Вірменія та Азербайджан погодилися розмістити на кордоні цивільну місію ЄС

Вірменія та Азербайджан погодилися розмістити на кордоні цивільну місію Євросоюзу, яка допомагатиме в делімітації кордонів.

Про це йдеться в заяві Європейської Ради.

6 жовтня президент Азербайджану Ільхам Алієв та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян за посередництва президента Франції Емманюеля Макрона та президента Європейської Ради Шарля Мішеля провели зустріч у Празі.

Під час зустрічі Вірменія та Азербайджан підтвердили прихильність Статуту ООН та Алма-Атинській декларації 1991 року. Відповідно до цих документів, обидві країни визнають територіальну цілісність і суверенітет одна одної.

Пашинян та Алієв підтвердили, що ці документи будуть основою для роботи комісій із делімітації кордонів, а наступне засідання прикордонних комісій відбудеться в Брюсселі до кінця жовтня.

Також Пашинян погодився сприяти розміщенню цивільної місії ЄС на кордоні з Азербайджаном. Алієв погодився співпрацювати з місією за потреби.

Європейська місія має почати працювати в жовтні, вона триватиме не більш ніж два місяці. «Метою цієї місії є зміцнення довіри та, через свої звіти, сприяння роботі прикордонних комісій», — йдеться в заяві.

Крім того, після зустрічі у Празі Алієв допустив, що за певних умов між Азербайджаном та Вірменією можливе укладення мирного договору до кінця 2022 року.

Вересневе загострення

На вірменсько-азербайджанському кордоні у ніч проти 13 вересня сталося збройне зіткнення, країни звинувачують у загострені ситуації одна одну.

У Міноборони Азербайджану повідомили, що внаслідок боїв є втрати серед особового складу з обох сторін, а також пошкоджена військова інфраструктура та техніка. Вірменія це підтвердила. Сторони звинувачували в обстрілах одна одну.

Передісторія

Вірменія та Азербайджан претендують на територію Нагірного Карабаху, що на Південному Кавказі. 2020 року конфлікт за цей регіон загострився до бойових дій, що тривали 44 дні.

Врешті-решт влада Вірменії змушена була погодитися на невигідну угоду, яка, з-поміж іншого, передбачає, що Єреван має віддати Азербайджану фактично весь так званий пояс безпеки навколо Нагірного Карабаху — це райони Азербайджану, захоплені вірменами під час попередньої війни, які мали захищати власне невизнану «Нагірно-Карабаську Республіку».

Ті райони «НКР», які Баку зайняло під час бойових дій, також залишаються під контролем Азербайджану. Крім припинення вогню, країни домовилися про те, що в Нагірному Карабаху щонайменше на 5 років залишаться російські миротворці, натомість Вірменія свої сили виведе. Повний текст угоди читайте тут.

Уже в липні 2022-го Алієв звинуватив росію та Вірменію в порушенні угоди, зокрема щодо виведення вірменських військових. Алієв скаржився, що Азербайджан порушував це питання перед росіянами, але ті, попри обіцянки, не допомогли.

Ситуація в регіоні все загострювалася, і в серпні влада невизнаної «Нагірно-Карабаської республіки» оголосила про початок часткової військової мобілізації. В ОБСЄ висловили «надзвичайну стурбованість» повідомленнями про загострення, закликали Вірменію та Азербайджан ужити всіх необхідних заходів для деескалації та відновлення діалогу.