Світ

Один як перст: чи залишилися в московського патріарха реальні союзники у «світовому православ'ї»?

1 жовтня, 2018 12:08
Світ/Один як перст: чи залишилися в московського патріарха реальні союзники у «світовому православ'ї»?
Зберегти
Вигляд
lead
Події навколо надання Константинопольским патріархом Українській церкві Томоса про автокефалію розвиваються стрімко. Численні церковні експерти й аналітики, які звикли до розміреного плину церковного життя, не встигають за такою швидкою «зміною декорацій». Вочевидь, прості священики і миряни не встигають тим більше.

Матеріал Новой Газеты

«Бліцкриг» — свідома тактика Константинопольского патріарха, розрахована на те, що Московський патріархат не встигне мобілізувати прибічників до миті проголошення автокефалії. За нинішніх темпів нібито не залишається сумнівів у тому, що це станеться в жовтні.

Патріарх Кирило мав багато часу для роздумів. Ідеальним майданчиком для дискусій про Україну був Усеправославний собор на Криті в липні 2016 року. Проте останньої миті з не зовсім зрозумілих причин РПЦ туди не поїхала.

В «аварійному» режимі врятувати становище Кирило міг у період з квітня по серпень цього року, коли Константинополь офіційно оголосив про початок консультацій і підготовчих процедур, пов'язаних з українською автокефалією. Тоді Москва могла формально ввійти в процес і стати співзасновником автокефалії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Перемовник по Томосу: Держава гарантує права прихожан Московського патріархату після надання автокефалії

Але Москва все це «міряла на свій аршин» і не сприймала серйозно. А даремно. Коли патріарх усе-таки кинувся рятувати становище, 31 серпня, все вже було вирішено.

Екзархи Константинопольського патріарха до Києва, які безпосередньо готують проголошення автокефалії, були призначені, щойно бізнес-джет Кирила відірвався від злітної смуги стамбульського аеропорту Ататюрк.

Офіційну місію в Києві екзархи Константинопольського патріарха архієпископ Данило (зі США) і єпископ Іларіон (з Канади) почали 17 вересня із зустрічі з президентом Петром Порошенком. Спершу президент довго говорив про багатовікове прагнення українського народу мати свою церкву і про особливу історичну близькість з Константинопольським престолом.

Опісля архієпископ Данило сказав ключову фразу: «Процес надання автокефалії Українській православній церкві розпочався. Ви чітко зауважили — ми перебуваємо на прямій, яка веде до фінішної лінії». Екзархи фактично закликали єпископів усіх гілок українського православ'я, включно з УПЦ Московського патріархату, приходити до них на співбесіду — і є всі підстави вважати, що в нинішній суспільно-політичній ситуації охочих відгукнутися буде чимало.

Президент Петро Порошенко (ліворуч) прийняв Екзархів Вселенського патріархату в Україні — Єпископа Едмонтону і Захiдної Єпархії УПЦ в Канаді Іларіона та Архієпископа Памфільського і Західної Єпархії УПЦ в США Данило, Київ, 17 вересня 2018 року Фото: Михайло Палінчак/POOL/УНІАН

Очільник поки «неканонічної» УПЦ Київського патріархату Філарет (Денисенко) в інтерв'ю 17 вересня припустив, що вже після проголошення автокефалії навіть ті єпископи УПЦ МП, які нині виступають проти, потягнуться слідом за своїми парафіями, адже в них зникне головний аргумент проти автокефалії — її «неканонічність».

Так, по телевізору в Москві можуть багато говорити про те, що патріарх Варфоломій — «американський агент». Але важко уявити пересічного українського вірянина, який в умовах російсько-українського конфлікту справді повірить, що все «світове православ'я» вмить втратило свою православність і канонічність, а зберегла їх лише РПЦ — одна на всьому білому світі.

Ні, звісно, радикально промосковськи налаштовані парафіяни в УПЦ МП є, але вони не створюють погоди і аргументація їх суто політична. За такою ж логікою «канонічності», яку УПЦ МП вселяла своїй пастві останні 25 років, виправдати розрив з усім «світовим православ'ям» не вдасться.

І тут постає гостре питання: а чи є в Московського патріархату реальні союзники у «світовому православ'ї»?

Минулі роки на словах усі начебто зізнавалися їй у любові, систематично отримуючи щедрі пожертви з Москви. Мертва тиша у відповідь на заяву Священного синоду РПЦ від 8 і 14 вересня свідчить, що таких союзників, судячи з усього, немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Томос для України: все буде добре

Православний світ виявився абсолютно не готовим — ні психологічно, ні теоретично — до розриву з Константинополем і церквами грецької спільноти, які підтримують його.

Інтернет-ресурси, пов'язані з Московською патріархією, намагаються навести якісь докази того, що «11 з 15 помісних православних церков» підтримують її в конфлікті з Константинополем. Але, на жаль, ці докази не працюють — зазвичай, публікуються старі заяви про те, що єдиною канонічною церквою в Україні є УПЦ МП. Жодних заяв, зроблених після 14 вересня, вже в умовах розриву спілкування ієрархій Москви і Константинополя, не наводиться.

Афілійованому з Москвою грецькому сайту «Ромфеа» ледве вдалося знайти лиш екстравагантного грецького митрополита Серафима, який неодноразово проклинав прем'єр-міністра Ципраса і взагалі користується репутацією «церковного Жириновського». Але навіть він обмежився риторичними запитаннями: «До чого ця впертість і наполегливість Вселенського патріарха Варфоломія з визнанням розкольників як автокефальної церкви? Для провокації розколів і поділів в єдиній вселенській і апостольській церкві Христа?»

 

На архівному фото: глава Російської православної церкви патріарх Кирило (ліворуч) та Вселенський патріарх Варфоломій під час зустрічі в Стамбулі, Туреччина, 4 липня 2009 року Фото: EPA/KERIM OKTEN

У Константинополі також наразі не вдаються в деталі щодо того, як влаштовуватиметься «світове православ'я» після остаточної самоізоляції РПЦ. Нагадаємо, що до складу Константинопольського патріархату вже входить Російська архієпископія, яка нині об'єднує парафії лише в Західній Європі.

Схоже, у Вселенській патріархії не дуже вірять у здатність РПЦ розірвати всі зв'язки з православним світом, адже саме наявність цих зв'язків була головним аргументом у полеміці РПЦ з православними, які не визнають її легітимність (істинно православними, «зарубіжниками», старообрядцями).

Вочевидь, навіть після проголошення автокефалії Української церкви православний світ іще певний час чекатиме на згоду РПЦ піти на компроміс. Тобто розрив спілкування буде одностороннім: його проголосить РПЦ, але не визнають інші церкви. Утім, якщо ситуація набуде затяжного характеру і РПЦ вирішить звинуватити все інше «світове православ'я» в падінні в єресь (про що наразі лише попереджають), то поділ стане незворотнім, і православний світ почне сприймати РПЦ як своєрідну вузько національну традицію християнства, на кшталт Вірменської апостольської чи якої-небудь індійської Малабарської церкви.

Звісно, не всі православні росіяни погодяться з таким становищем, тому виникає новий потенціал для церковних поділів у Росії. Утім, настільки серйозних масштабів ці поділи можуть сягнути лише при зміні політичного режиму — поки влада вважає РПЦ своїм підрозділом, вона не допустить відкриття нових храмів інших православних юрисдикцій, які так і діятимуть в Росії частково підпільно або й нелегально.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Геть від Москви: чи підтримають прихожани та священики УПЦ МП єдину помісну церкву в Україні?

Трендом останніх трьох днів з боку московських ієрархів стали «попередження» про масові кровопролиття в Україні через автокефалію.

Навіть м'який і ліберальний у минулому митрополит Іларіон (Алфеєв) стверджує, що кровопролиття неминучі. І це звучить як погроза.

Його радикальніший колега — протоієрей Всеволод Чаплін — закликає розпочати тотальну війну із Заходом, про яку він мріє останні 10 років. Всеволод, який служить у центрі Москви, в храмі біля Нікітських Воріт, визнає, що в результаті такої війни загине все людство, але це його тішить: адже істинні православні потраплять одразу до раю, а всі західні ліберали-содомісти — до пекла.

Протоієрей російської православної церкви Всеволод Чаплін (ліворуч), Москва, Росія, 20 серпня 2016 року Фото: EPA/MAXIM SHIPENKOV

Така нехитра «сотеріологія» вже нікого в Росії не дивує — її з ранку до вечора можна вбирати з ефіру федеральних державних телеканалів….

Тема української автокефалії рішуче скоротила дистанцію між церковними радикалами-екстремістами й цивілізованим істеблішментом на кшталт митрополита Іларіона чи Володимира Легойди. В екстреному випуску своєї програми на каналі «Россия 24» Іларіон упевненим голосом відтворює знаменитий і безліч разів спростований фейк про «слова Збігнева Бжезинського», що «після падіння комунізму головним ворогом Америки стає православ'я». Цей фейк, відтворений без жодних посилань на першоджерело, стоїть у тому ж ряду, що й «Протоколи сіонських мудреців» й інші «світові змови».

І все-таки, чи існує небезпека кровопролиття в Україні через автокефалію? Так, небезпека кровопролиття є, але не через автокефалію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молитися по-новому: що таке помісна церква і навіщо вона потрібна

Українська влада твердо гарантує, що за кожною спільнотою збережеться право вільного вибору церковної юрисдикції. Хто воліє залишатися в Московській патріархії — залишиться в ній, охорону лавр від можливих провокацій посилять. Крім того, українське законодавство гарантує почергове служіння в храмі, якщо на нього претендують одразу дві чи більше спільнот. Єдине, на що може зважитися київська влада після проголошення автокефалії, — реанімувати законопроект, за яким УПЦ МП, коли вона має канонічний центр в Москві, повинна відобразити це у своїй назві. Нині юридично вона називається просто «Українська православна церква». Кров на землі України ллється вже більше чотирьох років.

У разі, якщо Кремль зважиться використовувати автокефалію в якості приводу для розширення театру військових дій, кровопролиття відбудеться.

Але щось підказує мені, що цього не станеться. Час, відпущений для таких рішень (якщо вони взагалі можливі), давно втрачений.

Автор: Олександр Солдатов

Пов`язані новини