Скандальні заяви Маска про Україну. Що залишилося за кадром

Коли Ілон Маск на початку жовтня опублікував власні (а чи власні?) пропозиції «миру» між Україною та росією, в багатьох виникло питання: «Що то взагалі було?» А коли стало відомо, що SpaceX хоче відмовитися від фінансування мережі супутникового інтернету Starlink в Україні, не могли не з'явитися думки про те, що це — частина хитромудрого російського плану.

На щастя, фінансування Starlink в Україні ніхто не припиняє, а про «мирний план» Маска вже нагадують хіба що меми й експресивні відповіді Оксани Забужко чи Андрія Мельника. Не будемо спекулювати на тему того, що спонукало Маска написати скандальні твіти. Цей текст — спроба розглянути, що цей скандал оприявнив і що в ньому залишилося за кадром.

«Мирний план» із російськими нотками

Отже, все почалося 3 жовтня, коли Ілон Маск, здавалося б, без жодного на те приводу публікує пропозиції для «українсько-російського миру» — «провести повторні вибори» в окупованих росією областях України, визнати Крим російським і гарантувати туди постачання води з українського боку, а також «зберегти нейтралітет Києва». Пізніше додався пункт про «волевиявлення» жителів Криму й Донбасу під егідою ООН (що б це не означало).

Щонайменше про фактологічну некоректність усіх цих заяв уже було сказано не раз, тож дозволимо собі не повторюватися.

Та незабаром відомий американський політолог Ієн Бреммер заявив, що Маск особисто говорив йому про телефонну розмову з президентом росії володимиром путіним перед публікацією «мирного плану» для України. Сторони вкупі з кремлем обмінялися взаємними запереченнями. (А анонімні російські Telegram-канали, до слова, припустили, що Маск насправді говорив із «двійником путіна»).

Цілком зрозуміло, чому «мирний план» засновника SpaceX викликав таке обурення в українців. Як людина, що передала українській армії Starlink і забезпечила зв’язок на лінії фронту й у деокупованих містах і селах, може водночас закликати фактично до капітуляції України?

До питання Starlink ще повернемось, а поки згадаємо, що Ілон Маск раніше говорив про Україну.

«Ми не можемо дозволити путіну захопити Україну. Це шаленство… Якщо таке може зійти з рук, це стане сигналом іншим країнам, що і їм це теж може зійти з рук», — казав він наприкінці березня — ще до того, як російські війська здійснили «жест доброї волі» на півночі України, а світ дізнався про Бучу.

Ну і, власне, це все.

Що цікаво: думки про «мирний план» для України, якщо вірити нашумілому матеріалу CNN, у Маска виникли щонайменше у вересні: той начебто казав, що москва була б готова прийняти умови такого «миру», хай тільки Київ погодиться на переговори.

«Зараз час зробити це (піти на переговори з рф — ред.). Вони, певна річ, цього не хочуть. Та нині — саме час. Усі прагнуть миру, коли програють, але вони не хочуть миру, навіть коли перемагають. Поки що», — цитує слова Маска присутній на закритому заході співрозмовник.

Збіглося все це з контрнаступом українських сил на Харківщині та Херсонщині, авральною організацією маріонеткових «референдумів» та гучнішим брязканням ядерною зброєю. Про страх третьої світової війни та ядерного конфлікту, до слова, Маск підкреслено говорив у контексті свого «мирного плану».

«Абсолютна свобода слова»

І якщо, здавалося б, різку зміну позиції Маска щодо України (яку він «усе ще дуже підтримує») пояснити без конспірології важко, сам факт публікації допису з відверто проросійськими тезами не такий уже й утаємничений.

Ілон Маск — давній поборник (принаймні на словах) свободи слова в її абсолютному вимірі. У його розумінні це означає відсутність будь-якої цензури в принципі — мовляв, люди самі розберуться, що правда, а що ні.

Згадаймо хоча б публічний конфлікт Маска з Twitter, який він то хотів купувати, то не хотів через засилля ботів і начебто непрозоре модерування, а після публікації «мирного плану» — знову захотів.

«Абсолютизм» свободи слова у розумінні Маска стосується й російсько-української повномасштабної війни. Ще на початку березня він натякав, що якісь іноземні уряди просили його заблокувати російські ЗМІ в Starlink, але він відмовився. А порівняно нещодавно подарував порцію радощів для роспропаганди, заявивши, що читає їхні ЗМІ.

Але тут засновник SpaceX теж залишає достатньо простору для компромісів.

Показовий приклад — Китай, від якого бізнес Маска залежить останні кілька років. Сам він недавно визнав, що в Пекіні висловили стурбованість тим, як він відкрив доступ Україні до інтернету Starlink, і застерегли від аналогічних дій у КНР. Адже вільний інтернет-зв'язок не лише дозволить китайцям обходити жорстку державну цензуру, а й допоможе Тайваню в тому разі, якщо там відбудеться чергове загострення.

Starlink, але не для всіх

І повернімось нарешті до Starlink в Україні. Проблема фінансування роботи мережі, на яку Маск нарікав Пентагону, до кінця минулого тижня вирішилася сама собою (і навіть якби SpaceX відмовилася це робити, уже зголосилися міжнародні партнери).

Рішення Маска 26 лютого дозволити Starlink в Україні та взяти на себе оплату його роботи, без сумніву, заслуговує на повагу та вдячність. Але що за ним може стояти?

Насправді американський бізнесмен не вперше пропонує допомогу в екстрених ситуаціях. Буквально за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення росії в Україну партія Starlink вирушила до острівної держави Тонґа, де через виверження вулкана повністю зник зв’язок. У розпал пандемії коронавірусу Tesla пообіцяла передати лікарням власні апарати штучної вентиляції легень (виявилося, що це не вони, але жест усе-таки оцінили). А в уже далекому 2018 році засновник SpaceX оголосив про будівництво підводного човна для порятунку групи тайських школярів, які разом із футбольним тренером застрягли в печері — їх зрештою врятували й без допомоги Маска.

Кому ж не пощастило — то це Білорусі. У серпні 2020-го користувачі Twitter активно закликали Маска відкрити доступ до супутникового інтернету на тлі масштабних антиурядових протестів, під час яких режим Лукашенка глушив зв’язок. Засновник SpaceX звернув увагу на ситуацію в Білорусі, але Starlink, як відомо, для білорусів так і не ввімкнув.

* * *

Було б перебільшенням називати Ілона Маска «агентом кремля» чи «корисним ідіотом» через те, що він поширив проросійські тези з якої б то не було причини.

Засновник SpaceX ніколи не був великим прихильником України, і той факт, що він почав допомагати нам зі Starlink, є чудовим і щасливим подарунком долі. І, судячи з усього, його погляди на повномасштабне вторгнення росії щонайменше легко змінюються під упливом зовнішніх обставин (чи входить до них «розмова з путіним», залишимо за дужками).

Не забуваймо й про те, що Маск і раніше писав далеко не найраціональніші речі у Twitter — від планів продати свої акції Tesla до намірів придбати Coca-Cola й повернути до складу напою кокаїн.

А про те, чи впливають його пропозиції «мирного плану» на підтримку України на Заході, певно, свідчать реакції і Білого дому, і наших друзів із країн Балтії. І всі вони, як не дивно, позитивні для Києва.

Зрештою слід згадати і про хворобу Маска — синдром Аспергера. Якось сам мільярдер пояснив, як впливає на нього синдром, який є розладом психологічного розвитку, що пов’язаний зі складнощами соціалізації та невербальної комунікації: «Я знаю, що час від часу кажу чи пишу в інтернеті дивні речі, але так працює мій мозок… Ви справді думали, що я буду простим собі хлопакою?»