Суддя КСУ не згодний із законом про відновлення повноваження НАЗК. Очікує, що депутати оскаржать його

Про це він розповів нам у коментарі.

Сліденко раніше наполягав, що скасовані норми закону «Про запобігання корупції» порушували принципи незалежності суддів. І, за його словами, депутати не передбачили у змінах до документа нових механізмів.

«Закон фактично продовжить діяти у тому вигляді, як і був... Додали формальні норми, які нібито виділяють суддів в окрему категорію перевірки, але ці норми формальні та жодним чином не будуть впливати на проблему щодо контролю НАЗК як виконавчого органу влади над судами», — каже Сліденко.

За словами судді, депутатам пропонували залишити НАЗК органом виконавчої влади, але передбачити спеціальні процедури для перевірки суддів, зокрема така пропозиція була від Венеційської комісії, або — зробити агентство незалежним органом і залишити його повноваження без змін, але депутати цього не врахували.

Сліденко також вважає, що частина депутатів, зокрема й тих, що підтримали закон, звернуться до Конституційного суду з поданням щодо неконституційності окремих норм цього закону.

«Думаю, що так і буде. А як далі вирішуватиме Конституційний суд — не знаю... Не знаю, коли воно (конституційне подання — ред.) буде, але буде», — зазначив суддя.

Відновлення повноважень НАЗК

Народні депутати сьогодні, 15 грудня, проголосували за відновлення повноважень Нацагентства з питань запобігання корупції, які 27 жовтня скасував Конституційний суд.

Зокрема з'явився пункт про те, що якщо НАЗК виявляє:

• порушення вимог щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, суддів КС, то агентство має повідомити про це Вищу раду правосуддя та Конституційний суд, які вирішуватимуть, як притягувати до відповідальності;
• ознаки адміністративного корупційне правопорушення, яке вчинив суддя, тоді агентство теж має направити протокол про це Вищій раді правосуддя або очільнику Конституційному суду;
• ознаки іншого корупційного правопорушення, яке вчинив суддя, то НАЗК має затвердити обґрунтований висновок про це, надіслати його іншим спеціально суб’єктам у сфері протидії корупції, Вищій раді правосуддя, Конституційному суду.

За словами Сліденка, інформування Вищої ради правосуддя не є механізмом захисту суддів.

У НАЗК теж заявили про декілька зауважень до закону, зокрема вони вважають, що моніторинг життя суддів не буде ефективним, якщо про його початок необхідно буде повідомляти Вищу раду правосуддя або Конституційний Суд. Детальніше про позицію агентства читайте тут.

Також депутати відновили право НАЗК перевіряти декларації посадовців і суддів, контролювати оприлюднення таких декларацій, моніторити спосіб життя посадовців, які вносять декларації.

Навіщо відновлювали повноваження?

27 жовтня Конституційний суд на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

Також КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а для НАЗК скасував, зокрема, перевірку та моніторинг способу життя посадовців і суддів.

Верховна Рада уже відновила кримінальну відповідальність за умисне декларування неправдивих відомостей та умисне неподання декларації. Але відповідальність не передбачає позбавлення волі за такі дії, що викликало невдоволення у НАЗК.