ENRU

Один стиль, різні інтереси: як тлумачити зустріч Трампа і Путіна?

1b2c55b63e14826a9
Фото: STEFFEN KUGLER
Трамп, нарешті, зустрівся з Путіним. Цієї зустрічі очікували, за нею слідкували, хтось її боявся, хтось на неї дуже сподівався. Президенти США та Росії схожі за стилем: епатажні, неполіткоректні, агресивні та популістські. Вони знайшли між собою «позитивну хімію», як висловився держсекретар США Рекс Тіллерсон. Але чи може вона бути гарантією згоди? Громадське аналізує зустріч та її наслідки.

З одного тіста

7 липня, в рамках саміту Великої двадцятки в Гамбурзі, президент США Дональд Трамп зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним.

Що саме два президенти обговорювали, до чого домовилися і щодо чого не домовилися — все це залишається здебільшого невідомим. Зустріч була камерною: всього шестеро людей — обидва президенти, керівники дипломатій США та Росії (Рекс Тіллерсон та Сергій Лавров) та їхні перекладачі. Така «камерність» була ініціативою Білого Дому: надто великий страх перед «зливаннями» інформації в епоху війни Трампа з медіа.

Зустріч планували лише на 45 хвилин, але тривала вона понад 2 години з чвертю. Деякі американські медіа навіть повідомляють, що посеред зустрічі в кімнату зайшла дружина Трампа Меланія, сподіваючись на завершення. Але навіть їй не вдалося перервати розмову — Трамп і Путін продовжили говорити цілу годину.

Далі був вихід до преси після зустрічі — і лише кілька фраз.

«У нас була дуже хороша розмова, ми збираємося говорити далі — і, звісно, це все продовжуватиметься, але ми дуже очікуємо багатьох позитивних речей для Росії, Сполучених Штатів та будь-кого, хто має до цих відносин стосунок», — сказав Трамп. І завершив, звертаючись до Путіна: «Для мене честь бути з вами».

Путін посміхався і відчував себе розслабленим. З Трампом йому, здається, досить комфортно, вони зліплені немов з одного тіста. Задоволена посмішка — знак того, що він вважає цю зустріч перемогою – можливо, йому вдалося відстояти свої позиції чи показати свою силу. Це разюча відмінність виразу обличчя після зустрічі з французьким президентом Еммануелем Макроном у Версалі: там він відчував себе об’єктом нападів.

Німецьке МЗС, що приймає зустріч Великої двадцятки, поширило ще одне відео – ще перед офіційною зустріччю, коли Трамп і Путін зустрілися вперше, в оточенні президента Єврокомісії Юнкера та президента Європейської Ради Туска. Тоді вони обмінялися посмішками, рукостисканнями; Трамп навіть поплескав Путіна по плечі. Немов старі друзі.

Путін посміхався і відчував себе розслабленим. З Трампом йому, здається, досить комфортно, вони зліплені немов з одного тіста. Фото: kremlin.ru 

Втручався чи не втручався?

Деяке світло на зустріч пролив держсекретар США Рекс Тіллерсон — єдиний з американських топ-посадовців, окрім самого президента, який був на зустрічі присутнім.

Його слова свідчать про те, що зустріч могла бути для Путіна не такою приємною, як здається на перший погляд.

За словами Тіллерсона, Трамп розпочав зустріч «висловивши занепокоєння американського народу щодо втручання Росії у вибори 2016 року». Трамп «тиснув» на Путіна «кілька разів» щодо цього питання; Путін, однак, це втручання всякчас заперечував, — говорить держсекретар США.

Тут цікавий нюанс. Тіллерсон говорить про те, що тема втручання в американські вибори — це «занепокоєння американського народу (American people)». Сам Трамп, утім, досі ніколи так не формулював: в Америці він каже про те, що історія про російське втручання — це вигадка його ворогів серед демократів і частково республіканців. І аж ніяк не «занепокоєння» всього народу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Рашагейт» і шторм у Вашингтоні: причини та наслідки звільнення голови ФБР

Як відомо, факт російського втручання підтверджують головні американські спецслужби — але Трамп його вперто заперечує. Можливо, в розмові з Путіним Трамп змінив тактику – і справді «тиснув» на російського президента. А можливо, слова Тіллерсона — це всього-лише реверанс у бік справжнього «тиску» вдома, де про це втручання Трампу постійно нагадують – і що дуже сильно підважує легітимність його обрання. Утім, згадка про «народ» тут важлива – це або «особлива» позиція Тіллерсона, або і справді на зустрічі Трамп дозволив собі конфронтацію з Путіним.

За словами держсекретаря, це питання так і не було розв’язане — і воно залишається «істотною перепоною» у розвитку американсько-російських відносин. Тіллерсон одразу спробував змінити вектор: мовляв, «треба рухатися далі», США та Росії треба навчитися співпрацювати попри тягар цієї історії — але, очевидно, питання не зняте, і «істотна перепона» залишається такою.

Фото: STEFFEN KUGLER

Складно сказати, наскільки Трампу та Путіну вдасться розв’язати інші розбіжності. За словами Тіллерсона, підтвердженими міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Трамп і Путін досягли згоди щодо перемир’я в Сирії. Однак чи буде воно стабільним, з огляду на так багато чинників і діаметрально протилежні позиції Білого дому та Кремля щодо Асада, Ірану та сирійської опозиції? Це велике питання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Сім’я, Свобода, Країна і Бог»: як Трамп зробив ставку на Східну Європу — репортаж з Варшави

По Україні все теж досить складно. Ще напередодні, у Польщі, Трамп засуджував російські дії в Україні: «ми закликаємо Росії зупинити свою дестабілізаційну діяльність в Україні та інших регіонах», — говорив тоді він.

Чи змінилося щось після зустрічі з Путіним? Навряд чи.

«Європейці боялися, що стосовно України Трамп піде на великі поступки. Але, на щастя, він цього не зробив», — коментує Громадському відома американська журналістка та письменниця Енн Епплбаум.

«По суті, на зустрічі з Путіним нічого не досягнули. Єдине — був сформульований новий комунікаційний канал», — додає вона.

Комунікаційний канал — це призначення нового відповідального за Україну в Білому домі. У день зустрічі Трампа з Путіним держсекретар Рекс Тіллерсон оголосив про призначення нового посланця у справах ситуації в Україні. Ним став Курт Волкер, колишній посол США в НАТО. Волкер має прилетіти до Києва разом із Тіллерсоном уже цієї неділі. Він також, судячи з усього, триматиме прямий зв’язок з Владиславом Сурковим, який курує українське питання в Кремлі.

Волкер «працював з інститутом МакКейна, і є соратником Джона Маккейна», — коментує цю новину журналістка Громадського Наталя Гуменюк, яка висвітлювала візит Трампа до Польщі. МакКейн, як відомо, є затятим супротивником Трампа – і провідником дуже жорсткої політики щодо Росії. Американські експерти з зовнішньої політики добре його знають, він є «трансатлантистом, який представляє республіканський істеблішмент», — додає Гуменюк.

«Курт Волкер є людиною, відданою республіканській партії; крім того, він підтримує засудження дій Росії за вторгнення в Україну, — коментує Громадському Енн Епплбаум. — «Тож для України це добре. Він той, хто поважатиме європейські кордони і вважатиме їх порушення поганою річчю. Волкер буде зацікавлений у захисті суверенітету України. Особливість полягає у тому, що в оточенні Трампа з’явилася людина, яка має відмінну від нього позицію», — додає вона.

Це призначення може бути ще одним знаком того, що зовнішня політика Білого дому розвертається в бік традиційної політики Республіканців - значно ворожішої чи принаймні скептичнішої щодо Росії, ніж початкові позиції Трампа та його оточення.

Трамп і Путін: симпатія чи протистояння?

Попри всю схожість Трампа і Путіна як політичних персонажів, не варто забувати про кілька речей.

По-перше, про відмінність інтересів, яку навіть персональна «симпатія» ніяк не може скасувати. США та Росія мають абсолютно протилежні інтереси в Європі, в Україні, на Близькому Сході, в енергетичній сфері – та багатьох інших ділянках.

По-друге, про сильний тиск на Трампа вдома, де багато сил готові з’їсти його живцем за якісь «домовленості» з Росією чи слабкість щодо неї.

І, по-третє, — непередбачуваність Трампа, а точніше, його прагнення - прагнення типової телезірки - говорити те, що подобається в даний момент аудиторії.

Можливо, вчора він сказав чимало того, що сподобалося Путіну. Однак лише днем раніше він робив протилежне. Він приїхав до дуже антикремлівської Польщі, висловлював своє захоплення нинішньою польською владою, яка відкрито вважає Кремль вбивцею їхнього лідера, Леха Качинського та польської політичної еліти. Він досить однозначно заявив про те, що Америка «міцно стоїть на захисті «Статті 5» Вашингтонського договору НАТО (за якою агресія проти однієї країни тлумачиться як агресія проти всіх членів НАТО – і це також сильний сигнал у бік Росії). Він, нарешті, засуджував російські дії в Україні.

Твітер Трампа був наповнений компліментами Польщі («Сильна Польща — це благословення для націй у Європі і сильна Європа — це благословення для Заходу та для світу», — писав він)

Після вчорашньої зустрічі з Путіним у Твітері Трампа знаходимо докладне слайд-шоу з саміту Великої двадцятки; фото з російським президентом з’являються ближче до кінця, і мають дуже скромне місце. Значно більше бачимо фото з Меркель, Терезою Мей, Макроном та Трюдо – лідерами традиційних партнерів США: Німеччини, Великої Британії, Франції та Канади.

Тому маємо подивитися, як зміниться риторика Трампа після того, як зустріч з Путіним стане старішою на тиждень. Чи навіть на кілька днів.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram