Судді КС ухвалили рішення щодо «незаконного збагачення» у власних інтересах. Двоє з них попалися на цьому — НАЗК

Про це повідомила пресслужба НАЗК.

Йдеться про суддів Ірину Завгородню та Сергія Головатого. Вони порушили статтю 366–1 Кримінального кодексу України, яку 28 жовтня назвали неконституційною.

Антикорупціонери наголошують, що це свідчить про наявність у Завгородньої та Головатого конфлікту інтересів під час участі в ухваленні рішення. Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов.

Що виявило НАЗК

У декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявили недостовірних відомостей загалом на 3,6 млн грн. У декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявили недостовірних відомостей на 615 тис. грн, а за 2019 рік — 754 тис. грн.

«Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли йдеться про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», — наголошує голова НАЗК Олександр Новіков.

На чому ще ловили суддів КСУ

Раніше під час перевірки щорічних декларацій судді Конституційного суду Володимира Мойсика виявили ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання завідомо підробленого документа.

Перед цим НАЗК також склало адміністративні протоколи щодо неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.

Що сталося?

Низка ЗМІ увечері 27 жовтня з посиланням на власні джерела повідомила, що Конституційний суд України 27 жовтня на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями. «Інтерфакс-Україна» пише, що суд визнав неконституційним цілий ряд положень антикорупційного законодавства. Які саме, не уточнюють.

Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Вони вимагали визнати неконституційним положення законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

У Зеленського наголосили, що якщо статтю скасують за рішенням КСУ, президент домагатиметься її відновлення.

Що це за стаття про незаконне збагачення?

Стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Відповідний закон вдруге Верховна Рада ухвалила 31 жовтня. Необхідність у повторному запровадженні такої відповідальності виникла у зв'язку з тим, що 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів.

Тиск на антикорупційні органи

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ назвали таке рішення політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував зокрема і КСУ.

Після рішення КС Ситник продовжив працювати директором НАБУ. Він заявляв, що визнання його призначення незаконним не означає припинення повноважень чи звільнення.

27 жовтня вже Окружний адмінсуд Києва, керівництво якого НАБУ підозрює у спробі захопити судову владу в Україні, дав місяць на те, щоб Артема Ситника викреслили з Єдиного державного реєстру як директора Національного антикорупційного бюро, відповідно до рішення Конституційного суду.

Мін'юст відмовився прибирати Ситника з реєстру, бо немає на це повноважень.

ОАСК також має направити декілька ухвал до ДБР, РНБО та Кабміну щодо діяльності бюро. Детальніше про них читайте тут.