20 лютого вивезених із китайського Уханя українців та іноземців перевезли до медичного центру у селищі Нові Санжари на Полтавщині. Там вони перебуватимуть два тижні на обсервації — посиленому медичному нагляді.

Жителі селища зустріли евакуйованих протестами: закидали камінням автобуси з людьми і почубилися з правоохоронцями. Вони побоюються, що самі заразяться новим коронавірусом — і закидали владі відсутність пояснень.

В етері «Нині вже» кандидатка психологічних наук Ірина Брунова-Калісецька пояснила таку реакцію місцевих жителів, розповіла про психологічну допомогу евакуйованим та прокоментувала рішення міністерки охорони здоров'я пройти обсервацію разом із евакуйованими. Також українець Богдан Глоба, який зараз живе в США, розповів, як евакуйованих зустрічали у Сполучених Штатах.

Про те, чому люди в Нових Санжарах вийшли на протести

На думку психологині Ірини Брунової-Калісецької, однієї причини, чому це відбулося, немає. Серед основних вона виокремила:

  • погану державну комунікацію;
  • недовіру людей до державних органів влади та системи охорони здоров'я;
  • світову істерику навколо нового коронавірусу.

Пояснюючи, чому в європейських країнах де евакуація з Уханя не викликала такої бурхливої реакції, психологиня зауважила: в Україні емоційне тло суспільства поглиблене війною на сході України, а також гібридними інформаційними операціями.

Про рішення Скалецької пройти обсервацію разом з евакуйованими

«Навіть якщо вона хотіла таким чином заспокоїти і показати, що це безпечно, то рівень довіри до влади такий, що багато людей сприйняли це як піар і як намагання уникнути своїх безпосередніх обов’язків на 14 днів», — прокоментувала психологиня рішення міністерки охорони здоров’я.


Про те, як ЗМІ мають розповідати людям про коронавірус

Психологиня зауважує, що журналісти часто змушені орієнтуватися на запити своїх читачів, робити матеріали більш емоційними. А тому «спокійне роз’яснення досягне меншої авдиторії», зазначає вона.

«Журналісту часто доводиться обирати, що їм важливо зробити. Є відповідальність розповісти про суспільно значущі речі — зокрема про небезпеку, якщо вона є. А ще треба врахувати, який наслідок той чи інший матеріал буде мати для суспільства», — пояснює Ірина Брунова-Калісецька.

На думку психологині, завдання журналістів і медійників у кризових ситуаціях на кшталт коронавірусу — роз’яснювати, що відбувається: «У вас (медійників — ред.) є можливість зробити запит, поспілкуватися з експертами й так далі».

А органи влади різного рівня мають взяти на себе функцію попередження.

Про те, як зустрічали евакуйованих із Уханя в США

Українець Богдан Глоба, який зараз живе в США, розповів hromadske, що евакуація там відбулася поступово і за участі військових. Зокрема, евакуйованих розмістили на карантин на військових полігонах, поруч із якими не живуть люди. Тому це не викликало бурхливої реакції.

«Якоїсь уваги, інформаційного шуму, як в Україні, в Штатах не було. Була досить спокійна реакція», — зазначив він. На думку Глоби, причина цього — в дієвій комунікації влади із суспільством.

Він також додав, що американські ЗМІ написали про події в Нових Санжарах «в поганому ключі». «Про нас знову пишуть як про країну третього світу: подивіться, як це все відбувається в Україні», — підсумовує Глоба.

Про психологічну допомогу евакуйованим

Брунова-Калісецька зазначила: якщо евакуйовані після обсервації зіткнуться з булінгом, їм може знадобитися професійна психологічна допомога. Також вона порадила евакуйованим не піддаватися на провокації.

«Тим більше якщо це кібербулінг, якщо це в соцмережах. Потрібно знайти в собі сили не комунікувати», — зазначила психологиня.

Вона порадила звертатися їм до Психологічної кризової служби, яка працює з часів Революції Гідності.

Поділитись: