Справа Кернеса: підсумки

Правоохоронці звинувачували міського голову Харкова та двох його охоронців у викраденні, погрозах убивством та побитті двох учасників Євромайдану — Олександра Кутяніна та Сергія Ряполова.

25 січня 2014-го року біля готелю «Національ» у Харкові (де мешкає Геннадій Кернес) потерпілі знімали на відео скупчення машин з російськими номерами. Їх почали переслідувати невідомі, а відтак схопили й відвели до готелю. Там, за версією слідства, Кернес особисто допитував викрадених, бив і погрожував убити.

Фігурантом кримінальних проваджень Кернес став одразу після Революції Гідності. У березні 2014-го тодішній в.о. генпрокурора Олег Махніцький звинувачував міського голову Харкова у фінансуванні проросійської організації «Оплот». МВС своєю чергою звинуватило Кернеса в причетності до нападів невідомих на активістів Євромайдану. Згодом до обвинувачень долучили й викрадення Кутяніна та Ряполова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Тріумф» земельного дерибану: Чому ГПУ проводить обшуки у Кернеса та Добкіна?

Міський голова Харкова Геннадій Кернес (у центрі) біля Генпрокуратури в Києві, 13 березня 2014 року. 11 березня його в статусі підозрюваного викликали до Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури. Сам Кернес заявив журналістам, що його звинувачують у викраденні людини, тортурах і погрозах убивством Фото: УНІАН

Кернес від початку обвинувачення відкидав і називав їх помстою міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. За часів Віктора Януковича Аваков сам фігурував у кримінальних провадженнях та вимушений був виїхати до Італії, не чекаючи арешту. У той час він звинувачував у своїх проблемах Кернеса, який тоді обрався міським головою Харкова.

У минулому ці двоє товаришували й навіть були бізнес-партнерами, однак у 2000-х розійшлись нібито через політику: Аваков став головою Харківської ОДА та підтримував Віктора Ющенка, Кернес — вступив до «Партії регіонів», від якої пройшов до Харківської міськради.

Відповідаючи Кернесу, Аваков підкреслював, що провину очільника Харкова довели і його треба посадити до в'язниці.

За місяць після початку розслідування, 24 квітня 2014-го на Кернеса вчинили замах невідомі — у нього стріляли під час ранкової пробіжки, внаслідок чого він отримав інвалідність. У цьому замаху Кернес також звинувачує Авакова та його радника Антона Геращенка. Вони звинувачення відкидають.

За рік після тих подій прокурори направили до суду обвинувачення проти Кернеса у викраденні, побитті й погрозах убивством. Спершу справа слухалася в Києві, та згодом її передали до Полтави. Потерпілі Олександр Кутянін та Сергій Ряполов засвідчили, що затримали їх двоє охоронців міського голови Віталій Блінник та Євген Смицький, а допитував особисто Кернес. Той провину заперечував.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес (у центрі) під час судового засідання в Київського райсуду Полтави, 14 вересня 2015 року Фото: Анна Чапала/УНІАН

Попри активний початок, слухання у справі постійно переносилися, зокрема й через те, що на засідання регулярно не з'являлися прокурори, які представляли державне обвинувачення.

Зрештою саме це стало офіційною причиною, через яку суддя Антонов 10 серпня й вирішив її закрити. «Суд постановив закрити справу у зв'язку з відмовою сторони обвинувачення від підтримки обвинувачення у справі», — оголосив Антонов.

Кернес таким рішенням залишився незадоволений. «Якщо чесно, я чекав виправдувальний вирок», — зазначив він.

У Генеральній прокуратурі наразі не надали пояснень, чому її представники ігнорували суд на Кернесом, натомість анонсували, що будуть оскаржувати рішення суду. За словами заступниці генерального прокурора Анжели Стрижевської, закриття кримінального провадження проти Кернеса через «відмову сторони обвинувачення підтримувати обвинувачення у справі» є нісенітницею.

«Це має бути письмове звернення (для відмови підтримувати обвинувачення – ред.). І те, що прокурор не з'явився на судове засідання, не є підставою (для закриття справи — ред.)», — сказала заступниця генпрокурора, наголосивши, що прокуратура не відмовлялася від звинувачень проти Кернеса.