Перемовник по Томосу: Держава гарантує права прихожан Московського патріархату після надання автокефалії

Ростислав Павленко — один із найобізнаніших в Україні людей у питанні створення єдиної помісної православної церкви. З 2014-го, на посаді заступника голови Адміністрації президента, він відповідав за перемовини з Вселенським патріархом Варфоломієм, від якого і залежить, чи буде в Україні самостійна православна церква.

За цей час Павленко понад 10 разів їздив до Стамбула, де розташована резиденція патріарха. Зокрема з президентом Петром Порошенком. Саме після однієї з таких зустрічей за словами Павленка і стався прорив у питанні надання томосу.

У серпні цього року Павленко звільнився з АП, однак залишився в команді президента — тепер він очолює Національний інститут стратегічних досліджень. Не залишив Павленко і питання церкви. Він і далі стежить за процесом створення помісної православної церкви.

Про те, що чекає Україну після надання Томосу, роль президента в церковних питаннях, та що держава гарантує вірянам, які не перейдуть до майбутньої автокефалії розповів в інтерв’ю Громадському. Далі — головні тези розмови.

Як починався процес

Прорив стався цього року в квітні, коли на зустрічі з Президентом України було перебрано і опрацьовано дуже багато аргументів. Сторони вийшли на досить конкретний покроковий процес отримання автокефалії для православної церкви України.

Після того було звернення президента України. Його підтримав парламент. Потім було звернення ієрархів практично всіх трьох церков до Вселенського патріарха. Це стало першим кроком, після якого Константинополь почав процедури щодо надання автокефалії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Томос для України: все буде добре

Колишній заступник голови Адміністрації президента України Ростислав Павленко під час інтерв'ю Громадському, Київ, 12 вересня 2018 року Фото: Олександр Попенко/Громадське

Як надається Томос

Протягом усього літа вселенська патріархія інформувала інші помісні церкви про свій намір надати автокефалію, збирала реакції. За підсумками цих перемовин була доповідь на синоді Вселенського патріарха. Відтак ухвалено рішення призначити екзархів. Це представники, які допоможуть організуватися владиками, що підписали звернення до вселенського патріарха, для проведення в Україні Собору. На ньому і буде проголошено церкву, обрано предстоятеля і вирішено інші необхідні питання.

Про строки в цьому процесі досить складно говорити, оскільки кожен канонічний крок має свої канонічні передумови. Ми очікуємо це в близькій перспективі.

Про безпеку вірян

Завдання держави — зберегти мир, спокій і добровільність цього питання. Ми в діалозі з усіма конфесіями і церквами. Повідомлення від держави просте — ми не допустимо провокацій з будь-якого боку. Керівництво всіх церков теж декларує необхідність мирного процесу, добровільного.

Правоохоронні структури мають достатньо інформації, сили і знання, як діяти, щоб не допустити сутичок, не дай боже, кровопролиття. Різні сценарії розглядаються, але є одна ціль — щоб ніякі подібні наміри провокаторів не реалізувалися.

Всі розмови про провокації спрямовані на генерацію новин, на залякування людей, але всі провокації, від кого б вони не виходили, будуть зупинятися.

Віряни Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) під час молебню на Володимирській гірці, Київ, 27 липня 2018 року Фото: Анастасія Власова/Громадське

Про майбутнє московського патріархату після надання Томосу

Я би не казав, що люди будуть більш наелектризовані. По-перше, велика частина перейде до української незалежної церкви. А ті, хто з різних причин захоче бути в єдності з московським патріархатом — держава надасть їм можливості. Про жодне створення якоїсь державної церкви не йдеться.

Отут якраз має працювати Конституція, де церква відділена від держави, а держава — від церкви. Вони матимуть всі права для реалізації своїх поглядів і переконань, можуть ходити в ті храми, в які вважають за потрібне, слухати священиків, яких вважатимуть за потрібне.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Геть від Москви: чи підтримають прихожани та священики УПЦ МП єдину помісну церкву в Україні?

Поки діяльність будь-якої церкви чи релігійної організації є в правовому полі і не стосується провокацій, це все може відбуватися спокійно. Вони матимуть такий самий захист держави, як і інші, і провокації щодо них будуть зупинятися так само рішуче, як і будь-які дії щодо силового протистояння проти автокефалії.  Просто буде зовсім інше співвідношення між тими чи іншими церквами.

Про втручання держави у релігійні процеси

Безумовно, президент Порошенко — головний перемовник від України. Церква відділена від держави, проте є закон, який регулює питання стосунків держави і церкви. Обов’язок держави — сприяти законним інтересам релігійних організацій, зокрема й шляхом взаємодії з закордонними релігійними центрами.

Президент України, представники його команди, дипломатичний корпус, фактично виконуючи положення цього закону сприяли українським віруючим в реалізації їхніх законних прав.

Окрім того, це, як каже президент, відрубування ще одного «щупальца русского мира», тому що через церкву здійснюється дуже потужний ідеологічний і пропагандистський вплив.

Своя церква працюватиме на захист української державності. Не буде питань чий Крим? Ким є Росія для України? Буде чітка підтримка української позиції, українського патріотизму.

Оскільки десятки мільйонів віруючих бажають канонічного спілкування і не бачать себе в московській церкві, завдання держави — допомогти створитися українській незалежній православній церкві.

Не справа держави коментувати, де є спасіння і хто є канонічним, але справа держави — сприяти тому, щоб усі громадяни були і рівних умовах.

Колишній заступник голови Адміністрації президента України Ростислав Павленко під час інтерв'ю Громадському, Київ, 12 вересня 2018 року Фото: Олександр Попенко/Громадське

Про політизацію питання напередодні виборів

Я процитую Вселенського патріарха: «питання надання Томосу ніяк не пов'язане з політичними подіями в Україні». Є канонічний процес, він розпочався, має свою логіку, етапи, і закінчиться наданням Томосу про автокефалію. Це ніяк не стосується виборів.

Вселенська патріархія також налаштована пройти цей процес якнайшвидше. Вони розуміють, що Росія буде кидати будь-які засоби для протидії, і що більше процес затягується, то винахідливішими можуть ставати противники автокефалії і Кремль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молитися по-новому: що таке помісна церква і навіщо вона потрібна

Це процес, який розпочався ще 100 років тому. На жаль, тоді українська держава припинила існування швидше, ніж завершилися переговори в Стамбулі. Потім процес поновили з незалежністю України. Зараз ми в кількох кроках від реалізації цієї мети. Тому з політичних міркувань відкладати це безвідповідально.