Щодня в Україні обшукують близько десятка компаній. Проте раніше ці перевірки були значно неприємнішими — винесення цінностей, недопуск адвоката, погрози. Врегулювати роботу «силовиків» із бізнесом спробували за допомогою законів під назвою «Маски-шоу стоп». Зараз на розгляді Верховної Ради третій законопроект цієї серії. Чи змінюють вони щось для бізнесу?

Хто і до кого приходить?

У 2018 році до Ради бізнес-омбудсмена надійшло понад півтори тисячі скарг від підприємців. Найбільше скаржаться на дії Державної фіскальної служби, Національної поліції, прокуратури. Загалом скарги на зловживання з боку правоохоронців становлять 14%.

Чим незадоволені підприємці? Переважно — це процесуальні зловживання.

Юристи компанії Juscutum порахували, що за місяць правоохоронці можуть прийти до близько 360 компаній по всій країні.

«Ми звернули увагу, що обшуки відбуваються сезонно. Якщо восени це здебільшого обшуки й кримінальні активізації відносно сільгоспвиробників, які щойно зібрали врожай та отримали значні кошти за його збут, то у кінці року посилюють тиск на IT-сферу. Компанії з енергетичного сектору перевіряють постійно, а компанії з транспортування — навесні», — розповідає юрист Juscutum Олександр Горобець.

Найбільше скаржаться підприємці зі сфери гуртової торгівлі, сільського господарства та різноманітного виробництва.

Водночас таке зростання звернень може бути пов’язано і з тим, що підприємці дедалі сміливіше звертаються до юристів по захист.

Чому приходять?

Юрист Олександр Горобець каже, що причини перевірок держорганами різноманітні. Приводом може бути підозра у приховуванні реальних заробітків, ведення бізнесу з країною-агресором або наявність майна на окупованих територіях. Популярні й візити за заявою людини, яка стверджує, що у приміщенні компанії вчиняється злочин.

Зокрема, юрист каже, що часто правоохоронці поновлюють справ за старими кримінальними провадженнями.

Закон про «Маски-шоу»

У 2015 році правоохоронці масово навідувалися до компаній з української IT-сфери — розповідає директор асоціації «IT Ukraine» Дмитро Овчаренко. Лише за осінь озброєні люди в масках увірвалися до офісів близько тридцяти компаній у Дніпрі, Києві та Харкові. Часто вони застосовували силу, не пускали адвокатів, вилучали техніку, гроші, коштовності, які потім вкрай складно повернути.

Щоб врегулювати ситуацію, представники асоціації «IT Ukraine», громадськості та юристи ініціювали зустрічі із міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим та головою Служби безпеки України Василем Грицаком. Головним завданням було — створити законопроект, в якому б окреслили допустимі дії силовиків під час обшуків.

У 2017 парламент врешті ухвалив, розроблений спільно закон під умовною назвою «Маски-шоу стоп». Він повинен був мінімізувати процесуальні зловживання під час обшуків.

Правоохоронців зобов’язали допускати на обшуки адвокатів компаній, та вести аудіо- і відеофіксацію процесуальних дій та судових засідань. Їм також заборонили відкривати декілька кримінальних проваджень за одним випадком.

Утім, практика показала, що цього закону недостатньо, адже він не дозволяє, зокрема, засудити правоохоронця, прокурора чи слідчого за порушення під час обшуку.

«Маски-шоу стоп – 2»

Помилки спробували виправити у другому законі — «Маски-шоу стоп – 2», який ухвалили майже через рік — у листопаді 2018 року. Він дозволяє притягнути до відповідальності правоохоронців, та дає право бізнесменам вимагати компенсацію за завдану шкоду особисто від прокурора чи слідчого, який порушив закон.

Участь у розробці обох законів «Маски-шоу стоп» брали юристи Ради бізнес-омбудсмена, які допомагають бізнесу вирішувати проблеми у спілкуванні з держорганами. Зловживання правоохоронців тут поділили на чотири основних категорії.

«Із ухваленням законів, значно скоротилася кількість скарг щодо безпідставного відкриття Нацполіцєю, прокуратурою і Службою безпеки України кримінальних проваджень. Щодо бездіяльності — теж менше. Проте, загальна тенденція свідчить, що скарг на Національну поліцію стало більше у співвідношенні до прокуратури та СБУ», — розповідає заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак.

«Маски-шоу стоп — 3»

Та й це ще не все. Права правоохоронців під час обшуків досі доволі широкі. Озброєні люди в масках можуть вибивати двері, вести на допит віч-на-віч, обшукувати приватні будинки працівників компаній, а також — їхніх ділових партнерів. Щоправда дозвіл на обшук повинен дати слідчий суддя.

Крім того, правоохоронці можуть вилучати документи, готівку, коштовності та техніку. За словами юриста Олександра Горобця, повернути вилучене під час обшуку майно непросто — процес може тривати від місяця до року:

«Нещодавно ми отримали техніку з експертизи, яка проводилася більше двох років! Уявляєте, що так сталося приблизно зі ста комп’ютерами? І що взагалі сталося за цей час із технікою та інформацією, яка на ній зберігалася?».

Питання вилученої техніки непокоїть зокрема IT-компанії. Саме тому виконавчий директор асоціації «IT-Ukraine» Дмитро Овчаренко став співавтором нового законопроекту серії «Маски-шоу стоп – 3», який зареєстрували в Раді 17 січня.

Головна ідея документу — заборона вилучати техніку під час обшуків, мовляв, за необхідності правоохоронці можуть просто скопіювати інформацію.

Овчаренко пояснює, що в основі законопроекту «Маски-шоу стоп — 3» — західна модель, коли на обшук приїздить спеціальний автомобіль із технікою, з допомогою якої вилучається необхідна інформація.

«Іноді потрібно вилучати і техніку. Проте тільки у випадку, коли сам сервер чи комп’ютер став знаряддям вчинення злочину. Якщо інформація містить державну таємницю або порнографічні матеріали, її треба вилучати разом із носієм. А якщо там конфіденційна інформація компанії, її можна просто скопіювати».

Нацполіція і ГПУ проводять обшук в офісі медіа-холдингу «Вести» в бізнес-центрі Gulliver у Києві, 14 липня 2017 року
Фото:

Синиця Олександр/УНІАН

Ще один ключовий момент нового законопроекту — введення кримінальної відповідальності для слідчих та прокурорів за умисне порушення порядку проведення обшуків. Для того, щоб довести зловживання правоохоронців під час подібних перевірок, автори закону пропонують одразу все фіксувати у протоколі. Обов’язково вказувати точний перелік вилученої техніки, а також — усі зауваження до обшуку. Без цього документу оскаржувати порушення буде майже неможливо.

На початку лютого законопроект «Маски-шоу стоп — 3» успішно пройшов розгляд у Національній комісії, що регулює сферу зв’язків та інформації. Окрім неї, документ повинні перевірити ще п’ять комітетів: бюджетний, з питань корупції, європейської інтеграції, правосуддя та правоохоронної діяльності.

У поліції без звітів

На запит Громадського про вплив законів серії «Маски-шоу стоп» на роботу правоохоронців, у Національній поліції надіслали письмову відповідь, що «запитувані відомості у Головному слідчому управлінні Національної поліції України не ведуться та не узагальнюються». Відтак вони не можуть надати інформацію про кількість обшуків на підприємствах у 2017-2018 роках, а також про кількість техніки та готівки, яку вилучили під час подібних обшуків у бізнесу.

У Головному управлінні нацполіції Києва відповіли, що звітів щодо проведення обшуків на підприємствах не передбачено.

Водночас, нацполіція Києва надала статистику, що з метою розшуку майна у 2017 році вони провели у столиці 359 обшуків, у 2018 — 377, та за січень 2019 року — 56. Але не уточнила, які з них проводилися на підприємствах, а які — у фізосіб чи організацій.

На момент виходу статті відповіді на запит Громадського від Генеральної прокуратури та Служби безпеки України так і не надійшло.

Поділитись: