Чоловіки несуть домовину 3-річного Муси, сина кримського політв'язня Руслана Сулейманова
Фото:

Крымская солидарность/Facebook

26 липня в анексованому Криму після трьох днів пошуків знайшли мертвим трирічного Мусу Сулейманова — сина кримського політв’язня Руслана Сулейманова, який є фігурантом другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Президент України Володимир Зеленський у розмові з президентом Росії Володимиром Путіним порушив питання звільнення політв’язня Сулейманова, який перебуває у слідчому ізоляторі в анексованому Криму. Адвокатка Руслана направляла звернення до слідчих ФСБ, в якому просила відпустити його на прощання з сином, однак безрезультатно. Із загиблим хлопчиком сьогодні попрощалися. Нагадуємо про «справу Хізб ут-Тахрір» та Руслана Сулейманова.

Хто такий Руслан Сулейманов?

Руслан Сулейманов — учитель фізики, журналіст і стример громадського об'єднання «Кримська солідарність». У лютому 2017 року його затримали за нібито несанкціонований мітинг і заарештували на 5 діб. Тоді в нього примусово відібрали зразки слини на ДНК. 

Восени 2017 року Руслан брав участь в одиночному пікеті на підтримку заарештованих кримських татар. Суд визнав це адміністративним правопорушенням та виписав штраф в 10 000 рублів. 

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, зокрема активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність». Серед них був і Руслан Сулейманов. 24 активістів звинуватили в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір» та заарештували. Політв'язням загрожує до 20 років позбавлення волі за нібито тероризм. Справа Руслана Сулейманова ще на досудовому розслідуванні.

17 квітня 2019 року представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» та закликав негайно звільнити з СІЗО. 18 липня 2019 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій є заклик до Росії звільнити всіх українських політв'язнів, зокрема Сулейманова. 

У червні Руслана Сулейманова помістили у стаціонар Кримської клінічної психіатричної лікарні, де протягом місяця він проходив примусову судово-психіатричну експертизу. «Ми глибоко занепокоєні повідомленнями про те, що журналіста в Криму направили проходити протягом місяця примусову судово-психіатричну експертизу. Ми закликаємо Росію негайно припинити порушення прав людини в Криму та відступити з української території», — висловилось тоді посольство США. У липні адвокатка Руслана Ліля Гемеджи повідомила про те, що в підзахисного виявили ваду серця. 

Зникнення хлопчика

Трирічний син Руслана Муса Сулейманов зник увечері 24 липня. Востаннє Мусу бачили близько 18:00 вечора, коли він грався в пісочниці. Мати Муси стверджувала, що залишила його «буквально на 15 хвилин разом зі старшою сестрою», повідомив пізніше глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. До 21:00 до пошуків Муси долучилася «поліція» й «рятувальні служби» Криму, а також благодійні організації та небайдужі. 

Пошуки тривали всю ніч, але Мусу так і не знайшли. Шукати хлопця продовжили й 25 липня. Волонтери обстежували місцевість у радіусі 5 кілометрів від Строганівки. За даними громадського об’єднання «Кримська солідарність», у пошуках Муси в ніч на 25 липня взяли участь до п’яти тисяч людей. Так зване «управління слідчого комітету Росії у справах Криму й Севастополя» порушило кримінальну справу за фактом зникнення Муси. 26 липня хлопчика знайшли мертвим у вигрібній ямі. За офіційною версією — він втопився.

«Прокуратура» Криму порушила ще одну справу — щодо можливого вбивства хлопчика. І додала, що «діям батьків» буде «надано оцінку». Рефат Чубаров назвав повідомлення «кримської прокуратури» цинічним, зауваживши, що саме через її дії батько Муси — Руслан Сулейманов — перебуває в Сімферопольському слідчому ізоляторі. «Я направила клопотання до приймальні ФСБ Росії, щоб Руслана відпустили для того, щоб він міг попрощатися зі своїм сином. Також я телефонувала слідчому, але, на жаль, результатів це не дало. Офіційна версія — дитина втопилася, насильницьких ознак немає. Подробиці ще встановлюватимуть. Звісно, сім'я Руслана перебуває в шоковому стані. Дружина змушена розриватися між хворими старими батьками Руслана — їм більше 70 років, і своїми малолітніми дітьми», — сказала у коментарі hromadske адвокатка Сулейманова Ліля Гемеджи.  

Учора Володимир Зеленський говорив із президентом РФ та наголосив на необхідності зрушити питання звільнення й інших утримуваних українських громадян, що перебувають на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму, а також у Російській Федерації. Однак Кремль у заяві за підсумками розмови Зеленського й Путіна не згадав про питання звільнення Сулейманова чи інших утримуваних Росією українців.

Хізб ут-Тахрір

 «Хізб ут-Тахрір» — міжнародна ісламська політична партія, яка публічно та вільно діє в країнах Європи та в США. Своєю місією її члени називають об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього. Її представники вважають, що зазнають несправедливого переслідування в Росії і в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, внісши до списку об'єднань, названих «терористичними». Адвокати заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою, оскільки переслідувані — переважно кримські татари, а також усі ті, хто сповідують іслам. 

Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 ув'язнених фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір», яких було затримано минулоріч, і вимагає звільнити їх. У центрі «Меморіал» додали, що раніше неодноразово заявляли про безпідставність оголошення «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією: у жодній з карних справ, у межах яких за ґрати потрапили понад 250 мусульман, не йдеться про підготовку до терактів, застосування зброї чи навіть обговорення терактів. Водночас Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.

За інформацією кримських адвокатів, на сьогодні засуджено політв’язнів Севастопольської, Ялтинської, Бахчисарайської і першої Сімферопольської груп «Хізб ут-Тахрір», а також Енвера Сейтосманова і Нарімана Мемедімінова. У суді слухають справи щодо Білогірської, Алуштинської, Красногвардійської, другої Бахчисарайської груп. Справа другої Сімферопольської групи, в якій перебуває Руслан Сулейманов, — батько загиблого Муси — на досудовому розслідуванні. 

У грудні 2018 року російський суд виніс вирок у бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір»: 17 і 9 років позбавлення волі. Бахчисарайську четвірку затримали 12 травня 2016 року після обшуків у будинках. У червні 2019 року суд у Ростові виніс вирок ще 5 кримчанам — від 12 до 17 років позбавлення волі. Сімферопольська справа стосується подій 12 жовтня 2016 року, коли в Криму провели обшуки в п'яти мусульманських сім'ях. За підсумками обшуків затримали п'ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій у Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова. У грудні 2018 року їх етапували з окупованого Криму на територію Росії. Наразі суди в окупованому Криму та Росії слухають справи чотирьох груп: Білогірської, Алуштинської, Красногвардійської та Бахчисарайської.  

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: