентських виборів 2019 року вирішили провести в партії УКРОП. Сама процедура зайняла півроку: літо — на написання програми та агітацію, осінь — для регіональних поїздок, зустрічей із місцевими осередками партії та голосування, перший тиждень грудня — великий з’їзд у Києві, на якому мали назвати переможця праймеріз.

За право стати кандидатом від УКРОПу змагалися: народний депутат України, член президії та політради партії Олександр Шевченко, заступниця голови Комісії партійного контролю УКРОПу Оксана Тунік-Фриз та очільниця прес-центру інформагенції УНІАН, голова Солом'янської районної організації партії Ірина Головатенко.

Але вибори вийшли без вибору. Олександр Шевченко отримав підтримку однопартійців 24 регіональних організацій, а найближча конкурентка Оксана Тунік-Фриз тільки двох — рідної Чернігівської та Дніпропетровської. Показово також те, що навіть на банері партійного сайту, присвяченого праймеріз, Олександр Шевченко на першому плані, а Тунік-Фриз та Головатенко виглядають як група підтримки. Крім того, ніхто із важковаговиків партії не склав конкуренції колишньому директору гірськолижного курорту «Буковель».

Вибори президента 2019. Глевкий млинець «Сили людей»

У партії «Сила людей», які випробували процедуру праймеріз на парламентських виборах, напередодні президентських пішли на ще радикальніший крок — провели відкриті праймеріз, дозволивши висувати свої кандидатури незалежно від наявності партійного квитка. З чотирьох фіналістів тільки Вадим Шебанов мав партійний квиток «Сили людей». Журналіст Дмитро Гнап, правозахисник Олександр Квашук та підприємець Ярослав Федоришин були позипартійними.

Президентські праймеріз стали для «Сили людей» глевким млинцем. Жоден із четвірки не отримав 50% плюс голосів членів партії. В такій ситуації потрібно було б проводити другий тур між двома найрейтинговішими кандидатами, пояснює Олександр Солонтай. Але і другого туру не було, оскільки всі четверо сумарно отримали менше половини голосів партійців. І оскільки на праймеріз кандидата не вдалося обрати, то вже на з’їзді делегати вирішили підтримати Дмитра Гнапа.

Грошову заставу для нього збирали на краудфандінгу. За 12 днів вдалося перевиконати план із запасом — на рахунок партії зробили 1632 внески на суму 2 943 698 гривень. Але й тут знайшовся глевкий млинець — колишнього журналіста колеги звинуватили у привласненні грошей, які він обіцяв перевести на армію. Після цього «Сила людей» повторно скликала з’їзд, на якому закликала Гнапа знятися з виборів через скандал.

Президентські праймеріз показали, що партія рухається в правильному напрямку, каже Олександр Солонтай. Бо навіть якщо кандидат добре впізнаваний, дуже добре говорить, але не бере участі в партійному житті, або банально не знаходить часу об’їхати всі регіональні осередки, шансів отримати високу підтримку в нього мало.

А ще будь-який скандал можна повернути на свою користь і вже зараз у «Силі людей» обіцяють дуже ретельно аналізувати публічну інформацію про майбутніх кандидатів, щоб потім не виявилося, що вони щось не договорили чи якісь гроші не задекларували.