Рік після вбивства Джамаля Хашогджі: як розслідується справа та чи будуть покарані винні?

«Через рік після вбивства нашого друга Хашогджі виявилося, що він мав рацію», — це заголовок редакційної статті The Washington Post, присвяченої пам’яті їхнього покійного колумніста.

Рівно рік тому, 2 жовтня 2018 року, Джамаль Хашогджі зайшов до консульства Саудівської Аравії в Стамбулі, аби отримати дозвіл для одруження зі своєю нареченою. Але 59-річний чоловік так і не вийшов із будівлі.

Через кілька днів Туреччина заявила, що його жорстоко вбили працівники саудівських спецслужб за безпосередньої вказівки кронпринца Мохамада бін Салмана. Саудівська Аравія ж звинувачення відкидає і стверджує: вбивство відбулося з побутових мотивів, а очільник країни про нього нічого не знав.

Вбивство Джамаля Хашогджі сколихнуло міжнародну спільноту. Журналісти й громадськість почали тиснути на уряди країн, аби ті припинили продавати зброю Саудівській Аравії. Міжнародний імідж бін Салмана як прогресивного лідера консервативної мусульманської країни похитнувся. Туреччина ж скористалася нагодою, аби покращити відносини із США за рахунок саудитів.

З нагоди річниці трагедії в Стамбулі організували пам’ятну акцію, аби нагадати про справу Хашогджі. Адже й досі багато питань, пов’язаних із розслідуванням убивства журналіста й притягненням до відповідальності винних, лишаються без відповідей.

hromadske розповідає, що відомо на сьогодні — і чи буде встановлено справедливість у справі Хашогджі.

Хто такий Джамаль Хашогджі і чому його хотіли вбити?

Джамаль Хашогджі народився в Саудівській Аравії в 1958 році. Тривалий час співпрацював із саудівськими ЗМІ, зокрема й англомовними, висвітлюючи події на Близькому Сході. У цей час він зберігав досить близькі відносини із саудівською королівською сім’єю, а його діяльність навіть пов’язували із розвідкою.

У 2003 році після декількох місяців роботи Хашогджі звільняють із посади головного редактора саудівської щоденної газети через те, що він схвалив для друку статтю з критикою вагабізму — ультраконсервативної течії сунітського ісламу.

Після цього Хашогджі переїжджає до Лондона, де стає радником із питань ЗМІ Туркі ібн Фейсала — колишнього глави саудівської розвідки та експосла Саудівської Аравії в США.

Добровільний виїзд із батьківщини створив Хашогджі у західних ЗМІ імідж ліберала. Тривалий час він обстоював рівність чоловіків та жінок і свободу слова в Саудівській Аравії. А в 2017 році журналіст заявляє про тиск на нього з боку саудівської влади і переїжджає в США, де стає дописувачем видання The Washington Post.

У своїх публікаціях Хашогджі різко критикував кронпринца Мохаммеда бін Салмана, зокрема організовані ним репресії проти саудівських інтелектуалів та втручання у війну в Ємені. Саме критика бін Салмана й могла стати причиною вбивства журналіста.

Існують свідчення, що Джамаль Хашогджі був пов’язаним (принаймні в роки юності) із «Мусульманським братством» — панісламським соціально-політичним рухом, який відкидає нібито підтримувані журналістом принципи секуляризму. Цю тезу активно просували Саудівська Аравія та окремі консервативні оглядачі в США.

Як розслідується справа?

Одразу після того, як про трагедію стало відомо, Туреччина й Саудівська Аравія висунули суперечливі версії того, що відбулося.

Турецька сторона стверджувала, що Хашогджі вбили за прямою вказівкою кронпринца Мохаммеда бін Салмана. Для цього в Стамбул приїхала спеціальна група саудівських найманців, які проникли в будівлю консульства, затримали журналіста і жорстоко його вбили, розчленувавши тіло.

Саудівська Аравія, натомість, заперечила будь-яку причетність бін Салмана до трагедії. За їхніми словами, команда саудівців намагалася переконати Хашогджі в консульстві припинити критику кронпринца й повернутися до Саудівської Аравії. Виникла суперечка, внаслідок якої журналіст отримав смертельне поранення, а нападники в паніці вирішили сховати його тіло.

Саудівська Аравія кілька разів змінювала свою версію смерті журналіста: спершу стверджувалося, що той випадково помер під час бійки, потім саудити визнали, що вбивство було спланованим.

Турецькі спецслужби заявили, що мають аудіо- й відеосвідчення вбивства Хашогджі. Їх поклали в основу розслідування, яким займалася спецдоповідачка ООН із розслідування позасудових страт Аґнес Каламар.

У її звіті, який було оприлюднено в червні цього року, вказано: це було «позасудове вбивство, відповідальність за яке несе Королівство Саудівська Аравія».

Каламар додала, що в розпорядженні слідства є «достатні докази, які обумовлюють подальше розслідування відповідальності окремих осіб із вищого керівництва Саудівської Аравії, зокрема й кронпринца».

Крім того, дії саудівської сторони з розслідування вбивства Джамаля Хашогджі — суд над групою з 11 осіб, начебто причетних до планування й здійснення злочину — спецдоповідачка ООН назвала імітацією правосуддя. Вона закликала Раду Безпеки ООН ініціювати кримінальне розслідування і створити механізм притягнення до відповідальності справді винних.

Суд у Саудівській Аравії в справі Хашогджі триває. П’ятьом обвинуваченим загрожує смертна кара.

Якою є роль бін Салмана в убивстві Хашогджі?

У своєму нещодавньому інтерв’ю телеканалу PBS наслідний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман вперше заговорив про свою причетність до трагедії.До цього одразу ж після загибелі Хашогджі 2 жовтня 2018-го принц лише ухильно зауважував, що це — «жахливий злочин» і його потрібно розслідувати.

«Це сталося у мене на очах. Я беру на себе усю відповідальність», — сказав принц тепер, після чого додав: саме вбивство сталося без його відома.

Згідно з офіційною позицією Саудівської Аравії, бін Салману справді не було відомо про «операцію» із вбивства медійника. «У нас 20 мільйонів людей в країні, 3 мільйони державних посадовців», — пояснив він: мовляв, за усіма не встежити. А у розмові з CBS заявив: «Якщо буде така інформація, яка прямо мене звинувачує, я сподіваюся, її буде оприлюднено».

Але це йде урозріз із версією Сполучених Штатів, які покладали відповідальність за вбивство Хашогджі зокрема й на саудівського кронпринца.

Аґнес Каламар зазначила: «Найголовнішим результатом має бути офіційне визнання, вибачення та гарантія неповторення. Ось що має зробити відповідальний глава держави. Втім, на сьогодні нічого з цього не сталося. Навпаки».

І раніше президент США Дональд Трамп наполягав, що бін Салман «міг добре знати» про вбивство журналіста. А The Washington Post відзначає, що наслідний принц, в руках якого зосереджена головна політична влада в королівстві, відомий як «мікроменеджер, який би в жодному разі не допустив проведення такої операції без особистого схвалення».

Згідно з оцінкою ЦРУ, є висока вірогідність, що саме принц наказав убити медійника.

Серед доказів ЦРУ — телефонний дзвінок брата принца Халіда бін Салмана, який одночасно є послом Саудівської Аравії у Сполучених Штатах (де і мешкав Хашогджі). Халід, ймовірно, на прохання принца подзвонив Хашогджі й сказав, що йому необхідно прибути до консульства у Стамбулі для вирішення питань з документами. Та чи знав брат принца про плани вбивства журналіста — питання.

Чи будуть покарані усі винні?

Ще серед ймовірних причетних до вбивства Хашогджі серед високопосадовців — Сауд аль-Кахтані — близький союзник саудівського принца, радник з питань засобів масової інформації при королівському дворі.

За даними The Washington Post, за кілька місяців до вбивства Хашогджі розповідав друзям, що йому дзвонив хтось від аль-Кахтані та закликав повернутися до Ер-Ріяду. Як повідомляв Reuters, аль-Кахтані міг особисто наказати вбити і навіть розчленувати тіло Хашогджі. Однак він свою вину заперечує — і ніхто її досі не довів.

«Гадаю, уряд Саудівської Аравії покарає когось всередині країни, оголосить про успішне розслідування цієї справи і спробує донести міжнародній спільноті, що йому нібито насправді не все одно: ось відповідальні за злочин нині ув’язнені — тож ми маємо рухатись далі. Але не найвище керівництво Саудівської Аравії, яке дозволило цьому статися (а така операція не могла бути здійснена кимось із нижчим рівнем влади без схвалення найвищого керівництва). Цих людей я не очікую побачити притягнутими до відповідальності. Ось аль-Кахтані спокійно собі живе. Попри словесні запевнення саудівських офіційних осіб притягти винних до відповідальності, я не бачу в них щирого наміру це зробити», — пояснює hromadske фахівець Інституту політики Близького Сходу Тімоті Калдас.

Загалом від грудня 2018-го 11 посадовців притягнули до суду за ймовірну причетність до вбивства Хашогджі. Однак ці суди відбуваються виключно за закритими дверима, на них не допускають медіа й імена обвинувачених не називають. І невідомо, який статус судового розгляду справи наразі. А спробам розпочати міжнародне розслідування Саудівська Аравія опирається.

Як змінилось ставлення світу до Саудівської Аравії?

Вбивство журналіста Джамаля Хашогджі значно підірвало позиції Саудівської Аравії у світі.

Протягом кількох тижнів після того, як про трагедію стало відомо, саудівська фондова біржа Tadawul різко просіла на тлі очікуваного погіршення відносин королівства зі світом. А десятки керівників провідних інвестиційних компаній відмовилися відвідувати інвестиційний форум в Ер-Ріяді, який проводився через кілька тижнів після трагедії.

Президент США Дональд Трамп засудив злочин, але публічно відмовився визнавати причетність до нього Мохаммеда бін Салмана, запевнивши у своїй твердій підтримці королівства. Натомість американські сенатори закликали до розслідування вбивства Хашогджі й притягнення винних до відповідальності.

Різко розкритикувала саудівську сторону Туреччина, яка й оголосила про злочин та першою заявила про причетність вищого керівництва країни до трагедії. Президент країни Реджеп Таїп Ердоган назвав її «політичним убивством», а нещодавно заявив про сприяння Туреччини в розслідуванні справи.

Німеччина майже одразу заявила про заборону постачання зброї до Саудівської Аравії. Пізніше до неї приєдналися Данія та Фінляндія.

Натомість союзники Саудівської Аравії — Бахрейн, Єгипет, Ємен і Об’єднані Арабські Емірати — висловили підтримку королівству та його розслідуванню.

Як це вплинуло на свободу слова в регіоні?

«Мені видається, що зараз у Саудівській Аравії взагалі не йдеться про свободу слова. Це підтверджують і справи, які були до вбивства Хашогджі. Ув’язнення за надмірну свободу думки та критику — звична справа. Загадаймо хоч би Лужан аль-Хатлул, видатну активістку, яка боролася за права жінок і яку катували у в’язниці за звинуваченнями, до яких вона не мала стосунку. Коли бін Салмана запитали про справу Лужан, він реагував так, мовби вперше чув про неї, хоча справа вже набула міжнародного розголосу», — зауважив Тімоті Калдас.

Ситуація зі свободою слова в Саудівській Аравії й після вбивства Хашогджі стабільно складна. Журналіст був одним із критиків політики Мохаммеда бін Салмана, залишив Саудівську Аравію та попри це відчув на собі гнів верхівки королівства. Відомо, що у аль-Кахтані таких був цілий «чорний список». Попри те, що бін Салман відомий тим, що провадить поступову лібералізацію королівства, за його правління посилилися переслідування дисидентів, зокрема за кордоном.

«Попри всі гроші, які Саудівська Аравія витрачає, щоби відбілити свою репутацію, вона все одно насамперед відома як країна, що постійно придушує права людей. На додачу — її участь у війні в Ємені, що спричинила одну з наймасштабніших гуманітарних криз в сучасній історії», — зазначає Калдас.

Уряд Саудівської Аравії наполягає на тому, що вбивство Хашогджі було трагічною помилкою і у зв’язку з цим обіцяв реструктурувати розвідувальні служби королівства. Втім чітких намірів припинити переслідування й залякування критиків режиму він не висловлює.