«Шитий» рушник з Обухівщини та пісні голубці з Донеччини: нематеріальною спадщиною визнали ще два елементи

Міністерство культури та інформаційної політики внесло до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України два нових елементи.

Про це повідомила пресслужба відомства.

Серед елементів, які додали до переліку, — традиція і технологія виготовлення Обухівського «шитого» рушника (місто Обухів, села Таценки, Красна Слобідка Обухівської міської об’єднаної територіальної громади, смт Козин, село Старі Безрадичі Козинської селищної об’єднаної територіальної громади Київської області).

Традиція вишивки рушника була втрачена ще минулого століття, однак завдяки місцевим волонтерам її вдалося відродити, розповіла Ольга Стахів, яка займається відновленням техніки вишивання рушника, в інтервʼю виданню «Голос України».

Двосторонній рушник зазвичай 3 метри в довжину, має рельєфну вишивку, виконану переважно червоними нитками. На ньому зображають «дерево життя». Наразі точно невідома історія появи рушника та те, як у побуті його використовували предки сучасних українців.

Також елементом культурної спадщини стала традиція приготування й споживання пісних голубців з картоплею (село Сонячне Волноваського району Донецької області).

Ця страва зʼявилася на Донеччині у 1951 році після четвертого широкомасштабного переселення українців з Лемківщини, що в Карпатах, зазначили в обласному навчально-методичному центрі культури.

Традиційна страва готується за двома рецептами: це пісні (скоромні) голубці та звичайні (святкові).

Для рецепта, який визнали елементом нематеріальної спадщини, потрібно листя білокачанної капусти, відварене у підсоленій воді. Для начинки — терта на дрібній тертці та товчена картопля в рівних пропорціях, сіль перець, часник. В начинку також додають смажену цибулю на олії та гриби. Тушкують голубці на томатній підливі.

Цю страву подають на Святий Вечір.

Пісні голубці з картоплею з ДонеччиниМКІП

Тепер громади мають до 20 грудня подати Міністерству культури та інформаційної політики план охорони цих елементів на 5 років.

Нині до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини входить понад 80 елементів, зокрема традиційний обряд Маланка, «Гоніння гадюк» та обряд заплітання весільної коси.