«Протягом світлового дня тиші не буває»: Авдіївка під загрозою оточення

Оборона Авдіївки

На те, що росіяни досягають успіху в Авдіївці, британська розвідка звернула увагу 20 березня. В українських Силах оборони підтвердили, що Авдіївка «може стати другим Бахмутом». Після року невдалих фронтальних атак окупанти стали штурмувати місто з півночі та півдня. Намагаються взяти в «кліщі» й відрізати шляхи постачання для оборонців міста.

«Приблизно три тижні тому росіянам вдалося вибити ППО далекого радіуса дії. Це дозволило їм відсунути наші далекобійні засоби від переднього краю і водночас підтягнути ближче свої, активніше застосовувати авіацію, — пояснює Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій. — Противник намагався використати чисельну перевагу. Не маючи успіху у фронтальних боях в Авдіївці, почав розвивати наступ північніше, атакуючи від Кам'янки й Красногорівки. Та південніше — з Опитного й Водяного».

Після цього Силам оборони України вдалося дещо розсунути «кліщі» та відкинути ворога від магістралі, якою здійснюється постачання для українських військових. На думку Кевлюка, якщо росіянам не вдасться оточити Авдіївку, вони намагатимуться хоча б просунутися на захід — до населених пунктів Сєверне, Тоненьке, Ласточкине та Орлівка. Так візьмуть під контроль дорогу до Авдіївки.

«Ми матимемо два Бахмути. Військове командування буде змушене обирати, яку операцію продовжувати, бо одночасно дві нам буде вкрай важко проводити», — пояснює Кевлюк найгірший сценарій. Експерт додає, що в разі захоплення Авдіївки росіяни зможуть просунутися в оперативний тил — до Покровська.

Зараз же, на його думку, оборона в Авдіївці видається достатньо надійною, але там варто посилити протиповітряну оборону. Український Генштаб, як і раніше, щодня повідомляє про «безрезультатні наступальні дії» на Авдіївському напрямку, а протягом останнього тижня зазначає, що «найзапекліші бої тривають за Бахмут і Мар’їнку».

Голова Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш каже, що в самому місті ситуація складна, хоча зауважує зниження активності росіян за останні 10 днів. Якщо раніше авіація залітала в місто до 20 разів на день, то зараз — два-чотири, іноді шість. Зниження кількості штурмових атак він пов’язує, зокрема, з погодою. На сході дощить, таким ґрунтом складно пересуватися.

«Мабуть, частину особового складу перекинули на Бахмут, хоча з перехоплень ми бачимо, що проблем з особовим складом у них немає — Донецьк, Макіївка, Ясинувата забиті», — каже Барабаш.

Дорога від Очеретиного до Авдіївки небезпечна. Туди росіяни можуть діставати артилерією, каже командир спецроти поліції «Київ» Максим «Лютий», який працює в Авдіївці.

Якщо Збройні сили України зможуть стабілізувати ситуацію, то з Авдіївки можна розвивати наступ на Донеччині. Українські оборонці могли б вийти до Ясинуватої — важливого залізничного вузла — та звідти на Макіївку, припускає Віктор Кевлюк.

«Через ситуацію в Авдіївці противник має загрозу, по-перше, з північного заходу на Донецьк. По-друге, наша присутність в Авдіївці заважає перевезенню і маневру військами з півночі на південь, бо дороги проходять через зону вогневого контролю ЗСУ», — додає Кевлюк.

Експерт припускає, що росіяни розуміють важливість Авдіївки та можливість звідти виходити на нові рубежі. І їхні фронтальні й флангові атаки — це намагання запобігти цьому.

Місцеві мешканці

У місті залишається близько 1800 людей, серед них одна дитина. Решту вдалося евакуювати.

Волонтер Олексій Савкевич привозить туди гуманітарну допомогу. Каже, продуктів вистачає. Після того як гуманітарний центр в Авдіївці згорів, харчі зберігають в інших містах, сюди привозять та роздають.

Також в Авдіївці працює Пункт незламності, який збудував волонтер із Маріуполя Михайло Пуришев зі своєю командою. Там допомагають жителі міста: перукар, кухар, охоронець, вантажники. У пункті можна помитися, постригтися, попити кави чи чаю, зв'язатися з рідними, подивитися телебачення та взяти трохи продуктів. За словами Михайла, щодня туди приходять 200-300 людей.

Залишатися в місті цивільним небезпечно, військова адміністрація закликає їх евакуюватися. Та майже дві тисячі людей обирають лишитися. Однак Савкевич вважає, що дехто може й передумати.

«Навіть ті, хто затято каже, що не виїде, змінюють думку, коли це (обстріли — ред.) близько торкнеться тебе. У приватному секторі, де сильно побомбило, вулиці порожні. А там, де райончики більш-менш пронесло, люди залишаються», — наводить приклад волонтер.

Коли Олексій роздавав буржуйки, запитував у людей, що їм дає надію на майбутнє. Троє сказали, що очікування миру, коли можна буде зрозуміти, як відбудовувати місто. Ще один чоловік відповів, що немає жодної надії, він немолодий, щоб планувати відбудову.

«Люди звикли жити в таких умовах, навіть без води», — додає волонтер.

Минулого тижня в місті під час обстрілів було поранено двох осіб, розповідає голова Авдіївської військової адміністрації Віталій Барабаш. Каже, якщо людину поранить на вулиці, то першу допомогу їй надасть той, «хто перший побачить» — поліція, волонтери, військові, рятувальники. З нетяжкими пораненнями відвозять до місцевої лікарні. Там працюють терапевт, хірург та чотири медсестри. Складних поранених евакуюють до найближчих населених пунктів.

Ситуація в місті така небезпечна, що загиблих в Авдіївці не ховають.

«Нема моргу. З початку повномасштабного вторгнення в місті ніхто не ховає, бо всі кладовища під обстрілами й кілька разів рятувальники були поранені. Ми людей хоронимо в селах сусідньої Очеретинської громади. У місті це нереально. Протягом світлового дня тут тиші не буває», — каже Віталій Барабаш.