УКРАЇНА

Що не так в освітньому законі — рекомендації Венеційської комісії

3 січня, 2018 16:35
УКРАЇНА/Що не так в освітньому законі — рекомендації Венеційської комісії
Зберегти
Вигляд
lead
Сьогодні Венеційська комісія офіційно оприлюднила висновки стосовно освітнього закону. А речниця зовнішньополітичної служби Євросоюзу Майя Косьянчич заявила, що Євросоюз очікує від України повного виконання всіх рекомендацій Єврокомісії. На приціл європейські експерти взяли сьому статтю закону «Про освіту», в якій ідеться про мову викладання в навчальних закладах.

Сьогодні Венеційська комісія офіційно оприлюднила висновки стосовно освітнього закону. А речниця зовнішньополітичної служби Євросоюзу Майя Косьянчич заявила, що Євросоюз очікує від України повного виконання всіх рекомендацій Єврокомісії. На приціл європейські експерти взяли сьому статтю закону, в якій ідеться про мову викладання в навчальних закладах.

Громадське пояснює, які положення «мовної» статті не сподобалися європейським експертам та що вони рекомендують змінити.

Незручна сьома стаття

Сьома стаття освітнього закону рамкова. У ній ідеться, що мовою навчання в комунальних або державних навчальних закладах є українська. Представники нацменшин мають право на навчання рідною мовою поряд з державною. Щоправда, це стосується лише дошкільної та початкової освіти й лише окремих класів у школах з українською мовою викладання. До ухвалення закону нацменшини могли здобувати середню освіту рідною мовою.

Норма викликала обурення в Будапешті та прохолодну реакцію з боку Варшави й Бухаресту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Мовний закон»: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

І мало хто звернув увагу на пункт 4 цієї статті, в якому зазначається: у школах відповідно до освітньої програми одна або кілька дисциплін можуть викладатися кількома мовами — державною, англійською або однією з мов Європейського союзу.

Спеціалізований закон

Закон «Про освіту» рамковий, відзначає Європейська комісія. А отже, при ухваленні Закону «Про середню освіту», який наразі тільки готується, можна детальніше й збалансованіше виписати принципи використання мов нацменшин під час навчання. Ідеться не лише про мову як окрему дисципліну, але й можливість вивчати нею інші предмети в достатньому обсязі для отримання високих усних та письмових навичок. Подібні гарантії повинні бути закріплені в законодавстві після попередніх консультацій з національними меншинами.

Поверніть російську

Вищезгаданий пункт 4 «мовної» статті може задовольнити деяких сусідів України, але точно не Росію. Мова, яку згідно з дослідженням центру Разумкова, називають рідною 14% українців, вивчатиметься в школі тільки як іноземна. Інші дисципліни російською викладатися не можуть — лише українською або мовами Євросоюзу.

Венеційська комісія вважає невиправданим таке ставлення до  мови, яка є другою після державної за використанням. І рекомендує українській владі внести поправки до статті 7, збалансувавши питання мов інших нацменшин, які не є офіційними в Євросоюзі. Зокрема й російської.

Відкласти на потім

Закон «Про освіту» набув чинності наприкінці вересня, однак представники національних меншин, які вже пішли до школи, продовжать учитися за старими правилами. Але їм поступово збільшуватимуть кількість предметів, що викладаються українською.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Виключно українською»: мовне питання як ціна реформи освіти

Але три роки перехідного періоду — це замало, вважають експерти Венеційської комісії, і рекомендують збільшити його. На скільки років — не сказано. Насамперед це дасть змогу підготуватися до  якіснішого викладання предметів мовами національних меншин.

***

Венеційська комісія також рекомендує покращити якість викладання державної мови для національних меншин, розпочати з ними діалог щодо виконання ухваленого Закону «Про освіту», а  також звільнити від дії «мовної» статті приватні школи.

Пов`язані новини