Мігранти на кордоні. Лукашенко йде на нове загострення з ЄС. Як реагує Брюссель і до чого тут Путін

Протягом останніх кількох днів історія з мігрантами на кордонах Білорусі та ЄС розгортається з блискавичною швидкістю. 8 листопада у світових ЗМІ розповсюджувались кадри, як величезна колона людей прямує узбіччям дороги у напрямку Польщі — до речі, у супроводі озброєних білоруських силовиків у камуфляжі. Того ж дня мігранти почали штурмувати кордон.

Хоча ситуація триває не перший місяць, нині вона — на піку загострення і, відповідно, стала предметом активних міжнародних суперечок та взаємних закидів. У Лукашенка в усьому звинувачують «нелюдяних» польських прикордонників та уряд, які не пропускають мігрантів на свою територію. Німеччина, яка на собі уже відчуває приплив новоприбулих із Білорусі, говорить про причетність до цієї кризи Кремля. А Євросоюз тим часом міркує, чи запроваджувати нові санкції проти режиму Лукашенка.

Що зараз відбувається на кордонах Білорусі та Євросоюзу, хто може зупинити кризу, яка триває ось уже майже пів року, а водночас — кому вигідно, аби вона тривала й далі?

Нові мігранти, стара схема

Завдяки кадрам від 8 листопада, здається, вже було зрозуміло, що найближчим часом на поліпшення ситуації очікувати не варто. Коли сотні мігрантів із Сирії та Іраку з дітьми й речами зібралися неподалік прикордонного пункту пропуску «Брузги-Кузніца» на білорусько-польському кордоні, у Варшаві зрозуміли, до чого все йде — і заявили про «найбільшу спробу силового проникнення» за місяці кризи.

Уже надвечір наступного дня кількадесятьом мігрантам справді вдалося прорватися через прикордонну огорожу за 30 км від зосередження основної групи — а втім, усіх швидко затримали.

Майже за пів року міграційної кризи Польща, Литва й Латвія фіксували тисячі незаконних переходів кордону. Проте останніми днями масштаби шокували: у Варшаві кількість мігрантів на польському кордоні напередодні штурму оцінили у 3-4 тисячі — і почали оперативно реагувати. Прикордонний контингент збільшили до 12 тисяч військових і привели у повну бойову готовність. А президент Польщі Анджей Дуда терміново обговорив ситуацію з очільниками країн-сусідів та лідеркою білоруської опозиції Світланою Тіхановською.

З білоруського боку другий день неподалік прикордонної Кузніци стоїть табір мігрантів — під наглядом білоруських прикордонників та міліції. Тим часом міністр внутрішніх справ Білорусі Іван Кубраков в ефірі державного телебачення співчуває мігрантам. «Так, їхня кількість зросла. Але ми, як республіка гостинна, готові нині прийняти всіх [...] Люди тікають від війни, вони намагаються потрапити до Євросоюзу. Наше завдання — забезпечити охорону громадського порядку. І вона забезпечена. Вони перебувають на території Білорусі законно», — наголошує Кубраков.

На тлі такого широкого жесту допомоги мігрантам із боку режиму Лукашенка від нього ж лунає критика в бік польських прикордонників та уряду Польщі за їхнє «жорстоке поводження з мігрантами». 8 листопада для цього з'явився новий привід: коли мігранти намагалися перерізати колючий дріт на огорожі або пошкодити його за допомогою зрубаних дерев, прикордонники з польського боку застосували сльозогінний газ.

У Мінську у відповідь на це нагадали, що «на такий крок відчаю біженців спонукало нелюдяне ставлення польської влади». У Варшаві теж не змовчали і звинуватили Мінськ у провокаціях та веденні гібридної війни. Про це кажуть і в Литві, яка через посилення «шантажу мігрантами» з боку режиму Лукашенка 10 листопада запровадила режим надзвичайного стану у прикордонних районах.

Та й, власне, це давно не таємниця: сам Лукашенко ще наприкінці травня цього року після запровадження нового пакету секторальних санкцій від ЄС у відповідь на примусову посадку літака Ryanair із Романом Протасевичем на борту анонсував Євросоюзу неконтрольований наплив біженців, яких раніше стримувала Білорусь.

Мовляв, «ми більше не будемо стримувати тих, кого ви гнобили в Афганістані, Ірані, Іраку. У нас на це більше немає ані грошей, ані сил унаслідок ваших санкцій». Зрештою Лукашенко дотримав слово, а в жовтні навіть офіційно призупинив угоду про реадмісію з Євросоюзом. Ось тільки про гроші — не зовсім правда: у Польщі підрахували, що на перекиданні незаконних мігрантів до ЄС режим Лукашенка встиг заробити мільйони доларів.

Пінг-понг звинувачень

Поки в Литві та Латвії думають, як стримати потік мігрантів через свої кордони, а в Польщі хвилюються через імовірну військову ескалацію, проблема міграційної кризи відчувається «глибше» і в Євросоюзі. Німеччина, куди здебільшого й прагнуть потрапити біженці через сусідні з Білоруссю країни (а приблизно 4 тисячі потрапили вже), пропонує відправити своїх поліцейських на допомогу полякам для захисту кордонів. А ще просить про допомогу Євросоюз.

«Польща або Німеччина не впораються самотужки. Об’єднати зусилля мають усі країни ЄС, адже білоруський очільник Олександр Лукашенко намагається використовувати біженців, аби дестабілізувати Захід», — наголошував у нещодавньому інтерв’ю виданню Bild міністр внутрішніх справ ФРН Горст Зеєгофер. Крім того, він вважає причетним до міграційної кризи в ЄС і Кремль.

Теза про те, що Лукашенко шантажує Європу мігрантами за підтримки глави Росії Володимира Путіна останніми днями часто лунає в Бундестазі та інтерв’ю німецьких політиків. Тут логічне (і дещо риторичне) питання: наскільки випадковим є збіг, що нинішнє загострення відбувається на тлі підписання угод про подальшу інтеграцію Росії та Білорусі в межах союзної держави? До того ж хіба не Росія — єдиний союзник, який лишився у самопроголошеного президента Білорусі?

Канцлерка Ангела Меркель, схоже, теж цієї думки: 10 листопада вона поговорила телефоном із Путіним і доволі дипломатично попросила його повпливати на «режим у Мінську», який вдається до «нелюдяного й зовсім неприйнятного використання мігрантів проти Європейського Союзу». Раніше про пряму причетність Москви — «джерела хаосу» — до ситуації з мігрантами заявляв і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. У Кремлі його слова не залишили без уваги.

«Ми вважаємо абсолютно безвідповідальними й неприйнятними слова прем’єр-міністра Польщі про те, що Росія несе відповідальність за цю ситуацію», — заявив речник Путіна Дмитро Пєсков. Водночас у Кремлі натякнули на негуманність та негостинність Європи щодо мігрантів і пообіцяли всіляко допомагати Білорусі, як завжди. От тільки ймовірну військову підтримку Білорусі в разі чого Пєсков коментувати відмовився.

Від Німеччини, щоправда, лунають ще й доволі нестандартні рішення. Так, депутат Бундестагу від соціал-демократів Нільс Шмід пропонує залучити до розв'язання проблеми й Україну. Німецький політик наголосив на необхідності запровадити правовий порядок на зовнішніх кордонах ЄС і «поговорити про це із сусідніми країнами, як-от Україна», що, на його думку, могла б тимчасово розміщувати мігрантів на своїй території, поки ті проходять процедуру надання притулку. У такий спосіб, на його думку, можна створити «контрольований шлях» для мігрантів до Польщі.

А що ЄС? Чи будуть нові санкції?

У Єврокомісії ще на початку нового загострення не лише висловлювали стурбованість, а й натякали на запровадження нового пакета санкцій проти режиму Лукашенка. Згодом картина стала чіткішою: найімовірніше, нові санкції будуть, і оголосять їх 15 листопада. За даними агентства Reuters, ідеться про обмеження, спрямовані проти 30 фізичних та юридичних осіб, включно з міністром закордонних справ Володимиром Макеєм та авіакомпанією «Белавіа».

Ідеться про тих білоруських чиновників та компанії, котрі, на думку ЄС, організували прибуття мігрантів як помсту за санкції щодо Мінська через порушення прав людини у Білорусі. Вже 10 листопада посли ЄС планують погодити спільну позицію стосовно того, що суттєве збільшення кількості мігрантів на кордоні Білорусі з Польщею — це вияв «гібридної війни», що може бути правовою основою для запровадження санкцій. До слова, ще є шанс, що будуть розширені й економічні санкції проти Білорусі, які були запроваджені в липні й боляче вдарили по білоруській економіці.

Внесення до санкційного списку Макея, чиє міністерство дозволяло видавати білоруські візи мігрантам, — доволі рішучий і символічний крок. Обмеження проти «Белавіа» — теж, хоча голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала розширити їх і на інших авіаперевізників, які доставляли мігрантів до Мінська з Дамаска чи Стамбула.

Та чи допоможуть усі ці санкційні заходи справді врегулювати кризу? Підважити їхню дієвість можуть два основні моменти: по-перше, усе це варто було зробити раніше, доки криза не набула аж такого розмаху. По-друге, підтримка Росії, з якою Білорусь неминуче поступово інтегрується в союзну державу, зростає.

Тим часом голова Європарламенту 10 листопада на знак підтримки та пошуку спільних рішень для залагодження кризи приїхав до Польщі. А ще підтримав фінансування спорудження фізичних бар’єрів на кордоні ЄС із бюджету союзу. Очевидно, на загрозливість ситуації в Євросоюзі поглянули вже інакше, адже раніше Урсула фон дер Ляєн наполягала, що Брюссель не виділятиме гроші на будівництво паркана проти мігрантів уздовж кордонів блоку, зокрема й на кордоні з Білоруссю.

«Ми бачимо брутальну гібридну атаку на кордонах ЄС. Білорусь використовує становище мігрантів як зброю, у цинічний і приголомшливий спосіб. Ми відкрили дебати про фінансування Євросоюзом фізичної інфраструктури на кордоні, і це питання потрібно залагодити швидко. Тому що кордони Польщі та балтійських держав — це кордони ЄС. Один за всіх, усі за одного», — наголосив голова Європейської Ради Шарль Мішель.