ENRU

Медіа, Webmoney та «республіканський банк ДНР»: хто потрапив під українські санкції

9c9680b04dcf2e353
Серед інших російських ЗМІ, щодо яких застосували санкції, — інформаційне агентство «Россия сегодня», яким керує Дмитро Кисельов (на фото — офіс міжнародного ІА «Россия сегодня», Москва, Росія, 17 жовтня 2016 року) Фото: EPA/SERGEI ILNITSKY

Дружина міністра оборони Росії, український олігарх Сергій Курченко, бойовики з окупованих територій Донбасу, а також медіа — на сайті президента оприлюднили повний список компаній та фізичних осіб, які опинилися під санкціями. Відповідний указ Порошенко підписав кілька днів тому.

Порівняно з попереднім роком, перелік став довшим на сотні прізвищ та організацій. Це різні російські компанії, деякі підприємства анексованого Криму та самоназваних «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки». А також ЗМІ — і не тільки російські.

Громадське розповідає, хто саме потрапив під санкції.

Старі-нові санкції

У 2017 році до списку санкцій включили 1228 фізичних осіб та 468 компаній. Цьогоріч його розширили до 1748 фізичних та 756 юридичних осіб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому російські олігархи втрачають гроші

Так, більшість ЗМІ із списку — це ті ж видання, що потрапили під санкції ще у 2017-му терміном на один рік. Обмежувальні заходи для них фактично продовжили — цього разу на три роки. Це телекомпанії НТВ, «Первый канал» разом з іншими каналами холдингу, зокрема, «Муз-ТВ» та «Карусель»; розважальний канал ТНТ, РЕН-ТВ, «Россия-24», ВГТРК, телеканал російського міністерства оборони «Звезда», «5 канал» Санкт-Петербургу, «Общественное телевидение России». Усі вони — телеканали федерального значення.

Як і торішні, нові санкції передбачають блокування фінансових активів і сайтів цих ЗМІ. Керівникам компаній, зокрема й очільникам видань у так званих «ДНР» та «ЛНР», які опинилися у списку, заборонять в'їзд до України.

Водночас видання РБК, яке було в санкційному списку 2017 року, до нового не ввійшло.

На сьогодні сайти зазначених видань ще працюють.

Новачки у списку

Під санкції потрапила низка підприємств, розташованих на окупованій території Луганської і Донецької областей, зокрема, Державне підприємство «Юність» (Луганськ), ПрАТ «Первомайський механічний завод» (Первомайськ, Луганська область), а також так звані «Державний банк Луганської Народної Республіки» та «Центральний Республіканський Банк Донецької Народної Республіки».

Так званий «Центральний Республіканський Банк Донецької Народної Республіки» також потрапив у санкційний список Фото: «Новости Донбасса»

Окрім того, під санкціями відтепер також електронна платіжна система WebMoney.

До списку потрапило офіційне представництво «Первого канала» в Києві, проте на сайті Єдиного державного реєстру за зазначеним кодом подібного підприємства немає.

Серед інших російських ЗМІ щодо яких застосували санкції — інформаційне агентство «Россия сегодня», яким керує Дмитро Кисельов. До слова, прізвище Кисельова також збереглося в санкційному списку. Хоча санкції щодо агентства запроваджували і торік, цьогорічні заходи передбачають ще й блокування сайтів видань, таких як «РИА Новости» та «Иносми», що входять до структури компанії.

Під санкціями також російське «Наше радіо» та центр радіомовлення «ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ».

Прізвище Кисельова також збереглося в санкційному списку (на фото — президент Росії Володимир Путін (праворуч) та керівник інформаційного агентства «Россия сегодня» Дмитро Кисельов (другий ліворуч) у прес-центрі Міжнародного інформагентства, Москва, Росія, 7 червня 2016 року) Фото: EPA/MIKHAIL KLIMENTYEV/POOL

Водночас, приміром, холдингу «Комсомольська правда», що займає проросійську позицію та має підредакцію в анексованому Криму, в санкційному списку немає. Але його директор — Володимир Сунгоркін — увійшов у список фізичних осіб, яким заборонили в'їзд до України.  

Серед фізичних осіб у новому списку також, зокрема, дружина міністра оборони Росії Лариса Шойгу, депутатка Державної Думи Олена Мізулина, російській олігарх Олег Дерипаска, проти якого санкції запровадили й у США. Також згадали найманців російської приватної військової кампанії «Вагнер», що брала участь у війні на Донбасі на боці сепаратистів. Окрім цього, документ містить російських військових, що воюють на боці сепаратистів, та деяких бойовиків з так званих «ДНР» та «ЛНР».

Останній, 1748-й у санкційному списку фізичних осіб — олігарх-утікач Сергій Курченко, який свого часу володів «Українським медіахолдингом». Згодом його назвали одним із «гаманців» Януковича. Наразі Курченко працює в Росії та, за даними російських та вітчизняних ЗМІ, має бізнес-інтереси в окупованому Криму та в окремих районах Донбасу, які не контролює влада України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Гаманець» Януковича: що відомо про статки олігарха-утікача Сергія Курченка

Російській олігарх Олег Дерипаска, проти якого санкції запровадили й у США, теж у списку санкцій (на фото — президент компанії «Русал» Олег Дерипаска (в центрі) під час Міжнародному економічного форуму в Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2016 року) Фото: EPA/ANATOLY MALTSEV

Українські ЗМІ під санкціями

Обмежувальні заходи торкнулися також і українських медіа-ресурсів. Це «Медіа інновейшн груп», до складу якого входять ділові видання, зокрема, сайт «Экономические известия». На компанію очікує замороження активів, заборона на фінансові операції, а сайт eizvestia.com повинні заблокувати.

Інший український ресурс — це також діловий сайт «Український бізнес портал». Згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємців, обидві компанії оформлені через кіпрські офшори.

Наразі невідомо, чому саме ці сайти потрапили під санкції. Представники редакцій поки ніяк це не прокоментували.

25 травня міжнародна правозахисна організація Freedom House та медійні громадські організації закликали українську владу утриматись від блокування сайтів у межах санкцій Ради нацбезпеки та оборони, без дотримання юридичних процедур.

Наразі заяву підписали громадянські організації «Інститут масової інформації», «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа», «Інститут розвитку регіональної преси», а також Freedom House.

Автори документу вважають, що блокування сайтів указом президента, а не рішенням суду, погіршує ситуацію зі свободою інтернету в Україні.