США ввели санкції проти кількох силовиків Куби через придушення протестів. Байден заявив, що це «лише початок»
США ввели санкції проти міністра оборони Куби та підрозділу спецпризначення за порушення прав людини під час придушення протестів у країні. У липні на вулицях Куби розпочалися найбільші за останні десятиліття антиурядові мітинги через економічну кризу, яку поглибила пандемія коронавірусу.
Санкції проти генерала Альваро Лопеса Мієри та Національної спецбригади Куби запровадили 22 липня, пише Reuters.
Це перший крок адміністрації Джо Байдена щодо тиску на комуністичний уряд Куби. Раніше американські законодавці й кубинська діаспора у США закликали Байдена до більшої підтримки протестувальників.
У Міністерстві фінансів США зазначили, що санкції проти кубинських силовиків ввели у межах «Закону Магнітського» («Акту Магнітського»).
Що за «Закон Магнітського»?
Його ухвалили в 2012 році в США після загибелі в московському СІЗО юриста Сергія Магнітського, який розслідував розкрадання бюджету російськими чиновниками. Спершу акт визначав причетних до загибелі Магнітського та вводив проти них фінансові санкції та забороняв в'їзд у США.
Зараз закон передбачає санкції проти людей, які загалом причетні до порушення прав людей. Зокрема там є лідер Чечні Рамзан Кадиров, причетні до вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашогджі, а також китайські чиновники, причетні до порушення прав уйгурів у Сіньцзяні.
Сам Байден після введення санкцій заявив, що це лише початок: «США продовжуватимуть [вводити] санкції проти людей, які відповідальні за гноблення кубинського народу».
Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес Паррілья у відповідь сказав , що санкції уряду США «необґрунтовані» та «наклепницькі». «Краще б застосували щодо себе "Закон Магнітського" про систематичні репресії та жорстокість [американських] правоохоронців, які забрали життя 1021 людини у 2020 році», ㅡ заявив він.
Паррілья також засудив Держдеп США за «образливий та принизливий тиск» на європейські країни, щоб «змусити їх приєднатися до засудження Куби».
Протести на Кубі
11 липня на Кубі розпочалися найбільші за останні десятиліття протести. Тисячі кубинців влаштували акції протесту через економічну кризу, яка призвела до дефіциту основних товарів та відключення електроенергії. За даними місцевих ЗМІ, під час протестів силовики затримали понад 5 тисяч людей, серед яких були активісти та журналісти.
Наразі економічна криза на Кубі — найбільша з моменту розпаду Радянського Союзу, який був головним постачальником економічних благ на острів. У 2020 році через пандемію коронавірусу (яка призвела до різкого скорочення туризму) та санкцій США економіка Куби скоротилася на 11%.
На тлі цього президент Куби Діас-Канель у 2020-му оголосив про низку реформ, спрямованих на збільшення експорту країни та стимуляції внутрішнього попиту. Серед них згадувалося й «покращення недержавного сектору» економіки.
Із 1 січня 2021 року на Кубі розпочали масштабну грошову реформу, яка має скасувати подвійну грошову систему, що діє в країні 26 років. Там досі були дві національні валюти — кубинський песо та кубинський конвертований песо.
- Поділитися: