Розкрадання на снарядах. Що стало відомо під час засідання у справі Лієва?

Олександр Лієв у Вищому антикорупційному суді, Київ, 29 січня 2024 року
Олександр Лієв у Вищому антикорупційному суді, Київ, 29 січня 2024 рокуДенис Булавін / hromadske

Вищий антикорупційний суд обирає запобіжний захід колишньому очільнику департаменту Міністерства оборони Олександру Лієву. Його та ще чотирьох фігурантів підозрюють у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі снарядів для Збройних сил України.

Про це повідомив кореспондент hromadske із зали суду.

Доповнено о 0:39. Суд відмовив у клопотанні прокурора і не призначив запобіжний захід експосадовцю Міноборони.

На початку засідання суддя зазначив, що отримав клопотання від охочих взяти Лієва на поруки. Серед них — ведучий Олександр Педан, який зазначив, що він є другом фігуранта. Він пояснив, що є, зокрема, громадським діячем, ризикує своєю репутацією, а тому, за його словами, заслуговує на довіру від суду.

Прокурор просив суд відправити експосадовця під варту на 60 днів з можливістю внести заставу у понад 268 млн грн. Водночас сторона обвинувачення не надала суду відомостей про майновий стан фігуранта.

Також прокурор наголосив, що в разі необрання Лієву запобіжного заходу є ризики. Йдеться, зокрема, про переховування від органів досудового розслідування, знищення речей, які можуть бути доказами.

За словами прокурора, Лієв намагався перетнути кордон, щоб переховуватися від органів досудового розслідування. Його затримали у Чернівцях та доставили до СІЗО.

Адвокати заявили, що затримання Лієва було незаконним. І додали, що їхньому клієнтові відмовили у виїзді за межі країни. За словами сторони захисту, прикордонники аргументували це підробкою паспорта. Сам підозрюваний заперечив це. Після цього він, мовляв, хотів повертатися назад до Києва з Чернівців.

Також адвокати Лієва заявили, що їхнього підзахисного затримали ще 27 січня, але не доправляли до суду для обрання запобіжного заходу аж до 29 січня.

Прокурори відповіли, що Лієв міг виїхати іншими шляхами. Наприклад, через непідконтрольну територію. Захист Лієва заявив, що підозра є необґрунтованою.

Крім того, адвокати кажуть, що підприємство «Львівський арсенал», з яким був укладений контракт, «було перевірено». Сам Лієв сказав, що звертався до Головного управління розвідки, щоб перевірити спроможність цього підприємства.

Проблеми з підслідністю? 

Сторона захисту заявляла у суді, що справа є підслідною НАБУ, а не Нацполіції, оскільки до справи причетні посадовці Міноборони. Отже, докази нині є незаконними, сказали адвокати. Вони просили передати справу до Бюро.

Прокурори Офісу генпрокурора зазначали, планувалося передати справу до НАБУ, однак цього досі не сталося. Суддя наголосив, що варто розв'язувати це питання у нарадчій кімнаті.

Захисники наполягали, що прокурори та слідчі свідомо порушили вимоги КПК щодо підслідності та розслідували справу, яка мала розслідуватися НАБУ, а не поліцією.

«Виглядає так: оголосили гучну підозру на 1,5 млрд грн, оголосили гучне клопотання, зібрали журналістів, красива картинка — а далі хай справа йде у НАБУ. І нехай роблять з тою справою, що захочуть і розбираються з документами [...] Вони повинні були передати справу НАБУ. Якщо не передали, то хай і не розглядають її у ВАКС. Це виглядає, наче вершки збирають, а далі на все воля Божа», — сказав адвокат.

Тим часом «Центр протидії корупції» заявив, що через проблеми з підслідністю «є ризики, що слідство створює передумови для подальшого поховання справи через недопустимість доказів».

Більше про справу

За даними слідства, у жовтні 2022 року фігуранти уклали з Міноборони контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів іноземного виробництва. Міноборони переказало постачальнику озброєнь — підприємству «Львівський арсенал» — 97% суми, передбаченої документом. Проте постачання так і не відбулися, попри зобов’язання розпочати їх у грудні 2022 року. Про цю схему розповідали розслідувачі hromadske.

Правоохоронці 27 січня оголосили підозри п’ятьом фігурантам справи. Серед підозрюваних — колишній очільник департаменту Міністерства оборони Олександр Лієв.

Усім оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, що вчинено організованою групою. За це загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Напередодні Міністерство оборони заявило, що виграло суд на більш ніж 1,5 млрд грн у справі щодо компанії «Львівський арсенал» та непоставлених мін.