Коронавірусний карантин закрив кордони і змінив плани людей: комусь треба повернутися, щоб возз'єднатися з сім'єю, а у когось життя було пов'язане з роботою за кордоном.

Складне становище, в якому опинилися українські трудові мігранти, і допомогу, яку їм збирається надавати держава, в десятому епізоді подкасту «Українські історії» обговорюють ведуча Наталія Тихонова і гості — журналістка hromadske Ольга Токарюк і експертка аналітичного центру CEDOS Наталія Ломоносова.

Починається сезон сільськогосподарських робіт, українських працівників чекають в інших країнах, але потрапити туди не так просто. Українські трудові мігранти забезпечують 10% ВВП країни. Експерти припускають, що сума надходжень може досягати $30 млрд на рік, адже багато хто везе з собою готівкову валюту. Однак в умовах пандемії влада України вважає, що краще б заробітчани залишилися вдома, і пропонує заходи підтримки. Правда, кажуть про них не дуже конкретно.

Та чи лише грошима вимірюється вплив трудової міграції в Україні? Що дає досвід роботи за кордоном? Як держава може допомогти, чому рекрутери кажуть «не лізьте, без вас усе було так добре»? І як криза, спричинена коронавірусом, може змінити ставлення до українських трудових мігрантів у Європі?

Слухайте в нашому подкасті на Castbox, Google Podcasts і Apple Podcasts.

Слухайте всі «Українські історії» в Castbox, Apple Podcasts і Google Podcasts.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: