Шанси зіткнення одного з найнебезпечніших астероїдів у Сонячній системі із Землею більші, ніж ми думали. Не хвилюйтесь

Астероїд Бенну. Фото створене на основі синтезу світлин зонду «Осіріс»
Астероїд Бенну. Фото створене на основі синтезу світлин зонду «Осіріс»NASA

Завдяки даним зонда Національного аерокосмічного агентства США «Осіріс» науковці уточнили траєкторію руху астероїда Бенну — одного з найнебезпечніших у Сонячній системі — до 2300 року. З’ясувалося, що шанси його зіткнення із Землею дещо більші, ніж вважалося, але все одно лишаються дуже мізерними.

Результати відповідного дослідження опубліковані в науковому журналі Icarus, повідомляє пресслужба NASA.

Астероїд Бенну, виявлений у 1999 році, вважається (разом з астероїдом Апофісом) одним із найнебезпечніших для Землі через свою орбітальну траєкторію руху та період обертання, який становить близько 1,2 року — це означає, що він відносно часто як для космічних тіл проходитиме повз Землю на порівняно близькій відстані.

Зонд «Осіріс» — одна з небагатьох космічних місій, яка досягла Бенну. Зонд NASA провів на астероїді понад два роки й у травні 2021-го вирушив назад до Землі зі зразками ґрунту. Хоча «Осіріс» долетить лише у вересні 2023-го, він уже передав детальні дані про Бенну.

Тепер нам відомо, що Бенну — це астероїд, який утворився внаслідок злиття великих шматків порід під дією гравітації. Його середній діаметр становить близько 490 метрів (раніше були дані про понад 500). А ще ми знаємо більше про те, як різні космічні сили впливають на траєкторію руху астероїда.

Зокрема астрономи вперше оцінили вплив на рух Бенну ефекту Ярковського — незначних змін у рухові космічного тіла внаслідок його нагрівання вдень і охолодження вночі, під час якого виділене тепло надає тілові слабкого реактивного імпульсу. Свого часу ефект зміг пояснити, чому Землі досягли більше космічних тіл, ніж ми думали.

«Вплив [ефекту Ярковського] на Бенну дорівнює вазі трьох виноградин, які постійно діють на астероїд. Так, це крихітний вплив — але значний, якщо розраховувати ймовірність зіткнення Бенну із Землею на десятиліття й століття в майбутнє», — пояснює астроном NASA Стів Чеслі з Лабораторії реактивного руху NASA.

Ці розрахунки допомогли скоректувати прогнозовану траєкторію руху Бенну й виключити так звані гравітаційні замкові щілини — ділянки космічного простору, які через гравітаційне поле Землі у певні проміжки часу впливають на рух астероїда таким чином, що в майбутньому він обов’язково зіткнеться з нашою планетою.

Це своєю чергою допомогло встановити, що до 2300 року шанси зіткнення Бенну із Землею становлять 0,057% — або 1 на 1750. Для порівняння: раніше вважалося, що цей показник становить 1 на 2700 до 2200 року. NASA також розрахувало найближчу до нас дату, коли шанси зіткнення відносно великі (0,037%) — це 24 вересня 2182 року.

Зрештою астрономи також уточнили, чи, бува, не вплинув на шанси зіткнення Бенну із Землею власне «Осіріс» — точніше, його приземлення на астероїд. Відповідь: ні.

Усього науковці задокументували й класифікували понад мільйон астероїдів. Із них лише трохи більш як 10 тисяч розміром у понад кілометр у діаметрі наближалися до Землі, зокрема десь понад 1400 — достатньо близько, щоб їх класифікували як потенційно небезпечні.