Економіка / Бізнес

Чого чекати та боятися українському бізнесу в 2019 році

Економіка/Бізнес/Чого чекати та боятися українському бізнесу в 2019 році
Зберегти
Вигляд
2019-й збереже ті ж загрози для бізнесу, що й минулий, 2018-й. Серед найбільших страхів підприємців — перевірки держорганів, брак робочої сили та рейдерство.

2018 рік експерти назвали роком поміркованого росту в економіці. Відносна стабільність курсу долара та прогнозований ріст ВВП на 3% дав змогу й українському бізнесу зберегти певний баланс та розвиватися. Проте проблеми, які турбували підприємців у попередні роки, все ще актуальні. «Громадське» з’ясувало, про що варто хвилюватися українському бізнесу в 2019 році.

Зарегульованість законодавства та нестача робочої сили

Серед рейтингу журналу Forbes «найкращих країн для бізнесу в світі» Україна загубилася десь усередині поруч зі Шрі-Ланкою та Аргентиною. Порівняно з попереднім роком вона піднялася на три позиції і нині посідає 77-ме місце.

Видання оцінює умови для бізнесу за 15 критеріями, серед них — податковий клімат, рівень корупції, захищеність прав власності та інвестицій, розвиток технологій, свобода торгівлі, монетарна політика, бюрократичні перепони бізнесу тощо.

Ще в одному рейтингу — Doing Business від Світового банку — Україна покращила свої результати на п’ять позицій і нині перебуває на 71-му місці. Аналітики оцінювали те, наскільки швидко можна відкрити власну справу: час, вартість, кількість документів, можливість отримувати електрику та будувати інфраструктуру.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ П'ять цифр про українську економіку в 2018 році

   

Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський каже, що уряд поступово скасовує радянське законодавство, полегшуючи життя підприємцям.

«Ми піднялися у рейтингу з легкості ведення бізнесу за рахунок масштабної дерегуляції та скасування дозволів, ліцензій. Можна було підрахувати, скільки грошей бізнес витрачає на те, щоб виконати ці регуляції. Це мільярди гривень. Ресурс уже почав краще працювати для бізнесу в таких сферах як будівництво, телекомунікації, сільське господарство», — каже Забловський.

Зміни у законодавстві, на думку експерта, все ж занадто повільні. Обіцяний ріст ВВП країни на 2-3% у новому році недостатній для того, щоб повернути економіку на рівень докризового періоду. Для цього, за його словами, Україні потрібен ріст ВВП щорічно на 5-6% впродовж щонайменше п'яти років

В час коли економіка країни змінюється, краще ведеться саме малому та середньому бізнесу — він більш гнучкий і легше адаптовується. А от великий бізнес вразливіший до політичних викликів, змін у власності, доступу до ресурсів в економіці. Водночас у малих підприємств менше фінансових ресурсів, щоб витримати зміни на зовнішніх ринках.

Андрій Забловський певен, що українські малі підприємці вже навчилися працювати за кризових умов та орієнтуються лише на себе. Відтак, вони можуть вибирати ринок, на якому хочуть працювати: якщо умови в Україні їх не влаштовують — вільно втілюють ідеї закордоном.

«Є конкуренція сусідів — Естонія, Грузія, де просто відкрити чи закрити бізнес. Наприклад, в Естонії впровадили систему e-residency, яка дозволяє легко вести свою справу та платити податки. Таку ж хочуть запровадити в Грузії. Це дає результати, бо вони у рейтингах Doing Business вгорі списку. Зарегульованість українського законодавства скоріше призводить до того, що українці теж їдуть в Естонію та Грузію відкривати бізнес. За статистикою, наші підприємці там одні з лідерів», — розповідає Забловський.

Крім зарегульованості, існує також проблема нестачі кваліфікованих працівників. Особливо гостро це відчутно в останні два роки — після впровадження безвізу. Саме тому багато підприємств, як в IT-сфері, так і у великій промисловості, агросекторі, запроваджують навчання для студентів та інших робітників.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Країні потрібні робочі руки: профтехосвіту хочуть зробити престижною — залучають підприємства і мотивують студентів

Актуальною для бізнесу в Україні залишається і проблема рейдерства. За даними Генпрокуратури, за останні три роки в Україні сталося понад 1700 рейдерських захоплень приватних підприємств. З них — понад півтисячі лише у першу половину 2018-го року. Рейдерство зазвичай пов’язане з діями реєстраторів або з судовими рішеннями щодо зміни майнових прав, складу засновників або керівників підприємства. Наприклад, у квітні 2018-го на Черкащині правоохоронці затримали 50 зловмисників, які намагалися незаконно захопити одне із сільськогосподарських підприємств області.

Перевірки та штрафи від держорганів

У державних контролюючих органах вже визначили, що у 2019 році проведуть понад 30 тисяч перевірок. Упродовж останніх двох років їх було лише від фіскальної служби приблизно 15 тисяч. За розрахунками Ради бізнес-омбудсмена, середній розмір додаткових нарахувань, які призначали у ДФС після перевірок, сягав майже 800 тисяч гривень. Подібні походи дали свій результат: за даними Державної фіскальної служби, у 2018 році об’єм доплат після перевірок склав 11,7 мільярдів гривень. А це на 2 мільярди більше, ніж у попередній рік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Держава перевірятиме компанії, що працюють з ФОП, щоб закрити дефіцит Пенсійного фонду

Про посилення фіскального тиску на бізнес говорить і управляючий партнер юридичної компанії Juscutum Артем Афян. У 2019-му році він прогнозує більше уваги до підприємців з боку державних органів.

«Ми бачимо, що уряд вже порушує питання зарплат, прихованих трудових відносин. Також у нас буде нова хвиля тиску на бізнес через зв’язок із Росією, з Донецьком та Луганськом. У цій ситуації з одного боку, патріотизм вимагає повного припинення будь-яких відносин з цими територіями. А з іншого, проблема ще й в тому, що бізнесу треба буде відповідати за ці зв’язки, навіть якщо вони були у минулому», — зазначає Афян.

У 2018-му підприємці почали частіше оскаржувати рішення перевірок. Так, упродовж року вони зверталися понад 1700 разів до Ради бізнес-омбудсмена, яка представляє і захищає інтереси бізнесу у державних органах. Установа виступає незалежним консультантом та допомагає бізнесу та органами державної влади, місцевого самоврядування комунікувати та вирішувати конфлікти.

   

За допомогою зверталися переважно малий та середній бізнес. Проблеми виникали у сферах гуртової торгівлі, виробництва, сільського господарства та металургії. Менше — у секторах нерухомості, будівництва та приватних підприємств.

«Податкові органи найбільше перевіряють галузі, які мають складні внутрішні операції, або операції, що можуть бути потенційно сумнівними. Так, найчастіше до нас звертаються з гуртової торгівлі. Мова не про кіоски на гуртових ринках, а про великі торговельні операції з купівлі/продажу товарів будь-якої галузі. Так само є багато звернень від металургії, бо це найбільша валютоутворююча для країни сфера. Звертаються переважно ті, хто вже мав досвід роботи з нами», — говорить заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Бюджет-2019: долар по 29,4, найбільше витрачатимуть на соціалку, оборону та борг

   

У раді бізнес-омбудсмена кажуть, що загалом податкова та інші державні органи почали працювати дисциплінованіше, а скарги від бізнесу специфічні. Тенденція 2018 року — оскарження дій правоохоронців. Так, за даними юридичної компанії Juscutum, в Україні в середньому проходять 360 обшуків на місяць, тобто понад чотири тисячі за рік.

«Національна поліція, генпрокуратура та інші правоохоронні органи за минулий рік більш грубо порушували права підприємців. Це зазвичай кримінальні справи, і їх складно вирішувати через особливості кримінального кодексу. Торік було багато зроблено, щоб поліпшити ситуацію. Наприклад, реформа «Маски шоу стоп», яка зменшила простір для незаконного впливу на бізнес», — зазначає заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

Закон під умовною назвою «Маски шоу стоп» допомагає притягувати до відповідальності слідчих за незаконні рішення під час розслідувань справи. Його перша частина забороняла правоохоронцям: проводити обшуки без присутності адвокатів, порушувати різні кримінальні справи за одним складом та вилучати техніку. Також силовиків зобов'язали знімати свої дії на відео, а кожне судове засідання записувати на аудіо.

У раді бізнес-омбудсмена велику надію покладали на спеціальну Міжвідомчу комісію, яка мала контролювати, чи виконують силовики нові положення. Проте, зазначають у раді, комісія зібралася наразі лише один раз, а потім і зовсім призупинила свою роботу через початок воєнного стану.

   

У 2018 році Верховна Рада проголосувала також за наступні закони, які частково полегшують роботу бізнесу:

  1. Закон «Єдине вікно» на митниці, який спрощує бюрократичні процедури та мінімізує паперовий документообіг.
  2. Закон «Про валюту та валютні операції», який дозволяє українцям відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та проводити через такі рахунки валютні операції, зокрема інвестувати за кордон без будь-яких індивідуальних валютних ліцензій.
  3. Закон «Про банкрутство», який встановлює порядок, за яким підприємець може стати банкрутом. Це допомагає боржнику вийти зі скрутного становища через суд, який має захистити його від тиску кредиторів та створити умови для погашення заборгованості.

У раді бізнес-омбудсмена також відзначають, що у 2019 році можна сподіватися на кращий сервіс від податкової. У 2018-му ця структура спростила бізнесу реєстрацію накладних та адміністрування податків. Тож загалом кількість скарг через це впродовж попереднього року зменшилася. Також у 2019 році очікуються реформи податкової поліції, відповідальності держслужбовців та введення касових апаратів.

«За новим законодавством, державні органи контролю мають все планувати, вносити у відповідну систему інспекцій, не виходити на перевірки без певних методик. Усі ці структури зараз готують відповідні документи, які будуть краще регулювати їхні внутрішню роботу, та віддають на розгляд і затвердження в уряд. Як ми бачимо, там, де є зміни, і й позитивний ефект», — додає заступниця бізнес-омбудсмена.

Державна фіскальна служба та інші регулятори приходять з перевірками до компаній, які офіційно зареєстрували свою діяльність. Водночас, за даними МВФ, тіньовий ринок в Україні — це близько 45% від загально ВВП країни.

Рада бізнес-омбудсмена каже, що бізнес часто бачить більші переваги у тому, щоб працювати в тіні, і навіть знижений у 2016 році ЄСВ до 22% нічого кардинально не змінив.

«Держпраця разом із Нацполіцією працюють над тим, щоб виявити неоформлених чи неправильно оформлених працівників у компаніях. Так, є багато підпільних виробництв, де ліплять пельмені, шиють або щось продають. Тоді завдання перевірок — змусити підприємців працювати за правилами. До нас із подібними проблемами звертаються не часто, бо тіньовий бізнес ухиляється від закону», — пояснює Тетяна Коротка.

Експертка також додає: найкращий ефект для економіки буде в тому разі, якщо бізнес співпрацюватиме з державними органами і всі дотримуватимуться законодавства. Якщо органи державного контролю оптимізують свою роботу, можна буде будувати здоровий бізнес-клімат в країні.

Затримка інвестицій

У 2019 році для потенційних інвесторів у характеристиці України до слабкої економіки, залежності від кредитів МВФ та війні на сході, додається ще й інший чинник — «вибори». Керівник відділу досліджень інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що прискіпливий інвестор не буде дивитися в бік України наступного року: політичні ризики та невизначеність загального курсу — серйозне застереження для іноземців.

«Якщо дивитися на глобальну карту інвестицій, то іноземці не дуже люблять вкладати гроші в країни, де існує політичний ризик, а це те, що буде супроводжувати Україну весь наступний 2019 рік. Ми маємо навесні одні вибори, а восени інші. І це не просто вибори, як у Німеччині чи Британії. Це зміни, які можуть перевернути все з ніг на голову, і очевидно, що інвестори цього бояться. Країни Латинської Америки, Африки, Азії, у яких наближаються вибори, точно не будуть популярними наступного року», — сказав Олександр Паращій.

За словами аналітика, в Україну й надалі інвестуватимуть ті, хто вже має досвід ведення бізнесу в Україні, або ж інвестори, які мають у команді людей з українським корінням. Також можна очікувати притік капіталів в український бізнес від іноземців, для яких Україна — стратегічний партнер. До прикладу, арабські фонди, які інвестують у сільське господарство в межах власної стратегії продовольчої безпеки. Саме тому, певен Паращій, іноземці з арабських країн все ще готові платити хороші ціни за українські об’єкти.

Серед секторів, які залучають найбільше інвестицій, — сільське господарство та відновлювана енергетика. Остання приваблює іноземців тим, що впродовж багатьох років в Україні встановлені дуже високі тарифи в євро на електрику з сонячних та повітряних електростанцій. Підприємці, які більше не можуть інвестувати з хорошим прибутком в Європі, поспішають вкласти гроші у сферу на українському ринку. Олександр Паращій відзначає, що такі тарифи будуть діяти не завжди, а тому це стимулює інвестиції в цю сферу та швидкий приріст потужностей.

Інвестицій в Україну стане значно більше, коли уряд виконає програму МВФ, певен аналітик банківського сектору в інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса. Наприклад, скасує мораторій на продаж землі.

«За підрахунками Світового банку, ми щороку втрачаємо кілька мільярдів доларів через те, щоу нас немає ринку землі. Також інвестори, які працюють в Україні, називають свої три основні проблеми: верховенство права, українські силовики та суди, а також — нестача робочої сили», — розповідає Сергій Фурса.

За словами експерта, ситуація в економіці наступного року залежить від того, яку політику впроваджуватиме наступний президент України. Варіантів для переможця виборів, каже Сергій Фурса, буде небагато. Україна має жорсткі зобов'язання перед МВФ, а тому у влади буде два шляхи: продовжити співпрацю з Міжнародним Валютним Фондом і виконувати його програму, або — оголошувати дефолт. Через подібні політичні ризики експерти очікують уповільнення економічного зростання на 2-2,5%.

Пов`язані новини