Проект Тимошенко не дозволяє притягнути чиновників до відповідальності за незаконне збагачення – ЦПК

«Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, незаконність підстав набуття яких визнано у судовому порядку, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі», — ідеться у проекті.

У Центрі протидії корупції зазначають, що таке формулювання практично унеможливлює притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Адже пропонується два етапи визнання збагачення незаконним. Спочатку суд має визнати незаконність підстав набуття активів, а потім по другому колу, керуючись судовим рішенням, знов розслідується те саме діяння.

«Тобто, щоб пред’явити комусь підозру у незаконному збагаченні детективам та прокурорам доведеться в окремих провадженнях отримати рішення судів про встановлення фактів незаконності підстав набуття чиновником тих чи інших активів. Більше того, ці рішення мають набрати законної сили, тобто пройти стадію апеляційного оскарження — до цього можуть минути роки. Таким чином, для реальних корупціонерів ризик мінімальний», — додають в ЦПК.

Розвите формулювання «незаконності підстав набуття» включає, зокрема, недійсність правочинів, що тягне за собою, в основному, цивільну відповідальність.

«Наприклад, у вас не було дотримано нотаріальної форми договору купівлі-продажу будинку, то це лише підстава повернути вам гроші, а майно — продавцю. Це не робить вас фігурантом справи про незаконне збагачення. Однак у формулюванні Тимошенко – зробить. Своїм законопроектом, Тимошенко ймовірно хоче, щоб в суді доказали, що за кошти, отримані у якості хабара, було придбано, наприклад, конкретний автомобіль чи нерухомість. Оскільки суди керуються виключно нормами права і не можуть виходити за їх межі, тому, можуть, наприклад, покарати за хабарництво, але не мають повноважень встановлювати, безпосередньо на що сам хабар був витрачений», — додали в ЦПК.

Водночас, пропонований Порошенком законопроект про незаконне збагачення гірший за закон часів Януковича, зазначають у Центрі.

26 лютого стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів. Їхні інтереси в суді представляє депутат від «Народного фронту» Павло Пинзеник. Громадські організації попередили, що скасування відповідальності за незаконне збагачення призведе до припинення співпраці з МВФ.

Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу EUACI заперечила змістовність аргументів, керуючись якими Конституційний суд вирішив визнати стаття про незаконне збагачення неконституційною.

Національне антикорупційне бюро оголосило, що рішення КСУ означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році в межах виконання Плану дій з візової лібералізації ЄС. Ця вимога також було серед пунктів меморандуму співпраці з Міжнародним валютним фондом.