Президент Китаю Сі Цзіньпін та президент Білорусі Олександр Лукашенко беруть участь у церемонії підписання у Пекіні, Китай, 29 вересня 2016 року.
Фото:

EPA/LINTAO ZHANG

Як гадаєте, від кого Олександр Лукашенко отримав перше привітання з перемогою на виборах вранці після голосування? Володимира Путіна? Не вгадали. Це було привітання з далекого Пекіна, від очільника Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна. Лише через кілька годин схожа телеграма надійшла з Кремля.

Це не випадково. Ці маленькі привітання демонструють суттєві зміни у зовнішній політиці Білорусі, що сталися протягом останніх років. Якщо раніше безальтернативним другом Мінська була Москва, то тепер Лукашенко має гарні товариські стосунки з Китаєм.

Це важливий фактор, який впливає на можливі шляхи вирішення ситуації, що склалася після президентських виборів у Білорусі. Аж до того, що саме Пекін може стати головним бар'єром РФ на шляху поглинання Росією слабшого сусіда.

 Форпост Китаю в Європі

10 років тому, після президентських виборів, Білорусь потрапила під санкції Заходу. Тоді силовики придушили протести опозиціонерів. «Росія цим скористалася, а Білорусь потрапила в кінцеву залежність», — розповідає експерт Українського інституту майбутнього та один з авторів «Мінського барометру» Ігор Тишкевич.

З часом ця залежність від Москви лише посилювалася, зокрема через поглиблення інтеграції в межах Митного союзу та Союзної держави.

Проте весь цей час Лукашенко намагався знайти запобіжники від цієї залежності. І один із них знайшов у Китаї.

Дружба з Китаєм вилилася для Білорусі у вигідні кредити. Так, наприкінці 2019-го Мінськ отримав майже 500 млн доларів. Також Державний банк розвитку Китаю дає білоруським банкам кредити на розвиток двостороннього бізнесу. Загалом це кредитна лінія на 15 млрд доларів.

За останні 4 роки товарообіг між країнами зріс у 1,5 раза, і в січні цього року Китай посів другу сходинку за часткою товарообігу з Білоруссю: у Росії — 49,4%, у Китаю — 8,2%, в України — 8,1%.

Китай у перспективі розглядає Білорусь як шлях до локалізації виробництва і вихід на ринки сусідніх країн. Наприклад, через проєкт «Шовковий шлях». Це транспортний коридор із Китаю до європейських ринків збуту. Пекін почав розглядати Білорусь як учасницю цього проекту після початку війни на Донбасі у 2014-му. До того планувалося, що він пройде саме через Україну.

Ще один амбітний проєкт Китаю у Білорусі — це індустріальний парк «Великий камінь». По суті, це невеличке місто, яке будується з нуля неподалік Мінська. На території у понад 20 га зводять сучасні виробничі та соціальні об’єкти.

«Розділений навпіл двома широкими проспектами — Пекінським і Мінським — парк поки що видається радше містом-примарою, ніж квітучим промисловим центром. Але Китай славиться проектами, які на перший погляд суперечать економічній логіці, але пізніше стають успішними промисловими центрами», — так про «Великий камінь» рік тому писало американське видання «The New York Times».

Кінцевий термін будівництва парку — 2030 рік. Проте вже зараз сюди приходять інвестори з Китаю, наприклад Huawei та ZTE. Усе це свідчить про посилення економічних стосунків двох країн. За словами Тишкевича, Китай поступово перетворює Білорусь на свій форпост у Європі. Це дасть змогу китайським компаніям виходити на європейські та російські ринки.

Президент Китаю Сі Цзіньпін, його дружина Пен Ліюань і президент Білорусі Олександр Лукашенко та його син Микола беруть участь у вітальному бенкеті для Belt and Road Forum у Пекіні, Китай, 14 травня 2017 року.
Фото:

EPA/DAMIR SAGOLJ

 Політична криза

Про вплив Китаю на події у Білорусі майже не говорять попри те, що Пекін першим у світі окреслив свою позицію — привітав Лукашенка з перемогою на виборах. «Це сигнал, що на майбутнє Китай вважає Білорусь територією свого впливу», — пояснює привітання від Сі Цзіньпіна Тишкевич.

Інтерес Китаю також відомий — Лукашенко має залишитися. Для Пекіна він — перевірений партнер. Хоча позиція може змінитися.

«Якщо влада утримуватиме ситуацію, то Китай буде на боці Лукашенка. Якщо Лукашенко втратить контроль, то Китай домовлятиметься з новими людьми», — прогнозує білоруський опозиціонер Юрій Губаревич.

Білоруська опозиція поки що не шукає можливостей заручитися підтримкою Китаю.

«Опоненти Лукашенка навіть не замислювалися щодо спроб провести переговори з Китаєм. А Китай просто не має з ким з опозиціонерів комунікувати», — розповідає Тишкевич.

Чи зупинить Китай Росію?

Уже після початку жорстких вуличних протистоянь у Білорусі Китай зробив ще одну заяву — проти зовнішнього втручання.

«Як хороший друг і хороший партнер ми не хочемо, щоб ситуація в Білорусі призвела до хаосу, і виступаємо проти того, щоб зовнішні сили створювали розкол та заворушення в білоруському суспільстві», — заявив 19 серпня прес-секретар Міністерства закордонних справ Чжао Ліцзянь

«Це сигнал і Росії. Дуже потужний сигнал Росії. Китай має на увазі всі зовнішні сили», — перекладає з дипломатичної мови Тишкевич.

Чи впливає Пекін на дії Кремля щодо Білорусі? Тут експерти розходяться в оцінках.

«Китай дуже важливий гравець. Від нього дуже залежить Росія. І я думаю, що Китай не відкрито, але конкретно натякає Росії не втручатися, не вводити війська. Є різні джерела, які кажуть, що таке відбулося. Кого Путін слухається, так це Китай. Китай нависає над Росією як велика потуга», — каже білоруський журналіст Валерій Калиновський.

«Путіна позиція Китаю, найімовірніше, не може зупиняти. Якщо Путіна щось у цій ситуації цікавитиме, то це поліпшення власних позицій у відносинах з демократичним світом — країнами ЄС та США. Китай тут не має значення», — вважає Губаревич.

Автор: Олексій Братущак
Поділитись: