УКРАЇНА

«Проста людина стала на рівень з депутатами»: голова Конституційного суду про нові можливості для громадян

30 квітня, 2018 13:05
УКРАЇНА/«Проста людина стала на рівень з депутатами»: голова Конституційного суду про нові можливості для громадян
Зберегти
Вигляд
Два місяці тому, 21 лютого головою Конституційного суду обрали Станіслава Шевчука. Позитивні відгуки експертів і колег за тиждень підхопили й пересічні українці, коли КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова-Колесніченка.

Ще за місяць у суді сформували сенати та колегії — структури, необхідні для розгляду конституційних скарг, завдяки яким тепер і звичайні громадяни зможуть оскаржити конституційність того чи іншого закону.

Громадське поспілкувалося з головою Конституційного суду Станіславом Шевчуком про перші місяці роботи, початок розгляду конституційних скарг та відновлення довіри до інституції, яку він очолює.

Голова Конституційного суду України Станіслав Шевчук під час інтерв'ю Громадському, Київ, 24 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Що вдалося за перші два місяці вашої роботи?

Головне, що ми ухвалили регламент, після чого могли взятися за формування сенатів і колегій — органів, де розглядаються всі документи після ухвалення закону про новий Конституційний суд. А найголовніше — конституційна скарга.

Ухвалили вже три рішення. Про скасування оподаткування пенсій, друге — щодо мовного закону. Третє опублікують уже завтра (йдеться про рішення заборонити кримінально-виконавчій службі розслідувати злочини, які відбулися на її території чи приміщеннях — ред.).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 фактів про нового голову Конституційного суду України Шевчука

Офіційних подань на сьогодні близько 50-ти. Що стосується конституційних скарг, їх понад 600, але більшість — відмовні. Деякі ще дотепер на розгляді колегій.

Що це за механізм — конституційна скарга?

У Конституції України є конституційні права і свободи. Це те, що робить нас людьми і те, що робить демократію демократією. Про це вищі посадові особи держави згадують хіба що на якихось форумах чи виступах. Але не було механізму, який дозволяв би звичайній людині оскаржити конституційність закону. А закони також порушують права людини і тут є багато проблем.

Революційність механізму в тому, що не треба нікого питати — ні депутата, ні уповноваженого, ні інших посадовців, щоб звернутися до нас 

Проведена реформа, ми сформували сенати й колегії, почали розглядати ці справи. Це дуже важливо. Бо хто людину атакує? Держава здебільшого порушує її конституційні права. Не тільки виконавча влада чи президент, але зокрема й законодавчий орган, ухвалюючи закони. Права людини — це право проти держави. Людина має захищатися і її повинен захищати суд. Тепер ми цю ідею конституційної скарги запускаємо на практиці.

Голова Конституційного суду України Станіслав Шевчук під час інтерв'ю Громадському, Київ, 24 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Скажімо, є закон, який, як я вважаю, порушує мої конституційні права. Що мені треба зробити?

Спершу ви маєте пройти через судову систему. Перша інстанція, апеляція, касація. Там де касації немає — апеляційний рівень. Рішення має набути законної сили і в межах трьох місяців ви маєте звернутися до нас — Конституційного суду. Це обов'язкова вимога. І ви маєте пояснити, як закон порушив ваше конституційне право.

Революційність цього механізму в тому, що не треба нікого питати — ні депутата, ні уповноваженого, ні інших державних посадовців, щоб звернутися до нас.

Наскільки звичайній людині важче звернутися до Конституційного суду, в порівнянні з тими ж депутатами?

Я б не сказав, що важче. Адже вони тепер рівні. Проста людина стала на рівень з депутатами. Депутатам треба 45 голосів знайти, а людина може сама звернутися.

Тут важливий момент — це ефекти рішень Конституційного суду. Ми ж судимо не людей, ми судимо закони. І лише ми з усієї судової системи маємо повноваження визнати закон неконституційним. І це працює не на конкретну людину, яка до нас прийшла, а для всіх людей, яких це стосується.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Навіть той, хто пройшов усі кола пекла — чи отримав він право вбивати?» — суддя у справі про розстріли на Інститутській

Скільки часу в мене займе подати конституційну скаргу?

Складно сказати. Ми розглядаємо тільки скарги, які в нас накопичилися за півтора року. Але щоб людина прийшла і домоглася рішення? Рік, я думаю, за рік можна вкластися.

Закон 2017 року суттєво змінив структуру роботи Конституційного суду. Що таке сенати і колегії та як вони працюють?

Раніше всі рішення суд ухвалював повним складом — 18 суддів. Нині це залишилося, якщо є конституційне подання, з яким може звернутися президент, депутати, уповноважений з прав людини. А от рішення щодо конституційних скарг ухвалює сенат.

У нас два сенати сформовано — по 9 суддів Конституційного суду. Зараз їх по 8. Я головуючий першого сенату, мій заступник — другого. Саме в сенатах розглядаються конституційні скарги. Це половина суду, але з повноваженнями ухвалювати рішення від імені всього суду.

Політики завжди хочуть керувати судами. Це просто природа політиків. Вони постійно змагаються за владу, якої багато ніколи не буває 

До колегії входять троє суддів, які вирішують питання прийнятності конституційних скарг, подань і звернень. Якщо троє суддів проголосували, що документ, який зайшов до нас, є неприйнятним, — це остаточне рішення. Якщо хоча б один суддя не погоджується — рішення йде в сенат або велику палату.

Як збираєтеся відновлювати довіру до Конституційного суду як інституції?

Головний елемент довіри — це авторитет судових рішень нашого Конституційного суду, щоби було зрозуміло, що ми захищаємо справедливість. Що ми не за президента, не за парламент чи конкретного олігарха, а за Конституцію. За нами ніхто не стоїть, крім Конституції. Прості люди відчувають брак певної довіри до державних інституцій і є дефіцит справедливості.

Голова Конституційного суду України Станіслав Шевчук під час інтерв'ю Громадському, Київ, 24 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Справедливість — це визначальний критерій діяльності державних органів. Ми, Конституційний суд, відповідаємо за вищу справедливість, конституційну справедливість, що держава діє у відповідності до Конституції і в тих межах, які там прописані. Це одразу відчують люди. Якщо будуть якісь маніпуляції, вони відчують, так само одразу зрозуміють, якщо рішення справедливе.

Чи залишився в минулому політичний тиск на Конституційний суд?

Політики завжди хочуть керувати судами. Це просто природа політиків. Вони постійно змагаються за владу, якої багато ніколи не буває. Тому нам потрібна Конституція й ефективний Конституційний суд, щоб політики були в межах, які визначає Конституція. Звичайно, політикам це не подобається.

Обмежена державна влада ефективніша, ніж влада необмежена, приміром, тоталітарна чи диктаторська.

Що стосується тиску особисто на мене, то за два місяці ще не було жодного факту. Але це не значить, що таких спроб не буде в майбутньому. Від колег теж не було повідомлень, що на них хтось тисне. Інакше ми маємо на це реагувати. Якщо будуть такі факти тиску, звичайно, я звернусь до преси й діятиму в інші законні способи, які передбачає Конституційний суд України.

З політичним тиском зрозуміло. А як бути, коли доводиться розглядати справу на мільярди гривень? Як, наприклад, подання про визнання конституційності закону про приватизацію Укррудпрому. Висновок у цій справі — це питання мільярдів гривень.

Сьогодні вивчається питання щодо відкриття або відмови щодо цієї справі. Звичайно, можна поставити під сумнів конституційність будь-якого закону. Зокрема й такого, який має економічну природу і колосальний економічний ефект. Такі випадки вже були.

Я висловлював думку щодо депутатської недоторканості, взявши за основу Ізраїль як країну, що воює: так, у нас де-факто війна, але вносити зміни можна, якщо вони безпосередньо не пов'язані із цими подіями 

У нас нема різниці по справах — всі розглядаємо, які приходять. І рішення ухвалюємо тоді, коли є 10 голосів за конституційність або неконституційність.

Маю кілька прикладних питань. Приміром, як ви ставитеся до участі іноземців у створенні антикорупційного суду?

Щодо цього питання є дуже сильний публічний інтерес. Якщо ухвалять закон, до нас можуть звернутися депутати або інші суб'єкти, то я би це не коментував зараз. Це може мати серйозний політичний ефект.

А як щодо конституційності статті про незаконне збагачення, яку намагаються оскаржити народні депутати?

Подання в нас і ми його також розглядатимемо. Коли буде рішення, тоді й прокоментуємо. А от внутрішню кухню, коли зайшло подання і триває процес розгляду справ, ми це не можемо коментувати, це забороняє закон. Ми ж судді, а не політики, а отже не можемо озвучувати свої думки до ухвалення рішення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто така нова голова Верховного Суду УкраїниВалентина Данішевська

Голова Конституційного суду України Станіслав Шевчук під час інтерв'ю Громадському, Київ, 24 квітня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Ви розповідали, що питання свободи слова є так би мовити одним із найпопулярніших до розгляду КСУ. Останній такий конфлікт виник між головою Комітету з питань нацбезпеки та журналістами «Нового времени». Сергій Пашинський хоче ввести для журналістів відповідальність за підрив обороноздатності. Чи потрібно ще додатково врегульовувати питання свободи слова при чинному законодавстві?

Це приблизно така сама ситуація — чи можна змінювати Конституцію, коли в нас де-факто гібридна війна з Російською Федерацією? Конституція забороняє, коли є воєнний стан. А формально його не проголошували.

Я висловлював думку щодо депутатської недоторканості, взявши за основу Ізраїль як країну, що воює: так, у нас де-факто війна, але вносити зміни можна, якщо вони безпосередньо не пов'язані із цими подіями. Наприклад, депутатська недоторканість або судова реформа. Це ж не питання зміни територіального устрою чи проведення загальнонаціональних виборів.

Те ж саме щодо свободи слова. З одного боку, свобода слова не є абсолютною. Вона обмежується законом відповідно до певних легітимних інтересів держави, суспільства. І тут ми мусимо провести межу між нерозвинутою демократією і Україною, яка в стані гібридної війни. Тобто, наскільки ми можемо зробити  універсальними стандарти щодо критеріїв обмеження, чи є все ж таки критерії особливої ситуації, які пов'язані з національною безпекою. Але аргументи, які наводить держава, мають бути абсолютними переконливими, а не так, загалом, що ми все забороняємо, бо в нас війна.

Ми згадували конституційну скаргу. Це ж не просто взяв і поскаржився. Переважно скаржаться на закон, який обмежує право людини. Приміром, коли держава вводить обмеження, посилаючись на стан війни де-факто, і забороняє певні медіа або соцмережі. З другого боку, Конституція гарантує, що обмеження повинні відповідати певним стандартам.

Пов`язані новини