Убивство на зупинці: що відомо про конфлікт за участі військового

На два місяці взяли під варту підозрюваного у вбивстві людини 10 лютого на автобусній зупинці біля метро Чернігівська Дмитра Балабуху. За словами очевидців, причиною вбивства стала побутова сварка.

Роман Юрченко разом з дружиною чекав на автобус. Поруч стояв Дмитро Балабуха. Між чоловіками виникла сварка і Балабуха кудись відійшов. Як з'ясувалося згодом, щоб купити в найближчій крамниці кухонний ніж.

За кілька хвилин він повернувся і вдарив цим ножем «кривдника», який слідом за дружиною вже заходив в автобус. Роман Юрченко помер на місці.

Нападника затримали поліцейські. Дмитро Балабуха — військовий 72-ї бригади Збройних сил України, який перебував у звільненні.

Поліцейські на місті вбивства (ліворуч), та затримання підозрюваного (праворуч), Київ, 10 лютого 2018 року Фото: оперативна зйомка патрульної поліції Києва

Громадське зібрало відому на цю хвилину інформацію про обставини події.

Громадське також не пов'язує скоєне Балабухою зі службою на сході. Утім, беручи до уваги суспільну дискусію, розповідає, що відбувається із реабілітацією військових в Україні та чи достатньо їм психологічної допомоги.

За інформацією поліції, про смерть людини з ножовим пораненням повідомили лікарі швидкої, які прибули за викликом. Свідки описали нападника, відтак патрульні неподалік місця події знайшли людину зі схожими прикметами — «у чорній куртці з жовтими вставками». Коли його зупинили, він розповів, що напав з ножем на чоловіка на зупинці.

Пізніше, зі слів головного військового прокурора України Анатолія Матіоса стало відомо, що нападник — молодший лейтенант 1990 року народження, контрактний військовий, що служить у Білій Церкві. Дехто з цієї частини нещодавно повернувся із зони проведення бойових дій:

«Невже наш вічно тимчасовий міністр охорони здоров'я і народні обранці сліпі того, що військові страждають на посттравматичний синдром?

Невже за 4 роки майже війни не можна знайти кошти та розробити програми для реабілітації тих, хто повернувся з АТО?», — написав у Facebook Матіос.

12 лютого 2018 року затриманому Дмитру Балабусі, якого підозрюють в умисному вбивстві Романа Юрченка в Деснянському районному суді обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці — до 11 квітня 2018 року. У рішенні суду йдеться, що Дмитро Балабуха під час нападу був напідпитку — експертиза показала 0,35% проміле етилового спиту в його крові.

Розслідує справу військова прокуратура та поліція. Якщо суд визнає його винним у навмисному вбивстві, Балабусі загрожує від 7 до 15 років тюрми.

Засідання Деснянського райсуду Києва з обрання запобіжного заходу військовому 72-ї бригади Збройних сил Дмитрові Балабусі (праворуч), якого підозрюють у навмисному вбивстві Руслана Юрченка, 12 лютого 2018 року Фото: Святослав Шевченко/Громадське

Хто такий Дмитро Балабуха

Військовий-контрактник 72-ї бригади Збройних сил України, яку вивели із зони бойових дій у листопаді 2017 року. Як пояснює прес-секретарка бригади Олена Мокренчук, у день нападу Дмитро їхав до тітки на вихідні. На зупинці виник конфлікт через те, що його не пускали в маршрутне таксі, мовляв, не хотіли везти безкоштовно учасника бойових дій:

«За попередніми даними свідків, його виштовхували з маршрутки й почали ображати. Звісно, це не привід хапатися за ножа, але зараз чекаємо розслідування, чому так сталося».

Військовий-контрактник 72-ї бригади Збройних сил України Дмитро Балабуха, архівне фото Фото: donbass.ua

Дмитро Балабуха потрапив на схід узимку 2015 року, пізніше отримав звання сержанта, командував танковим взводом. Брав участь у боях біля Гранітного, Новотроїцького, Старогнатівки. За словами Мокренчук, завжди був спокійним і врівноваженим:

«Це дуже добросовісна та врівноважена людина. Просто так взводом керувати не будеш. За всі чотири роки війни не було спалахів агресії таких, ми не знаємо що сталося».

За словами прес-секретарки 72-ї бригади, після повернення із зони збройного конфлікту на сході України Балабуха проходив медичне обстеження та реабілітацію, бо влітку отримав поранення — черепно-мозкову травму:

«Він пройшов лікування та реабілітацію, тому ми виключаємо щось таке. Просто людям треба пам'ятати, що військові повертаються з війни і хочуть до себе нормального ставлення, а постійні образи накопичуються. На війні вони герої, а тут чують — «я тебе туди не посилав». І варто пам'ятати, що вони повертаються не просто так, що вони достойні люди».

Що відомо про загиблого Романа Юрченка

Роман Юрченко 1983 року народження. Працював шеф-кухарем, мав хобі — займався рукопашним боєм. У нього залишилися дружина та двоє дітей. За словами друга дитинства Миколи Гайдамаки, військового Дмитра Балабуха він ніколи не знав. А сварка в них виникла через поведінку військового:

«Він лаявся, поводився неадекватно. Люди зробили йому зауваження. Знаючи Руслана, можу сказати, що він не ховатиметься за спинами… А той (нападник — ред.) пред'явив посвідчення Учасника бойових дій», — прокоментував Громадському Микола Гайдамака. — Коли Руслан заходив, той підбіг, розштовхав публіку, одягнув баф (балаклаву) повернув його і вдарив ножем у пахву. Він помер у дружини на руках. Дружину до маршрутки пропустив першою».

Після розголосу обставин цієї події та інформації про те, що нападник — військовий, у соціальних мережах виникла дискусія: чи пов'язаний його вчинок з тим, що він воював на сході? Одні вважають інцидент побутовою сваркою, інші — вбачають проблему відсутності належної реабілітації для військових після повернення із зони бойових дій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ти був на війні і вижив, ти — людина із суперсилою», — військовий психолог Андрій Козінчук

Роман Юрченко Фото: Спортивный клуб Гермес. Клуб рукопашного боя

Так, інформацію про кількість самогубств серед військових 8 лютого 2018 року опублікував 112.ua. Редакція посилається на службовий документ для внутрішнього користування, в якому йдеться, що небойові втрати військових з початку 2018 року — 22 людини, половина таких випадків — самогубства.

Громадське звернулося до Генерального штабу з проханням підтвердити чи спростувати цю інформацію.

За даними головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних сил України, станом на квітень 2017 року психологічну реабілітацію в санаторіях і медустановах проходило близько 960 військовослужбовців ЗСУ.

Про забезпечення психологами військових частин на передовій Громадське говорило з начальником управління психологічного забезпечення Генштабу України Сергієм Грилюком:

«Військова психологічна служба існує, але укомплектована всього на 50%. На підготовку нормального психолога потрібен час. У 2014 році в нас узагалі не було військових психологів. Нині немає сформованої культури звернення до психологів, при чому це стосується не лише військових, а й цивільних. Проте ми формуємо цю систему».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖВідтискання проти самогубств: як допомогти військовим пережити психологічні наслідки війни​

Випадки самогубств серед військових, за словами Сергія Грилюка, переважно стаються через «проблеми, які наздоганяють їх iз цивільного життя»:

«Найскладніше — це те, що ми перебуваємо в умовах позиційної війни і військові не бачать реальних кроків і своїх перемог, зневірюються в тому, чим займаються». ​