США вирішили відновити санкції проти дев'яти білоруських підприємств у нафтохімічному секторі

Про відновлення санкцій повідомили в Держдепі.

Вони стосуватимуться комерційної організації «Белорусский нефтяной торговый дом», концерну «Белнефтехим» і його американської філії, компаній «Белшина», «Гродно Азот», «Гродно Химволокно», «Лакокраска», «Нафтан» і «Полоцк Стекловолокно».

Санкції передбачають, що підприємствам і громадянам США буде заборонено вступати в економічні та фінансові стосунки з цими організаціями. Усе майно та рахунки підсанкційних компаній, що розташовані на території США, будуть заморожені.

Вашингтон ввів санкції щодо низки нафтохімічних компаній Білорусі після президентських виборів 2006 року, заявивши про порушення прав людини. У жовтні 2015 року санкції призупинили після звільнення низки політв'язнів. Далі їх неодноразово продовжували.

Приводом для відновлення санкцій стало погіршення ситуації з правами людини в Білорусі, кажуть у Держдепі. Наразі статус політв’язнів у Білорусі мають 325 людей.

Реакція команди Тіхановської

У команді очільниці білоруської опозиції Світлани Тіхановської, яка нині змушена перебувати за межами Білорусі, кажуть, що санкції ввели «у зв'язку з масовими репресіями режиму».

«Дії режиму з придушення прав і свобод людей уже негативно позначилися на економічній ситуації та добробуті білорусів і продовжують підривати потенціал нашої країни… Однак Лукашенко проігнорував неодноразові попередження США, вибравши найгірший із варіантів поведінки, і продовжив репресії», — зазначає глава Кабінету представників Тіхановської Валерій Ковалевський.

Яка ситуація в Білорусі?

Із серпня 2020 року в країні відбуваються масові протести через оголошені результати президентських виборів. За даними ЦВК, перемогу з великим відривом здобув Олександр Лукашенко. Однак протестувальники не визнають цих результатів і вимагають визнати опозиціонерку Світлану Тіхановську легітимною президенткою Білорусі.

Попри масові мітинги та акції в усій країні, 23 вересня Лукашенко «по-тихому» провів інавгурацію та знову обійняв посаду президента. А протестувальників силовики жорстко розганяли, затримували й загалом переслідують, зокрема й кримінальними справами.

Протягом останніх місяців протестувальники замість масових протестів, які відбувалися в серпні-жовтні 2020 року, вдаються до регулярних локальних мітингів. Не менш регулярними є й суди над неугодними.

Низка країн Євросоюзу, а також Велика Британія, США, Канада не визнали легітимність Лукашенка, ввели санкції проти білоруської влади та закликали до нових виборів.

Україна також не визнала легітимності Лукашенка та на державному рівні припинила всі контакти з Білоруссю через політичну кризу в країні. Міністерство закордонних справ України також заявило, що офіційно не називатиме Лукашенка президентом Білорусі.