День народження НАЗК: рік досягнень чи невиправданих сподівань

За цей час НАЗК направило до судів майже три сотні адмінпротоколів. Суди задовольнили більше половини, понад півсотні ще очікують рішення. 67 адмінпорушень стосувалися конфлікту інтересів, 180 — порушень фінансування політичних партій, 28 — несвоєчасного подання декларацій.

Національне агентство з питань запобігання корупції повноцінно почало працювати рік тому. І хоча агенція ще лише готує повний річний звіт, голова НАЗК Наталія Корчак оприлюднила проміжні підсумки діяльності.

За цей час агентство мало багато проблем: не могло затвердити результати повних перевірок декларацій міністрів, сервери агенції не витримували кількості декларантів, працівники перевіряли їх у ручному режимі, поліція запідозрила заступника голови Руслана Радецького в підробці документів і провела обшуки, а один із членів агенції Руслан Рябошапка пішов, аби зберегти репутацію.

Попри проблеми, агенція таки затвердила перші результати перевірок декларацій і проаналізувала фінансові звіти політичних партій. Рік роботи — достатній час, щоби спробувати підбити певні підсумки.

За цей час НАЗК направило до судів майже три сотні адмінпротоколів. Суди задовольнили більше половини, понад півсотні ще очікують рішення. 67 адмінпорушень стосувалися конфлікту інтересів, 180 — порушень фінансування політичних партій, 28 — несвоєчасного подання декларацій.

П’ять адмінпротоколів склали на народних депутатів. Наразі відомі імена трьох із них: Сергій Лещенко, Іван Мірошниченко та Олег Ляшко. Іще два протоколи — на суддю Вищого господарського суду Віктора Швеця. Окрім того, 2 протоколи складені на заступників міністрів, 18 — на посадовців міністерств та відомств, 18 — на депутатів селищних та місцевих рад, 180 — на керівників політичних партій.

Електронні декларації

У базі даних електронних декларацій НАЗК наразі є 1 271 196 декларацій чиновників. Агенція розпочала понад 3 сотні перевірок щодо 244 посадовців. Від початку 2017 року агенція закінчила лише 39 перевірок, результати чотирьох передані до НАБУ.

Водночас з моменту запуску е-декларуванння НАБУ відкрило 66 кримінальних проваджень за результатами власних перевірок. А з народних депутатів Євгена Дейдея та Андрія Лозвого навіть намагалися зняти недоторканність, щоб притягти до відповідальності. Щоправда, Верховна Рада у цьому відмовила.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Три на два: Як депутатів позбавляли імунітету

Відсутність програм для автоматизованої перевірки декларацій призвела до вповільнення роботи НАЗК — співробітникам агенції доводиться перевіряти декларації уручну.

«Одна з проблем — відсутність модуля, який зміг би робити логістичну та арифметичну перевірку декларацій. Цілком очевидно, що 36 людей, які працюють у профільному департаменті просто фізично не можуть це перевірити вручну. Доки питання не вирішать, матимемо не перевірку декларацій, а профанацію», — розповів Віктор Таран, голова громадської ради при НАЗК.

За час роботи агенція отримала понад 23 тисячі повідомлень про несвоєчасне подання декларацій, трохи менше 20 тисяч стосуються безпосередньо е-декларації.

Також спеціалісти здійснили понад 6 тисяч спецперевірок щодо осіб, які хочуть стати державними чиновниками.

Аналіз фінансів партій

Нацагенство збирає та перевіряє не лише декларації, а й стежить за казною політичних партій: приймає від них фінансові звіти та аналізує їх на предмет порушень. Негативний висновок НАЗК може призвести до припинення фінансування партії з держбюджету. Як відомо, 6 парламентських політичних партій отримують державне фінансування.

За час роботи НАЗК склало 171 протокол за результатами звітів політичних партій. Майже всі направлені до суду. Більшість партій неправильно заповнювали звіти, 38 — порушили порядок отримання внеску на рахунок партії. За такі порушення до адмінвідповідальності притягнули 70 осіб.

За рішенням судів політичні партії сплатили штрафів майже на триста тисяч гривень, сума конфіскацій — майже мільйон.

Представники громадськості не надто задоволені такими результатами.

«НАЗК звітує про складені адмінпротоколи, про проведені перевірки. Але вони стосуються не тих партій, які є в парламенті. Це звичайна тактика — починати з тих, хто понижче і уникати тих, хто має значний вплив. Те саме стосується конфлікту інтересів і затвердження антикорупційних програм», — розповіла Олександра Дрік, координаторка коаліції «Декларацій під контролем».

Домашнє завдання або що робити з НАЗК

Представники громадськості твердять, що за рік роботи агенція не виконала покладених на неї сподівань.

«Функціонування системи електронного декларування — надзвичайний успіх. Але те, що за рік перевірили лише 39 декларацій — це провал. Та й ті перевірили неякісно. Тому казати, що система виконала покладені на неї завдання не можна», — пояснює Олександра Дрік.

Поза тим, існує низка організаційних проблем, які заважають НАЗК працювати ефективніше.

«Треба закінчити незалежну перевірку системи електронного декларування, щоб отримати відповідь: які необхідні кроки, аби запрацювала автоматизована система перевірки. Треба змінити порядок перевірки декларацій, оскільки нинішні результати фактично перетворюють декларації у “нульові”, тобто легалізують статки без відповідальності для декларантів. Необхідно вирішити питання з розпорядником системи електронного декларування. Наразі реєстром керує ДП “Українські Спеціальні Системи” і НАЗК не має над ним контролю. НАЗК необхідно підключити до реєстрів Мінюсту, який досі не надає доступу до реєстрів», — продовжує Дрік.

Іще одна проблема в роботі НАЗК — постійний недоукомплект. Агенція має складатися з 5 членів. Однак, від самого початку в її складі було 4 осіб. А після звільнення Руслана Рябошапки залишилося троє. Відтак агентству часто бракувало голосів для ухвалення рішень.

Комісія з відбору нових членів понад місяць обирала нового члена. І сьогодні таки затвердила кандидатуру Олександра Сєрьогіна, доцента кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тож уже найближчим часом комісія зможе розпочати процедуру обрання 5 члена.