Верховна Рада ухвалила новий Виборчий кодекс, погодившись із пропозиціями президента України Володимира Зеленського.

За відповідний законопроект №0978 у другому читанні проголосували 330 народних депутатів.

7 листопада 2017 року Верховна Рада 8 скликання ухвалила Виборчий кодекс у першому читанні, а 11 липня 2019 року парламент 9 скликання підтримав цей кодекс у цілому.

Одна президент Володимир Зеленський ветував відповідний законопроєкт і повернув його парламенту на повторний розгляд зі своїми пропозиціями 13 вересня 2019 року. Загалом Зеленський висловив 17 зауважень до Виборчого кодексу, не оформлених у вигляді конкретних змін до його тексту. 

Як засвідчує остаточна версія Кодексу, депутати вирішили відмовитись від пропозиції Володимира Зеленського запровадити пропорційну виборчу систему із повністю відкритими виборчими списками. Також парламенту не вдалося зробити крок вперед з питань врахування ролі соціальних мереж та інтернету у виборчому процесі, оскільки Кодекс у цій частині залишився застарілим.

У громадській мережі «Опора» заявили, що Виборчий кодекс має як прогресивні, так і неефективні положення, що стало результатом врахування різних політичних інтересів. 

«Вето президента України дозволило вирішити окремі важливі проблеми виборчого процесу, які мають відношення до широкого спектру прав та процедур. Справжнім проривом парламенту стало усунення перешкод для участі у виборах мобільних всередині країни громадян» — йдеться у повідомленні. 

Також в остаточну редакцію документа не ввійшла норма, яка дозволяла б Центральній виборчій комісії скасовувати реєстрацію кандидатів у президенти й народні депутати, якщо вони вводять виборців в оману.

Питання агітації в інтернеті та прозорості джерел її фінансування залишилися невирішеними на рівні Виборчого кодексу. 

Що передбачає новий Виборчий кодекс

На виборах народних депутатів України, на виборах обласних і міських рад (90 і більше тисяч виборців) передбачається застосування пропорційної виборчої системи із відкритими списками. Тобто виборець отримає можливість проголосувати не лише за партію, а й за її конкретного кандидата.

Згідно з документом, парламентські вибори пройдуть у 27 виборчих регіонах. Кандидати в народні депутати зможуть висуватися тільки від політичних партій. Самовисуванців тепер не буде.

У кожної партії буде два типи списків:

  • єдиний список кандидатів в загальнодержавному виборчому окрузі,
  • списки кандидатів у відповідних виборчих регіонах, з яких буде формуватися єдиний список кандидатів.

Голосування за партію є обов’язковим, інакше бюлетень буде вважатися недійсним.

У виборчих регіонах виборці будуть голосувати за відповідні регіональні списки, а не єдиний список кандидатів.

Виборець може проголосувати також і за окремого кандидата, включеного до списку, за який він голосує.

Прохідний бар'єр становить 5%. Після визначення партій, які подолали бар'єр, ЦВК визначатиме кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата (так звану виборчу квоту). Для цього кількість голосів у загальнодержавному окрузі та всіма регіональні списки партій, що подолали виборчий бар'єр, поділять на конституційний склад Ради.

Кожна партія, яка здобуде на виборах більше 5%, гарантовано отримує 9 мандатів, які розподіляються за затвердженим самою партією загальнодержавним списком.

Після цього ЦВК визначатиме кількість мандатів, які отримає кожен регіональний список партії. Щоб визначити цю цифру кількість голосів, поданих за регіональний список у виборчому регіоні, ділиться на виборчу квоту й отримане число округляється до цілого числа. Ці мандати будуть отримувати кандидати від партії у виборчому регіоні, які отримали на свою підтримку найбільшу кількість голосів виборців.

Далі нерозподілені в округах місця будуть розподіляти між партіями зі списком кандидатів партій в загальнодержавному виборчому окрузі, який буде сформований за підсумками голосування

Поділитись: