Премʼєр Грузії заявив, що закон про «іноагентів» допоможе «запобігти українізації». МЗС України дало відповідь

Під «загрозою українізації» Кобахідзе має на увазі нібито прагнення недержавних організацій (НДО) позбавити Грузію суверенітету та стабільного розвитку.

«Якби НДО досягли того, чого вони активно намагалися зробити у 2020–2022 роках, а саме зміни влади шляхом революції, то сьогодні Грузія була б у гіршій ситуації, ніж Україна, а це означає, що позаду залишився б і мир, і євроінтеграція», — цитує його телеканал 1TV.

Крім того, Кобахідзе звинувачує НДО у спробах атакувати православну церкву та завдати шкоди її репутації, пише Interpressnews.

«Я впевнений, що якби був закон про прозорість іноземного впливу, НДО були б відповідальнішими перед донорами, вони б не ставили донорські організації в незручну ситуацію. Коли грузинське суспільство бачить, що НДО, яка фінансується конкретним донором, роками атакує церкву, що воно має думати про цього конкретного донора?» — зазначив прем’єр.

За його словами, «уникнення українізації» є необхідною умовою для інтеграції Грузії в Європейський Союз, і «це головна мета цього законопроєкту».

Водночас МЗС України з обуренням відреагувалона згадування України в такому зневажливому контексті.

«русифікація, а не міфічна "українізація", є реальною загрозою для Грузії», — наголосило зовнішньополітичне відомство.

Там також закликали грузинську владу поважати право громадян на мирний протест і шукати розв’язання ситуації шляхом конструктивного діалогу.

«Дотримання прав та свобод громадян, а також залучення громадянського суспільства до розв’язання суспільно-важливих питань є необхідними умовами для розбудови європейського майбутнього країни», — додали в МЗС.

Це не вперше, коли грузинська влада використовує назву України в негативному контексті.

Так, попередній прем’єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі теж залякував грузинів нібито «планом українізації».

«Ми бачимо, що війна просто так не припиняється і більше ніж 20% території України перетворено на полігон і йде знищувальна війна. Міста, села, регіони зрівняні із землею і нікому це зупинити. Тому "план", який існував проти нас — "план українізації" (...), звісно, ​​знову провалився», — цитувало його Interpressnews.

Що передувало?

3 квітня проросійська політична партія «Грузинська мрія» повторно внесла до парламенту законопроєкт про «іноагентів». Це сталося через рік після того, як аналогічна ініціатива призвела до багатотисячних протестів та була відкликана. Тоді заявили, що це рішення є «беззастережним».

За винятком зміни терміна «агенти іноземного впливу» на «організації, які просувають інтереси іноземної сили» — у новому законопроєкті не змінилося нічого.

Законопроєкт передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу», якими стануть некомерційні організації та ЗМІ, понад 20% річного доходу яких становить закордонне фінансування.

Такі організації повинні будуть щорічно подавати фінансову декларацію, а тим, хто спробує ухилитися від реєстрації або не подасть декларацію, загрожуватиме штраф. Щоб виявляти «агентів іноземного впливу» й перевіряти виконання вимог закону, Міністерство юстиції проводитиме моніторинг.

Критики законопроєкту вважають його аналогом російського, але влада Грузії каже, що нічого спільного у них немає.

Плани влади Грузії викликали критику в Європі та США. Західні партнери зазначають, що ухвалення закону загальмує процедуру вступу Грузії до ЄС та НАТО. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що «панівна партія саботує європейський шлях» Грузії.

Уже 8 квітня біля будівлі парламенту Грузії відбулась акція протесту проти нового законопроєкту. Утім, попри протести на вулиці Комітет грузинського парламенту усе ж таки підтримав законопроєкт про «іноагентів». Тепер законодавці продовжать розгляд документа в сесійній залі.