Стефанішина: «зерновий» кейс з Польщею став для нас уроком

Так віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина відреагувала на напруження у відносинах України та Польщі на тлі питання українського продовольства.

Стефанішина заявила, що кейс із Польщею став для України «певним уроком».

«Перше — ми зрозуміли, що маємо відійти від якихось космічних економічних теорій та усвідомити, що маємо знайти своє місце в частині великого ринку [ЄС]. І це буде нелегкий процес. Друге — для всіх мають бути однакові правила. І коштом України ми точно не будемо давати вигравати вибори, спекулювати політично або отримувати додаткові фінансові інструменти», — сказала вона.

Стефанішина заявила, що «зернову кризу» інспірує декілька країн ЄС, «і Польща найбільше».

Так, Польща отримала два додаткових елементи фінансування на підтримку аграріїв, а також потроїла бюджет на розвиток прикордонної інфраструктури. Тим часом Україна не отримала жодного євро у зв’язку з обмеженням ринку, зазначила віцепрем'єр-міністерка. Ба більше, на сьогодні в ЄС відсутній фінансовий механізм, яким можна було б компенсувати нам ці втрати.

«Тому для нас це важливий урок у майбутніх переговорах щодо доступу до фінансових інструментів ЄС до набуття повноправного членства. А також розуміння, що величезна підтримка України польським народом та польською владою також може трохи псуватися певними політичними та торговими питаннями», — сказала Стефанішина.

Вона заявила, що Єврокомісія «має чітке налаштування» не продовжувати обмеження щодо українського продовольства після 15 вересня.

Україна також погрожувала вживанням односторонніх заходів, якщо обмеження таки продовжать. Але це «буде грубим порушенням самих правил перебування в європейській родині». Тому Україна розраховує, що Брюссель знайде елементи впливу на країни-члени ЄС, які дозволять їм зберегти економіку, а також не вигравати політичні кампанії коштом українських аграріїв.

Що передувало? 

Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина стали альтернативними транзитними маршрутами для експорту українського зерна після повномасштабного російського вторгнення та блокування чорноморських портів.

Ще у квітні вони заявили про дестабілізацію внутрішніх аграрних ринків через сільськогосподарську продукцію з України.

Згодом Польща, Угорщина, Болгарія та Словаччина заборонили імпорт на свою територію сільськогосподарської продукції, яка походить із території України або імпортується звідти. Румунія вирішила дочекатися заходів Єврокомісії.

У Єврокомісії назвали неприйнятними односторонні дії держав-членів Євросоюзу щодо торгівлі, бо торговельна політика є суто компетенцією ЄС. Зрештою, наприкінці квітня вдалося досягти компромісу.

Зокрема, Єврокомісія з 2 травня заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку й соняшнику українського походження до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак ці агропродукти можуть перевозити через їхню територію транзитом.

Ухвалені обмеження мали тривати до 5 червня, але їх кілька разів продовжували. Згодом стало відомо, що країни проситимуть ЄС продовжити заборону імпорту української агропродукції принаймні до кінця цього року.

Президент Польщі Анджей Дуда під час пресконференції в Києві висловив сподівання, що обмеження на імпорт агропродукції з України буде пом’якшено. А президент України Володимир Зеленський вірить у повне скасування агроблокади з 15 вересня.