Суддя Окружного адмінсуду Києва — про тиск, імпічмент Порошенка і «перевзування» на ходу

23 квітня судді Окружного адміністративного суду Києва, які винесли рішення про незаконність націоналізації ПриватБанку, звернулися до Вищої ради правосуддя із заявою про тиск та втручання в їхню діяльність. Також вони вимагають від Генеральної прокуратури та ДБР почати розслідування проти президента Петра Порошенка, міністра юстиції Павла Петренка та голови Нацбанку Якова Смолія.

Суддя-спікер Окружного адмінсуду Богдан Санін розповів Громадському, в чому судді вбачають тиск та втручання в свою діяльність, чому вони вимагають саме імпічменту Порошенка та чи зверталась до Окружного адмінсуду команда Зеленського щодо розпуску Верховної Ради.

У чому саме полягав тиск на суддів, які ухвалювали рішення про націоналізацію ПриватБанку?

Законом про судоустрій і статус суддів передбачено, що суддя зобов’язаний звертатися із подібною заявою, якщо він відчуває в діях або висловах певний тиск на нього. Строк для такого звернення — 5 днів. Якщо такого звернення не буде — суддю притягують до дисциплінарної відповідальності.

У справі щодо позову Ігоря Коломойського до Нацбанку, Кабміну та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо так званої націоналізації ПриватБанку підготували вступну та резолютивну частину рішення. Повного рішення ще не було. І саме в цей момент відбулося засідання РНБО під головуванням президента, на якому дали низку доручень, серед яких: пришвидшити кваліфікаційне оцінювання суддів. Крім того, було оголошено, що рішення щодо ПриватБанку було апріорі неправосудним і нелогічним.

Були відповідні заяви, коментарі високопосадовців під час засідання, і саме такі коментарі були розцінені як тиск на суддів. РНБО не може визнавати судове рішення неправосудним. Є процесуальні механізми для цього.

Якби судді не відреагували на такі заяви президента на засіданні РНБО, вони понесли б дисциплінарну відповідальність, їх навіть можуть за це звільнити.

І вже Вища рада правосуддя, Генпрокуратура, ДБР будуть давати оцінку — чи був тиск, чи не було. На думку колегії суддів, таке втручання мало місце.

Чимало громадських активістів, які займаються судовою реформою, говорять про політичну вмотивованість такого рішення. Як ви це можете прокоментувати? Змінюється президент України.

Не потрібно зараз шукати підтекст, треба читати сам текст рішення. Якщо ми говоримо про правосудність чи неправосудність рішення, логічність чи нелогічність, спершу треба прочитати це рішення, а потім давати коментарі і оцінку. Якщо ти не бачиш доказів, позиції сторін — некоректно робити висновки. Можна бути фахівцем чи експертом, але якщо ти не бачив матеріали справи, ти не можеш дати їй оцінку, це неможливо.

Ще треба врахувати важливий момент. В адміністративній юстиції саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести правомірність свого рішення. Не позивач доводить неправомірність, а відповідач доводить правомірність, законність свого рішення.

На думку колегії суддів, суб’єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення. Колегія суддів витребовувала докази від відповідачів з 16 судових засіданнях. Докази частково надавалися, частково не надавалися.

Наразі не можна говорити, що судді є упередженими, оскільки не було повного рішення.

Якої відповідальності ви очікуєте? Чому ви вимагаєте саме імпічменту президента за такі дії?

Наскільки я ознайомлений з логікою колегії, мається на увазі, що притягнути президента до відповідальності можливо виключно в порядку імпічменту. Не існує іншого інструменту. Колегія суддів звернулася і вказала на той шлях, яким можна притягнути його до відповідальності за втручання у діяльність суддів. А далі вже нехай Вища рада правосуддя, Генпрокуратура, ДБР приймають відповідне рішення та визначають, в який спосіб це вирішити. Яких наслідків ми чекаємо? Якщо встановлено відповідні факти втручання, винні мають бути покарані.

Мені пригадується ситуація із відстороненням від посади Уляни Супрун. І тоді чимало держпосадовців заявляли подібні речі — що це неправильне рішення суду і т.п. Чому тоді не було реакції Окружного адмінсуду, подібних заяв, чому не звертались, якщо це є обов’язком судді — заявити про це?

Під час брифінгу і у нас на сайті ми неодноразово повідомляли, що суддя, який брав участь у розгляді справи Супрун, звернувся до Вищої ради правосуддя та до Генпрокуратури із заявою про тиск на нього. Такі звернення були. Як було і багато інших звернень.

Всі ці звернення обліковуються і є відкритими. Їх можна побачити на сайті суду. Це не унікальний випадок або разова акція, як це кажуть деякі експерти. Неодноразово такі звернення надходили до Вищої ради правосуддя від суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. В тому числі й у справі по Супрун. Із такими заявами звертався і суддя Аблов, і суддя Каракашьян.

Ви згадали пана Аблова. Зараз лунає критика у зв’язку з його постами у Facebook, де він висловлювався, як виглядало, на підтримку команди новообраного президента — начебто Окружний адмінсуд «перевзувається» на ходу. Як на це реагують у самому суді?

По-перше, є некоректним вислів «перевзуваються». Суддя або судді, які приймають рішення, мають його виносити відповідно до положень чинного законодавства, керуватися виключно верховенством права. Якщо ми говоримо про якісь резонансні справи, потрібно згадати, що таких справ у Окружному адмінсуді є досить багато. Щоденно такі справи приймаються. Однак акценти робляться на окремих рішеннях.

Щодо ймовірної процедури визнання парламенту недієздатним, розпуску Верховної Ради. Окружний адмінсуд Києва у такому випадку буде головною дійовою особою в цьому питанні. Чи були вже якісь звернення з команди майбутнього президента з цього приводу?

Мені про це невідомо. Якщо будуть такі звернення — ми одразу повідомимо на нашому сайті. Наразі такої інформації немає.