Злочин без кари: як розслідуються напади на ромські поселення

20 квітня, Київ, ландшафтний парк «Лиса Гора»

Кочові роми із Закарпаття будували тимчасові поселення в різних частинах Лисої Гори принаймні останні п’ять років. Більшість їхніх мешканців заробляли на життя збиранням металобрухту на закинутому промисловому звалищі неподалік або жебракуванням.

З зими 2018-го у таборі жило кілька десятків ромських сімей. Принаймні двічі — у лютому та в середині квітня до них навідувалися представники Голосіївської райдержадмінстрації, Нацполіції та громадської організації з охорони правопорядку «Муніципальна варта», яка діє під патронатом КМДА. Як випливає із слів самих мешканців та відеозаписів, ромам наполегливо, вдаючись до погроз, пропонували добровільно залишити територію.

21 квітня один із членів праворадикальної організації C14 і паралельно член «Муніципальної варти» Сергій Мазур у фейсбуці повідомив про «прибирання парку від сміття», проілюструвавши свій допис фотографіями палаючих наметів ромів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Табір їде додому: повернення ромів

Члени праворадикальної організації C14 спалили ромський табір у Голосіївському парку, Київ, 20 квітня 2018 року Фото: сторінка Сергій Мазур у facebook

Однак, обговорювати цей випадок почали за кілька днів, коли видання «Лівий берег» оприлюднило відео, на якому видно, що погромники жбурляють у ромів каміння та поливають сльозогінним газом. Тільки після цього справою зайнялись правоохоронці.

Столична поліція відкрила два кримінальних провадження, одне за статтею 296 — «хуліганство», а друге за статтею 161 — «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії».

Щоб встановити потерпілих поліцейські кілька тижнів розшукували мешканців спаленого табору, які втекли у рідне Закарпаття. Як зазначив 17 червня у розмові з Громадським начальник Головного управління столичної поліції Андрій Крищенко, жодних заяв від потерпілих у справі на той час не було.

Громадське також звернулося до поліції із запитом щодо оголошення підозр у цій справі однак досі не отримало відповіді. Сергій Мазур раніше в коментарі Громадському підтвердив, що й сам брав участь у «прибиранні» та що його й кількох інших членів C14 викликали до поліції для дачі свідчень.

Члени праворадикальної організації C14 у ромському табірі у Голосіївському парку, Київ, 20 квітня 2018 року Фото: сторінка Сергій Мазур у facebook

Громадське вже доводило причетність столичної правоохоронної структури — «Муніципальна варта» — до нападу на Лисій горі. Начальник управління муніципальної безпеки КМДА Олег Куявський раніше запевняв Громадське, що членів організації, провину яких у нападі доведуть, виключать з її лав.

Секретар комісії Київради з правопорядку Андрій Осадчук («Самопоміч») наполягав на тому, щоб у разі причетності членів «Муніципальної варти» до злочинів, організація була розформована.

27 квітня, Київ, Русанівські сади

Дачний масив на Русанівських садах почали розселяти в 2011 році у зв’язку із будівництвом Подільсько-Воскресенського мосту. Частину спорожнілих, але не знесених будинків час від часу займали кочові роми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми вже три роки тут живемо, і такого ще не було» — чому політики вислали ромів з Києва

27 квітня в телеграм-каналі праворадикального угрупування «Немезіда» з’явилося відео, на якому кілька молодих людей поливають запалювальною рідиною, а потім підпалюють речі ромів в одному зі занесених будинків.

«Долучаємось до «флешмобу» від С14 з боротьби із циганськими паразитами в місті Київ… Ми підпалили кілька обжитих циганами будинків. Також під час рейду ми були вимушені «пригостити» одного з циган перцовим балончиком», — зазначалося у дописі в телеграм-каналі.

Громадське звернулося до столичної поліції із запитом щодо розслідування повідомлення про підпал, але наразі не отримало відповіді.

9 травня, Львів, селище Рудне

Наметове містечко ромів у селищі Рудному на захід від Львова невідомі молодики спалили в ніч з 9 на 10 травня. Як повідомляло Громадське радіо, у таборі жило близько 30 людей, зокрема дві багатодітні родини.

За словами правозахисника Михайла Кеня, щонайменше двох мешканців табору під час нападу поранили — чоловіка на ім’я Міша та його хворого на серце сина.

За інформацією джерел Громадського радіо, мешканців табору попереджали про напад за декілька днів до цього.

Залишки зруйнованого ромського табору після нападу праворадикалів у селищі Рудному на захід від Львова, 11 травня 2018 року Фото: Ірина Саєвич/Громадське радіо

В управлінні Нацполіції у Львівській області спочатку повідомляли, що не знають про напад. Кримінальне провадження за статтею 296 Кримінального кодексу — «хуліганство» — порушили тільки 11 травня після звернення уповноваженої з прав людини Людмили Денісової.

За тиждень роми повернулися на місце спаленого поселення, але 8 червня знову були виселені звідти за сприяння Пустомитівського відділу поліції.

Як повідомив у ефірі програми «Нині вже» голова правління громадської організації «Рома України Терніпе» Микола Юрченко, двоє постраждалих від нападу пізніше подали заяви до поліції і зараз мають статус потерпілих.

22 травня, Тернопіль, Великогаївський ліс

Стихійне поселення ромів простояло у Великогаївському лісі, поблизу Тернополя, щонайменше два роки. У трьох наметах жили три великі групи із різних районів Закарпаття. За словами потерпілих, на момент нападу, 22 травня, там перебували понад 30 дітей і 15 дорослих, переважно жінок.

«Це було під вечір, десь 20 година. Ми були біля наметів і почули голоси, крик «Слава Україні!», побачили, що біжать люди в масках, кепках, ми не бачили їхні обличчя. Вони почали розбивати намети, у руках мали пляшки з бензином, яким облили намети, а потім підпалили їх», — розповідала «Радіо Свобода» мешканка табору.

Поліція отримала повідомлення від ромів близько 20:20. Прибувши на місце, знайшли ще палаючі намети та кілька гільз від травматичної зброї.

Того ж вечора патрульна поліція затримала 12 молодиків, які йшли з місця, де був табір. Затримані, з яких п’ятеро неповнолітні, заявили, що просто займалися спортом неподалік. За словами поліції, частина з них належать до місцевих праворадикальних організацій.

Очільник поліції Тернопільщини Олександр Богомол заявив, що йдеться про локальний конфлікт, тому «немає підстав перекваліфіковувати статтю кримінального провадження у напад, вчинений через ксенофобні погляди».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ (Не)такі як ми: як роми із зони АТО вимушено стали кочівниками

7 червня, Київ, Новобіличі

Табір ромів у лісосмузі, неподалік станції Новобіличі, простояв щонайменше 15 років.

Аж поки працівник Голосіївського Національного природного парку Олександр Соколенко не побачив у цьому умисного злісного пошкодження природного заповідного фонду. За словами Соколенка, від неодноразово звертався щодо поселення ромів до поліції, а також до мешканців особисто, однак останні погрожували йому і намагалися побити.

7 червня разом із Соколенком до ромського табору приїхали журналісти телеканалу ICTV. Начебто для охорони вони покликали із собою праворадикалів з «Національних дружин».

Слідом за ними до табору приїхала поліція, яка як з’ясувалося, теж не була в захваті від ромського поселення. Під напором журналістів, поліції та радикалів роми покинути лісосмугу

Щоб їм нікуди було повертатися «дружинники» вирішили зруйнувати їхні домівки, називаючи це «прибиранням лісу». Над мешканцями табору, що збиралися прямо під час погрому відверто знущалися. За цим спокійно спостерігав наряд поліції.

Представники «Національних дружин» під виглядом прибирання лісу прийшли зруйнувати ромське поселення у лісосмузі, неподалік станції Новобіличі, 8 червня 2018 року Фото: Ігор Бурдига/Громадське

Після завершення погрому столична поліція відзвітувала, що їй вдалося не допустити порушень та конфліктів. Однак, вже за кілька годин після того, як історія набула розголосу правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «хуліганство».

Заступник начальника управління поліції Святошинського району Києва Богдан Замула наступного дня запевняв Громадське, що нападники не встановлені. Те ж повторив начальник столичної поліції Андрій Крищенко 17 червня.

Щонайменше 5 днів після спалення табору його мешканці жили у сквері, неподалік залізничного вокзалу «Південий» під пильноми наглядом поліції. За їхніми словами, у справі зруйнування табору жодного з них не допитали.

Представники «Національних дружин» під виглядом прибирання лісу прийшли зруйнувати ромське поселення у лісосмузі, неподалік станції Новобіличі, 8 червня 2018 року Фото: Ігор Бурдига/Громадське

23 червня, Львів

На табір, що розташовувався вздовж вулиці Трускавецької на південно-західній околиці Львова, члени праворадикальної групи «Твереза і зла молодь» напали пізно ввечері 23 червня.

Згідно повідомлення поліції, група осіб у масках та з битами зайшли на територію табору, «та почали завдавати тілесні ушкодження її мешканцям».

Внаслідок нападу загинув 24-літній Давид Пап, який вже тривалий час мешкав під Львовом та заробляв на життя збором металобрухту.

Із колото-різаними ранами грудної клітки та правого плеча до лікарні потрапив також 19-річний юнак Радж Арпадом. Його мають виписати з лікарні 27 червня. Також були госпіталізовані 10-річний хлопчик та 30-літня жінка.

Зруйнований ромський табір біля Львова, 25 червня 2018 року. Пізно ввечері 23 червня на околиці Львова напали на табір ромів, унаслідок чого загинув один чоловік та ще троє людей дістали поранення Фото: Остап Яриш/Громадське

Правоохоронці затримали 12 молодиків. Вісьмом із них, віком 16 — 17 років, а також 20-річному організаторові нападу вручили підозру. За фактом погрому та нападу поліція Львівщини порушила кримінальну справу за статтями:

• 115 (умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб);
• 161 (умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової ворожнечі та ненависті, що спричинило тяжкі наслідки);
• 296 (хуліганство, вчинене із застосуванням предметів, спеціально пристосованих та заздалегідь підготовлених для нанесення тілесних ушкоджень);
• 304 (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність);

З місця події вилучили речові докази, зокрема ніж, яким поранили загиблого та інші предмети, які використовували для нанесення ушкоджень жителям табору.

Підозрювані у нападі на табір ромів у Львові визнали свою приналежність до незареєстрованого угруповання «Твереза і зла молодь».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Твереза і зла молодь»: що відомо про нападників на ромів у Львові​