Російська загроза: головні події 15 лютого

Росія визнає «Л/ДНР»?

Депутати Держдуми Росії 15 лютого ухвалили звернення до президента РФ Володимира Путіна щодо визнання незалежності самопроголошених «Л/ДНР». Розглядали на засіданні дві постанови, а ухвалили ту, якою одразу звернулись до Путіна (без консультацій з МЗС РФ).

Російські комуністи, які подали документ, вважають, що визнання створить підстави «для забезпечення гарантій безпекита захисту цих народів від зовнішніх загроз та реалізації політики геноциду щодо жителів республік».

У Міністерстві закордонних справ України після цього заявили, що якщо «Л/ДНР» визнають, це «матиме руйнівні наслідки» і означатиме вихід Москви з Мінських угод. У НАТО також відреагували, вказавши, що це стане «черговим грубим порушенням територіальної цілісності та суверенітету України».

Згодом на звернення відреагував і сам Путін, вказавши, що поки РФ «робитиме все для розв’язання проблеми Донбасу», «виходячи з не до кінця реалізованих можливостей з виконання Мінських угод».

Війська почали відводити?

У Міноборони РФ вранці заявили, що деякі російські підрозділи вже завершили військові навчання в Білорусі: зокрема, підрозділи Південного військового округу та Західного військового округу Росії готуються вирушити назад. Менше з тим, частина підрозділів залишається у Білорусі: навчання триватимуть до 20 лютого.

У НАТО та в Україні наголосили, що поки не побачать справжнього відведення російських військ від кордонів, про деескалацію говорити зарано.

Нові хакерські атаки

Вранці деякі клієнти державного «ПриватБанку» отримали смс-повідомлення з невідомих номерів, де було вказано про проблеми в роботі фінансової установи. У банку вказали, що інформація неправдива.

А вже під вечір на мобільний додаток фінустанови здійснили DDOS-атаку. Окрім «Привату», на збої почали скаржитися користувачі «Ощадбанку».

Урядовий Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підтвердив, що протягом кількох годин «ПриватБанк» перебував під масованою DDOS-атакою, але запевнив: жодної загрози для коштів вкладників немає. В «Ощадбанку» також підтвердили DDOS-атаку і запевнили, що всі системи банку захищені та працюють у штатному режимі.

Окрім цього, 15 лютого перестали відкриватися сайти Міністерства оборони України та Збройних сил України.

Чого хоче Путін?

Президент РФ Володимир Путін на пресконференції за підсумками переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцом у Москві 15 лютого заявив, що Кремль домагається розв’язання питання вступу НАТО в Україну «просто зараз». Але переконує, що хоче зробити це «у переговорному процесі мирними засобами».

Обіцянка Заходу не приймати Україну в Альянс найближчим часом Путіна не влаштовує.

Підтримка партнерів

Канада запропонувала Україні кредит у 393 мільйони доларів США (11,2 мільярда гривень) для підтримки на тлі можливого вторгнення Росії.

Також країна передасть Києву летальне озброєння на суму 7,8 мільйона канадських доларів (174 мільйони гривень): автомати, пістолети, карабіни, 1,5 млн набоїв, снайперські гвинтівки та інше оснащення.

Уряд США офіційно запропонував Україні гарантії суверенних кредитів до 1 мільярда доларів для підтримки програми економічних реформ і продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

А у Великій Британії заявили, що підготували пакет санкцій на випадок наступу Росії, яким відріжуть агресора від своїх фінансових ринків.

Українці готові чинити опір

Відповідно до свіжого соціологічного опитування КМІС, кількість українців, які готові чинити опір у разі військового вторгнення Росії в Україну, зростає.

Так, нині 37,3% населення відповідає, що готові чинити збройний опір. Ще 25% готові опиратися участю в акціях громадянського спротиву. Загалом це 57,5% українців. Для порівняння, у грудні 2021 року таких було 50,2%.

Як подбати про свою безпеку?

Для цього можуть стати у пригоді наші матеріали про те, що слід покласти до тривожної валізи, як вижити в місті у випадку воєнних дій та надзвичайних ситуацій, як підтримати українську армію, що варто знати про укриття та які практичні речі може зробити кожен із нас у разі загострення. Також можуть бути корисними поради психотерапевта про те, як зберігати спокій перед імовірною війною.