Народний депутат від партії «Слуга народу» Богдан Яременко опинився у вирі секс-скандалу. Видання «Букви» оприлюднило фото, на яких він переписується про умови надання секс-послуг, перебуваючи в сесійній залі. 

Після спроб виставити це «провокацією» та публічні вибачення Яременко написав заяву про відставку з посади глави комітету з питань зовнішньої політики. Тепер чекає на відповідне рішення франції, яке, з огляду на попередню заяву керівника, має всі шанси бути позитивним. 

Про що красномовніше свідчить цей випадок: про високу мораль чи не готовність до легалізації проституції, та на якій стадії зараз цей процес — ми поспілкувалися у програмі «Нині вже» із колишньою секс-працівницею та правозахисницею Аліною Сарнацькою та юристом Євгеном Крапівіним. 

  • Який зараз статус має проституція? Проституцію декриміналізували ще у 2006 році. Наразі залишилася відповідальність лише за сутенерство, створення «місць розпусти» і втягнення в цю діяльність неповнолітніх. Водночас у кодексі про адміністративні правопорушення залишається стаття про заняття проституцією і вона передбачає штраф від 85 грн до 170 грн. Та довести таке правопорушення на практиці досить складно, тож стаття є радше методом тиску на секс-працівників.
  • Процес легалізації впирається у необхідність ухвалити вольове рішення. Проституція — негативне соціальне явище для більшості людей. Втім, ще на початку 90-х років підприємницька діяльність так само була злочином — спекуляція. Зараз же це основа нашої економіки. 
  • Масштаби ринку секс-послуг в Україні. Приблизна кількість секс-працівників в Україні — 70 тисяч людей. Втім це не релевантні дані, оскільки вони пораховані на основі математичної моделі. Більш точної статистики наразі немає, бо індустрія перебуває «в тіні». В інших країнах такі розрахунки проводять науково-дослідні інститути із залученням спільнот секс-працівників.
  • Моделі легалізації проституції. Зараз в Україні говорять про дві моделі легалізації секс-послуг. Перша — повна декриміналізація, зняття будь-яких покарань і дозвіл на роботу у цій сфері. Друга модель — шведська — полягає у покаранні клієнта. Але в такому разі правоохоронці знову стикаються із необхідністю доведення скоєння злочину.
  • А як же церква? Християнська релігія засуджує проституцію, втім це не є інструментом для її знищення. Як приклад країни ісламу, де також заборонена і проституція і, навіть, вживання алкоголю. Але це призводить лише для збільшення «тіньового ринку». Відповідно виникають сфери, які держава просто не може контролювати.

Підписуйтесь на Telegram-канал «Нині вже»

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile