Справу «Роттердам+» закрили вже вчетверте. У НАБУ кажуть, її долю має вирішити суд

Про це повідомили у пресслужбі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Новий старший у групі прокурорів справи «Роттердам+» Денис Демків був призначений після того, як його попередник ㅡ прокурор Віталій Пономаренко ㅡ тричі закривав провадження.

Однак, як зазначають у НАБУ, новопризначений Демків 20 травня також ухвалив рішення про закриття справи. До того ж, за даними бюро, рішення було ухвалене в позаробочий час, без консультацій із детективами та належного вивчення матеріалів справи. Зокрема, у справі налічується понад 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів.

У НАБУ кажуть, це рішення «викликає сумніви в об’єктивності» Демківа.

До того ж він, за словами НАБУ, відмовив у заслуховуванні справи за присутності в. о. керівника САП та інших прокурорів та проігнорував думку колеги, який також здійснює процесуальний контроль у справі від початку її розслідування та має протилежну позицію.

Наразі НАБУ збирається оскаржити рішення про закриття справи до в. о. керівника САП.

«Ця справа є однією з найбільш значущих для України, і про необхідність її завершення неодноразово заявляли найвищі посадовці. Тож НАБУ впевнене ㅡ надати оцінку і поставити крапку має лише суд», ㅡ кажуть у бюро.

Нагадаємо, прокурор САП Віталій Пономаренко закривав справу щодо «Роттердам+» у серпні 2020 року, січні 2021-го та квітні 2021-го. Першого разу її відновлював Вищий антикорупційний суд, а вдруге та втретє — очільник САП. Після того, як Пономаренко вдруге закрив справу, генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що щодо нього проведуть службову перевірку.

У травні Венедіктова вирішила змінити старшого у групі прокурорів справи «Роттердам+» та заявила, що у цьому провадженні «місця для процесуальних помилок немає».

Що таке «Роттердам+»?

Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Її застосовували у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах.

До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (як російське вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, бо його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.

За інформацією Венедіктової, справа, відома як «Роттердам+», була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ще 24 березня 2017 року — її розслідують досі.