Прем'єр Вірменії відмовився підписувати документ на саміті ОДКБ і розкритикував організацію

Про це пише вірменська служба «Радіо Свободи».

«Відсутність з боку ОДКБ чіткої політичної оцінки ситуації та неприйняття вищезгаданого рішення може означати не лише відмову ОДКБ від союзницьких зобов'язань, а й інтерпретуватися Азербайджаном як зелене світло для подальшої агресії проти Вірменії. А це суперечить не лише букві, а й духу та змісту основних документів ОДКБ», — заявив Пашинян.

Виходячи з цього, Пашинян сказав, що поданий на підписання проєкт декларації ОДКБ про допомогу Вірменії недостатньо доопрацьований і що він не готовий «в цьому вигляді підписати ці документи».

Під час вітальної промови на засіданні ОДКБ вірменський прем'єр вкотре розкритикував діяльність цієї військової структури. За його словами, ОДКБ не підтримала Вірменію. При цьому Єреван за одну ніч підтримав Казахстан, щоб Астана уникла «внутрішньодержавного хаосу», додав Пашинян.

Трохи контексту

Вірменія та Азербайджан претендують на територію Нагірного Карабаху, що на Південному Кавказі. 2020 року конфлікт за цей регіон загострився до бойових дій, що тривали 44 дні.

Врешті-решт влада Вірменії змушена була погодитися на невигідну угоду, яка з-поміж іншого передбачає, що Єреван має віддати Азербайджану фактично весь так званий пояс безпеки навколо Нагірного Карабаху — це райони Азербайджану, захоплені вірменами під час попередньої війни, які мали захищати власне невизнану «Нагірно-Карабаську Республіку».

Ті райони «НКР», які Баку зайняло під час бойових дій, також залишаються під контролем Азербайджану. Крім припинення вогню, країни домовилися про те, що в Нагірному Карабаху щонайменше на 5 років залишаться російські миротворці, натомість Вірменія свої сили виведе. Повний текст угоди читайте тут.

Уже в липні 2022-го Алієв звинуватив росію та Вірменію в порушенні угоди щодо виведення вірменських військових. Алієв скаржився, що Азербайджан порушував це питання перед росіянами, але ті, попри обіцянки, не допомогли.

Ситуація в регіоні все загострювалася, і в серпні влада невизнаної «Нагірно-Карабаської Республіки» оголосила про початок часткової військової мобілізації. В ОБСЄ висловили «надзвичайну стурбованість» повідомленнями про загострення, закликали Вірменію та Азербайджан ужити всіх необхідних заходів для деескалації та відновлення діалогу.

Нового піку загострення досягло у ніч проти 13 вересня: на вірменсько-азербайджанському кордоні сталося збройне зіткнення, а країни звинуватили у загостренні ситуації одна одну. Внаслідок боїв утрати серед особового складу й техніки були з обох сторін.

Зрештою Вірменія та Азербайджан погодилися розмістити на кордоні цивільну місію Євросоюзу, яка допомагатиме в делімітації кордонів. Алієв допустив, що за певних умов між Азербайджаном та Вірменією можливе укладення мирного договору до кінця 2022 року.