Місце аварії військового літака Ан-76, Харківщина, 26 вересня 2020 року. Загинули 26 людей, одному вдалося вижити
Фото:

Вікторія Рощина / hromadske

Що сталося?

Літак Ан-26Ш із серійним номером 76 здійснював планові навчальні польоти. У літаку перебували курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а також офіцери. Курсанти безпосередньо не керували літаком — усі польоти виконував командир екіпажу, стверджує Служба безпеки України.

У тому складі Ан-26 здійснював політ учетверте. Під час останнього польоту командир екіпажу близько 20:38 повідомив керівника польотів про падіння обертів лівого двигуна. Диспетчерський пункт розпорядився продовжити політ. О 20:44 командир підтвердив готовність здійснити захід на посадку.

О 20:45 літак зіштовхнувся із землею, почалася пожежа. Перші кадри з місця події почали з’являтися в соцмережах близько 21:00. На них було видно масштабну пожежу. Туди одразу виїхали рятувальники, які до 22:00 загасили вогонь. Після цього почалися пошуки людей серед уламків літака.

Хто був на борту?

На облавку Ан-26 на момент аварії перебували 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а також п’ятеро прапорщиків і двоє офіцерів екіпажу літака. На борту мав бути ще один курсант — Олександр Харченко, але його до навчань не допустили.

Наразі офіційно відомо ім’я одного з курсантів на борту Ан-26 — це 20-річний В’ячеслав Золочевський із Харківщини. Він же став єдиним, хто вижив в авіакатастрофі. Хлопця відкинуло вибуховою хвилею в момент падіння. Наразі він перебуває у військовому шпиталі в Харкові, його стан задовільний. Лікарі прогнозують, що можуть виписати його через кілька днів.

Коли В’ячеслав прийшов до тями після аварії, то почав допомагати рятувальникам загасити тіло іншого хлопця — зі Львова. Його доправили до Харківської лікарні невідкладної меддопомоги, але врятувати не змогли: вранці 26 вересня він помер від опіків.

За словами голови Харківської облдержадміністрації Олексія Кучера, на борту Ан-26 перебували люди з 11 областей України. Їхні імена поки офіційно не оголошують. За словами віцепрем’єра Олега Уруського, ідентифікація тіл загиблих людей займе близько двох-трьох тижнів — лише після цього їх зможуть поховати.

Оновлено: Опубліковано імені всіх загиблих в катастрофі. Розповідаємо про них детальніше. Також відомо, що серед загиблих є 20-річний курсант Олександр Скочков. У 2014 році його батько загинув у Луганську, коли бойовики збили український Іл-76.

20-річний В'ячеслав Золочевський став єдиним, хто вижив унаслідок аварії літака Ан-26, лежить у військовому шпиталі в Харкові, 26 вересня 2020 року
Фото:

Офіс президента України

Якою є причина аварії?

Одразу після авіакатастрофи Олексій Кучер повідомив, що пілот літака говорив диспетчерам про відмову лівого двигуна. Втім наступного дня міністр оборони Андрій Таран розповів журналістам, що експерти вважають головною робочою версією аварії несправність у якомусь із датчиків судна. Через це воно зачепило крилом землю і, як наслідок, розбилося.

За інформацією на сайті ProZorro, літак Ан-26, який і розбився в авіакатастрофі, був виготовлений у 1977 році, а до 1 жовтня йому повинні були продовжити термін експлуатації на два роки. Це ж підтвердили в командуванні Повітряних Сил, додавши, що літак був справний. У цьому ж запевняв журналістів і Андрій Таран: «Він (літак — ред.) міг би літати без поновленого ресурсу ще три роки… Сталася якась технічна неполадка. Що саме — будемо з’ясовувати».

Офіс генерального прокурора порушив справу за статтею 416 Кримінального кодексу (порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки. Слідство у цій справі проводитиме Державне бюро розслідувань. Воно наразі перевіряє чотири версії того, що сталося: технічна несправність агрегатів; недбальство з боку екіпажу чи відповідальних за керування польотами; і неналежне технічне обслуговування літака.

Оновлено: водночас очільник облдержадміністрації Харківщини Олексій Кучер згодом повідомив, що відповідальний за посадку літака відповів пілоту лише через хвилину після запиту. Водночас було відомо, що один з двигунів літака не працював. Він назвав це однією з ключових версій авіакатастрофи. Серед інших версій голова ОДА називає теракт та несправність літака.

Слідчі оглядають місце падіння літака Ан-26 на Харківщині, 26 вересня 2020 року
Фото:

Державна служба з надзвичайних ситуацій

Як відреагувала держава?

Уряд створив державну комісію з розслідування обставин трагедії. Її очолив віцепрем’єр Олег Уруський, його заступником став міністр оборони Андрій Таран. До складу комісії також увійшли головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, голова ДСНС Микола Чечоткін, голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник глави ОП Олег Татаров тощо.

Комісія вранці 26 вересня прибула на Харківщину на місце аварії. Удень Кабінет міністрів зібрався на позачергове засідання, де затвердили склад комісії, а також доручили їй до 25 жовтня підготувати звіт щодо обставин аварії та заходів, які були вжиті внаслідок неї.

До Харківщини прибув і президент Володимир Зеленський. Він провів термінову нараду і доручив призупинити навчальні польоти Ан-26 та всіх подібних літаків, а також проаналізувати всі оборонні контракти й проаналізувати інформацію щодо військової техніки в Україні.

Що з родичами загиблих?

Міністерство оборони визначило для сім’ї кожного загиблого компенсацію в розмірі 750 прожиткових мінімумів (1,576 мільйона гривень). Гроші для виплат компенсацій візьмуть із фонду міністерства.

Неподалік уламків літака рятувальники облаштували пункт психологічної допомоги для родичів загиблих. Там також присутні волонтери Червоного Хреста. Люди несуть квіти і до Харківського університету Повітряних Сил, де навчалися загиблі курсанти.

Як відреагували у світі?

Одними з перших співчуття у зв’язку з катастрофою літака Ан-26 висловили президент Польщі Анджей Дуда, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо і високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Борель.

Крім того, свої співчуття вже висловили міністри закордонних справ Польщі, Албанії, Болгарії, Туреччини, Швеції, Латвії та Молдови, посольства Великої Британії та США в Україні.

Поділитись: