Собаки — не лише найкращі друзі людини, а й найдавніші, довів ДНК-аналіз. І це не єдине відкриття нового дослідження

Це показала міжнародна група з понад п’яти десятків дослідників на чолі з Андерсом Берґстрьомом із лондонського Інституту Френсіса Крика. Результати свого дослідження вчені виклали в науковому виданні Science.

Твердження про те, що собаки є першими одомашненими людиною тваринами, не нове. Вважається, що вони свого часу були спорідненими з вовками видом. Можливо, деякі вовки, що жили поруч із людьми й забрідали до їхніх стоянок, відчувши запах їжі. Цих «допитливих» вовків люди, зрештою, навчилися приручати. У ході еволюції собаки зазнали генетичних змін і відокремилися від своїх давніх родичів.

Нинішнє масштабне дослідження дозволило частково підтвердити цю тезу — і розширило наше уявлення про одомашнення собак.

Берґстрьом із колегами проаналізували геном 27 стародавніх собак, чиї рештки були знайдені в різних куточках світу поруч із місцями перебування людей. Вони встановили, що перші одомашнені собаки точно існували 11 тисяч років тому, наприкінці останнього льодовикового періоду. Це раніше, ніж усі інші відомі нам одомашнені види.

До речі, вважається, що їх люди завели вже тоді, як остаточно віддали перевагу осілому способу життя — десь шість тисяч років тому. Тому й сталося це в регіонах, де процвітало землеробство, — як-от на Близькому Сході.

Крім того, генетичний аналіз виявив значну спорідненість стародавніх одомашнених собак. А це означає, що вони походили від спільного вовчого предка — або від невеликого числа тісно пов’язаних між собою вовчих видів. Загалом же станом на 11 тисяч років тому існували принаймні п’ять окремих видів одомашнених собак — і фрагменти їхнього геному присутні в сучасних видів собак.

І хоча дослідження авторів показало, що одомашнені собаки існували принаймні 11 тисяч років тому, це не означає, що їх не існувало до цього. Тож відповідь на питання, коли й де саме собака вперше став другом людини, досі оповите таємницею.